Вирок № 96439590, 21.04.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4352/20

1-кп/214/390/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання Кушнерук Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040230002066 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шахти, Ростовська область, Росія, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора- Бондаря В.Ю., обвинуваченого - ОСОБА_1 , потерпілого – ОСОБА_2 , представника потерпілого- Сагайдака Д.С.,

ВСТАНОВИВ:

Так, 31 жовтня 2019 року приблизно о 06 годин 00 хвилин в світлий час доби, по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вулиці Волгоградська, з боку проспекту Гагаріна в напрямку вулиці Володимира Великого, що у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, у крайній лівій смузі рухався автобус «РУТА А0483 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей час, попереду автобусу «РУТА А0483 СПГ», в смузі його руху, в попутному з ним напрямку, прямо, з увімкнутими світловими сигналами рухався велосипед «VIRGO» під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видимість якого для водія ОСОБА_1 ні чим не обмежувалася та відповідно він об`єктивно спроможний був виявити його у смузі свого руху.

Водій ОСОБА_1 , під час руху наближаючись до велосипедиста ОСОБА_2 , повинен був розцінити його, як перешкоду для руху та зменшити швидкість керованого ним автобусу аж до повної зупинки, але проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, продовжив рух керованого ним транспортного засобу у небезпечному напрямку, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5., 2.3. б), 12.3. та 1.10. Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- «1.5. … бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні … загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;

- «12.3. У разі виникнення … перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

- «1.10. … перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу».

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 , шляхом своєчасного застосування гальмування, мав об`єктивну можливість запобігти настанню ДТП, однак в результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом «РУТА А0483 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзній частині дороги вулиці Волгоградська, знаходячись при цьому поблизу будинку 11 вказаної вулиці, допустив наїзд на велосипед «VIRGO» під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 ..

В результаті дорожньо - транспортної пригоди було травмовано велосипедиста ОСОБА_2 , який згідно висновку експерта №150 від 06.02.2020 отримав тілесні ушкодження у вигляді: компрессивно –відривний перелом тіла 12 – го грудного хребця без порушення функції спинного мезга, який за своїм характером відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Відповідно до висновку експерта №19/104-17/1/4/157 при заданих вихідних даних, в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автобусом «РУТА А0483 СПГ» вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з ДТП.

Між порушенням водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України й наслідками, що наступили - спричиненням потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження є прямий причинний зв`язок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження

ОСОБА_3 у судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні визнав частово, пояснив суду, що у кінці жовтня 2019 року, в ранковий час доби, рухався автобусом «РУТА А0483 СПГ» по проїзній частині дороги по вулиці Волгоградська, намагався виконати маневр обгону, проте виявив, що в зустрічному напрямку рухаються транспортні засоби, а попереду автобуса у попутному з ним напрямку рухається велосипедист, після чого намагався загальмувати, однак автобус відразу не зупинився а продовжував рухатися прямо, в результаті чого наїхав на багажник велосипеда, а велосипедист опинився на капоті. Зазначив, що потерпілий також винний у дорожньо-транспортній пригоді, шкоду не відшкодував, цивільний позов визнає частково, вважає суму занадто великою для стягнення, пояснив суду що наразі не має постійної роботи та знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, повністю підтверджується: показами потерпілого та безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 30 жовтня 2019 року о першій половині дня, їхав на роботу на своєму велосипеді по вул. Волгоградській, знаходячись на перехресті подивився на світлофор, переконався що немає транспортних засобів та поїхав, після чого відчув удар у спину та впав. У цей час неподалік знаходилися поліцейські, які викликали швидку допомогу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав перелом, має інвалідність третьої групи, заявлений цивільний позов підтримує, та просить суд його задовольнити. Стосовно покарання обвинуваченому просив суд його суворо не карати.

