Рішення № 96438468, 14.04.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/2492/19

2/241/35/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Повний текст)

14.04.2021 року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.

при секретарі Небиліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 10.09.2007 року відповідач отримала кредит у вигляді 8600,00 гривень встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) його. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5. «Правил користування платіжною карткою». АТ КБ «Приват Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 19.09.2019 року має заборгованість на загальну суму 67122,68 грн, яка складається з: 7976,76 грн - заборгованість за кредитом; 53911,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1800,00 грн – заборгованість за пенею та комісією; 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3184,41 грн. - штраф (процентна складова).

22.02.2021 представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої банк зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.09.2007 року в розмірі 13939,72 грн., що складається з: 7976,76 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5962,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені позивачем судові витрати.

16.12.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

12.01.2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов (в редакції до зменшення позовних вимог), згідно якого просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю, крім іншого, через пропуск позивачем строку позовної давності, який як вважає закінчився 10.09.2011. Також, в наданому клопотанні від 12.01.2021 просила долучити до матеріалів справи довідку видану позивачем про розмір її заборгованості, яка складає 13939,72 грн. (а.с. 116).

08.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого просить суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що зменшені позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 10.09.2007 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (який є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк» (який, в свою чергу, є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк») згідно статуту АТ КБ «ПриватБанк» від 11.06.2018) та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання останньою анкети-заяви, був укладений кредитний договір б/н про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 13,14).

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Відповідач власним підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умов), а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До матеріалів справи долучено Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписана відповідачем (а.с.14-20).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки позивачем ОСОБА_1 визначався кредитний ліміт, який неодноразово змінювався, так з 11.10.2007 року він складав 250 грн., з 28.08.2008 року - 2500 грн., з 21.05.2009 – 2210 грн., з 03.07.2013 – 8600 грн., з 01.12.2016 – 8600 грн, з 23.03.2017 – 7880 грн., з 14.01.2020 – 0 грн.(а.с.71).

Як вбачається з довідки банку відповідачу ОСОБА_1 були оформлені наступні кредитні картки: НОМЕР_1 із строком дії з 10.09.2007 до 09/11, НОМЕР_2 із строком дії з 11.08.2008 до 08/15, НОМЕР_3 із строком дії з 13.10.2015 до 01/18 та НОМЕР_4 із строком дії з 01.12.2016 до 01/18 (а.с.72).

Також з долученої до матеріалів справи виписки за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 станом на 16.04.2020, остання активно користувалася кредитною картою, здійснювала зняття кредитних коштів, оплату товару, поповнення рахунку. Останнє поповнення своєї картки здійснила 16.06.2018 року на суму 1000 грн. (а.с.138-146).

Згідно з наданим банком розрахунком, відповідач порушувала графік погашення заборгованості, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом своєчасно не надавала, у зв`язку з чим станом на 19.09.2019 року за нею утворилася заборгованість у розмірі 67122,68 грн, з яких 7976,76 грн - заборгованість за кредитом; 53911,51 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1800,00 грн – заборгованість за пенею та комісією; 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3184,41 грн. - штраф (процентна складова)(а.с.7-12).

Однак, позивач вирішив зменшити позовні вимоги, які визначив у розмірі 13939,72 грн., що складається з: 7976,76 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5962,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, цю суму опосередковано визнала і сама відповідач, долучивши до матеріалів справи довідку із вказаним розміром заборгованості та зазначивши у відзиві на позов, що «має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк 13939,72 грн.» (а.с.116,119).

Згідно з ч.1,2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 648 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, судом встановлено, що між банком та ОСОБА_1 укладено договір приєднання: особа, що приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг не в змозі в інший спосіб, окрім як підписання заяви підтвердити своє ознайомлення, погодження умов та правил, розуміння та згоду щодо необхідності виконання таких. На момент підписання договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредитом є сплата відсотків, а тому позивач правомірно просить стягнути з відповідача відсотки, визначені у кредитному договорі.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, який як вона вважає закінчився 10.09.2011, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1статті 261 ЦК України). Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно частини 4статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у задоволенні позову.

Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, від 1.10.2014 року у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Доводи відповідача в частині застосування строку позовної давності не знайшли свого підтвердження, оскільки строк дії кредитної картки, виданої відповідачу визначений до останнього календарного дня вказаного місяця, тобто до 31.01.2018 року, а позивач звернувся до суду 27.11.2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Отже, оскільки позивач належним чином виконав свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач ОСОБА_1 отримала кредит, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором, за таких підстав суд вважає обґрунтованими зменшені позовні вимоги, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 10.09.2007 у розмірі 13939,72 гривень, з яких: 7976,76 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5962,96 грн – заборгованість за простроченими відсотками, задовольнивши позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з платіжного доручення від 16.01.2019 року (а.с.1), розмір судових витрат позивача складає 1921 гривень, враховуючи, що позивачем були зменшені позовні вимоги, судовий збір підлягає перерахунку, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто розмір судового збору, що підлягає стягненню складає 398,99 грн. (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 13939,72 грн. х 100% : 67122,68 грн. ціни позову = 20,77 %), тобто 20,77 % від ціни позову (20,77 % х 1921 гривень : 100% = 398,99 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 527, 530, 610-611, 625, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 10.09.2007 у сумі 13939 (тринадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 72 копійки, з яких: 7976,76 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5962,96 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_6 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) судовий збір у розмірі 398(триста дев`яносто вісім) гривень 99 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.04.2021.

Суддя С.В. Чудопалова