Також вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12019040230002066 від 22.11.2019 року, згідно якого внесено відомості за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості за ч.1 ст. 289 КК України (т. 2 а.с.1);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2019 року, схемою та фототаблицею до нього де зафіксовано обставини, за яких 31.10.2019 року відбулося ДТП (а. с. 7-15);

- висновком судово-медичної експертизи № 150 від 28 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді компрессивно-відривного перелому тіла 12-го грудного хребця без порушення функції спинного мезга, які за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби). Дані ушкодження виникли від дії фізичної сили направленої на осі хребта, час виникнення ушкоджень може відповідати 31.10.2019 року, обставини виникнення тілесних ушкоджень можуть відповідати дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 31.10.2019 року (Т.2 а.с.45-47);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 19/104-17/4/80 від 18.03.2020 року відповідно до якої, сліди гальмування переднього правого колеса автобусу «Рута А0483 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 довжиною 22,7 м. швидкість руху цього автобусу до моменту початку гальмування була не меше 66,8 … 69,8 км/год (Т.2 а.с.87-88);

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 19/104-17/1/4/82 від 20.03.2021 року згідно якого основні ушкодження на велосипеду «VIRGO» утворені в результаті деформуючого зусилля, прикладено до задньої частини велосипеда по напрямку ззаду наперед (Т.2 а.с.93-97);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи №19/104-17/1/4/134 від 13.04.2020 року, згідно якої встановити розташування місця наїзду на велосипедиста з достатньою точністю не надається можливим, але можливо зазначити, що наїзд відбувся на відстані не ближче ніж 15,9 м перед повздовжнім орієнтиром та на відстані не ближче ніж 9,6м до правого краю проїзної частини вул. Волгоградської, по ходу руху автобуса «РУТА А0483 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Т.2 а.с.103-106);

-висновком судової автотехнічної експертизи №19/104-17/1/4/157 від 29.04.2020 року відповідно до якої при заданих вихідних даних, в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автобусом «РУТА А0483 СПГ» вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з ДТП (т.2 а.с.112-114);

- висновком судової автотехнічної експертизи №19/104-17/1/4/183 від 02.06.2020 року згідно з яким при заданих вихідних даних, в діях велосипедиста ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.11.14 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не перебувають в причинному зв`язку з ДТП (т.2 а.с.120-122);

Досліджені судом письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, поза розумним сумнівом, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що ним вчинено злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обвинувачений на обліках у лікаря психіатра не перебував та не перебуває, у лікаря нарколога перебував з липня 1986 року по квітень 1998 року, не одружений, дітей на утриманні не має. Згідно досудової доповіді виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе за умови інтенсивного нагляду органу пробації. Також суд бере до уваги, що потерпілий у судовому засіданні просив суворо не карати обвинуваченого.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Установлено, що 06.08.2020 року потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов, за змістом якого він просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 5372,95 грн., моральну шкоду в розмірі 150000,00 гривень, а також витрати на правову допомогу у розмірі 13452,80 гривень.

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року позовні вимоги потерпілого про стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Отже, суд, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого, виходячи з положень ст. 128 КПК України та норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), стану здоров`я потерпілого, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості й вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого/цивільного відповідача – ОСОБА_1 на користь потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_2 40 000 грн. моральної шкоди

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання що до стягнення з обвинуваченого витрат на правовоу допомогу у розмірі 13 452,80 грн суд виходить з наступного, так на підтвердження вказаного потерпілий надав суду копію детального опису робіт (наданих послуг) за надану правову допомогу від 05.08.2020 року та копію договору про надання правової допомоги від 25.06.2020 року. У судовому засіданні представник потерпілого – адвокат Сагайдак Д.С., на підтвердження своїх повноважень надав ордер, приймав участь у всіх судових засіданнях, отже вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

На підставі ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати, а долю речових доказів вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 174 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 6133 (шість тисяч сто тридцять три) грн. 82 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на проведення експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення –задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , моральну шкоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 13452 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві ) гривні 80 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Речовий доказ: велосипед «VIRGO», який визнано речовим доказам та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: Н.Г.Гринь