Рішення № 96435042, 21.04.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/38/21

Номер провадження 2/373/273/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Хасанової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Литвишко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування № ВВ4-33118-Ф/17-DOM від 22 лютого 2017 року в розмірі 9958 грн 08 коп. станом на 16 липня 2020 року, а також понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 2102 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2017 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-анкети на приєднання № ВВ4-33118-Ф/17-DOM укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням заяви-анкети на приєднання відповідач підтвердив акцептування Публічної пропозиції банку, ознайомлення з Тарифами та орієнтовною сукупною вартістю предмета, умовами Договору та додатками до нього. Відповідно до заяви-анкети на приєднання, банк відкрив відповідачу картковий рахунок, на якому встановив максимальну суму ліміту дозволеного овердрафту - 300 000 грн., строк дії ліміту дозволеного овердрафту - 12 місяців, із базовою процентною ставкою 30 %, пільгова процентна ставка - 0,0001%, із процентною ставкою на прострочену заборгованість - 48%. За укладеним правочином, зобов`язання банку відкрити контррахунок, виконувати розрахунково-касове обслуговування, надавати відповідачу кредит, кореспондується із обов`язком останнього сплачувати банку винагороду в розмірі та строки, передбачені умовами укладеного договору. Так, банк виконав взяті на себе зобов`язання, разом з тим, відповідач порушує умови договору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість яка станом на 16 липня 2020 року становить 9958 грн 08 коп., з яких: заборгованість по кредиту (поточна) - 5829 грн 72 коп.; заборгованість по кредиту (прострочена) - 2530 грн. 63 коп.; заборгованість по процентах (поточна) - 305 грн. 73 коп.; заборгованість по процентах (прострочена) - 1292 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи. Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 лютого 2017 року відповідач - ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № ВВ4-33118-Ф/17-DOM на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування.

Відповідно до анкети-заяви банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 на умовах Тарифного плану «Домовичок», визначивши максимальну суму ліміту дозволеного овердрафту - 300 000 гривень, строк дії ліміту дозволеного овердрафту - 12 місяців з дати підписання цього Договору, із базовою процентною ставкою 30,00%, пільгова процентна ставка - 0,0001% (застосовується у разі наявності пільгового періоду), із процентною ставкою на прострочену заборгованість (річних) 48,00%.

До позовної заяви позивач долучив виписку про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 22 лютого 2017 року по 16 липня 2020 року, а також розрахунок заборгованості за договором, укладеним із ОСОБА_1 , згідно якого станом на 16 липня 2020 року заборгованість становить 9958 грн 08 коп., з яких: заборгованість по кредиту (поточна) - 5829 грн 72 коп.; заборгованість по кредиту (прострочена) - 2530 грн. 63 коп.; заборгованість по процентах (поточна) - 305 грн. 73 коп.; заборгованість по процентах (прострочена) - 1292 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем також до позовної заяви долучено витяг з протоколу № 080818 засідання Комітету з питань управління активами та пасивами АБ «УКРГАЗБАНК» від 08 серпня 2018 року, згідно з яким змінено процентну ставку за продуктом роздрібного овердрафтного кредитування «Універсальна картка «Домовичок».

10 січня 2020 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове повернення кредиту у загальному розмірі 8749 грн 94 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що за період з 22 лютого 2017 року по 17 липня 2020 року відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково проводив повернення зазначених коштів, що вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Факт укладення кредитного договору та здійснення платежів по рахунку відповідача підтверджується також підписаною 22 лютого 2017 року заявою-анкетою, розрахунком заборгованості за договором № ВВ4-33118-Ф/17-DOM від 22 лютого 2017 року на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 16 липня 2020 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8360 грн 35 коп., з яких 5829 грн 72 коп. - заборгованість за тілом кредиту (поточна), 2530 грн 63 коп. - заборгованість за тілом кредиту (прострочена), підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за поточними і простроченими відсотками в розмірі 1597 грн 73 коп. слід відзначити наступне.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить також стягнути заборгованість за відсотками (поточну та прострочену).

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач послався на підписану ОСОБА_1 заяву-анкету № ВВ4-33118-Ф/17-DOM на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування від 22 лютого 2017 року, згідно якої банк відкрив відповідачу картковий рахунок, визначивши максимальну суму ліміту дозволеного овердрафту - 300 000 гривень, строк дії ліміту дозволеного овердрафту - 12 місяців з дати підписання цього Договору, із базовою процентною ставкою 30,00%, пільгова процентна ставка - 0,0001% (застосовується у разі наявності пільгового періоду), із процентною ставкою на прострочену заборгованість (річних) 48,00%.

Разом з тим, з долученого позивачем витягу з протоколу № 080818 засідання Комітету з питань управління активами та пасивами АБ «УКРГАЗБАНК» від 08 серпня 2018 року слідує, що процентна ставка за продуктом роздрібного овердрафтного кредитування «Універсальна картка «Домовичок» була змінена наступним чином, - стандартна ставка по кредиту: 36%- для клієнтів ЗКП/пенсіонерів з пільговим періодом 30 днів, 42% - для інших клієнтів банку з пільговим періодом 30 днів.

Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини 4 статті 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вище наведене, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку (правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №347/1910/15-ц).

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 16 липня 2020 року слідує, що поточну заборгованість за процентами за період з 18 травня 2017 року по 01 грудня 2018 року банком розраховано за процентною ставкою (30%), обумовленою сторонами у заяві-анкеті № ВВ4-33118-Ф/17-DOM; за період з 03 грудня 2018 року по 02 березня 2020 року - за підвищеною ставкою 36%, а за період з 10 березня 2020 року по 01 липня 2020 року - за ставкою 42%.

Доказів на підтвердження повідомлення позичальника у встановленому законом та договором порядку про зміну процентної ставки, позивач не надав, а тому у стягненні поточної заборгованості за процентами, яка розрахована банком за підвищеною процентною ставкою, слід відмовити.

Разом з тим, розмір заборгованості по відсотках (поточної) за відсотковою ставкою 30% суд не має можливості розрахувати, так як, надавши розрахунок заборгованості, позивач не додав жодних роз`яснень та доказів щодо принципу складення такого розрахунку.

Щодо заборгованості за процентами (простроченої) у розмірі 1292 грн, суд відзначає, що така заборгованість розрахована позивачем за процентною ставкою 48,00%, яка обумовлена сторонами у заяві-анкеті та відповідає умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим, у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове повернення кредиту у загальному розмірі 8 749 грн 94 коп., отже право банку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось з пред`явленням такої вимоги до позичальника.

З огляду на наведене, у стягненні простроченої заборгованості за процентами, що нараховані після пред`явлення банком до ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредиту, слід відмовити.

Разом з тим, розрахувати суму заборгованості по відсотках станом на 10 січня 2020 року, коли у банка припинилося право нараховувати відсотки в зв`язку з пред`явленням вимоги про дострокове повернення кредиту, не вбачається за можливе, оскільки роз`яснень та доказів щодо принципу складення наданих суду розрахунків справа не містить.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №10559-4364 від 18.12.2020 позивачем сплачено 2102,00 грн судового збору за подання позову.

Позовні вимоги заявлені щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9958 грн 08 коп. Задовольняючи вимоги лише в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 8360 грн 35 коп., вимоги задовольняються на 84 %. Відтак, стягненню з відповідача підлягає пропорційна сума судового збору в розмірі 1765 грн 68 коп. (2102х84:100).

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»заборгованість за кредитом в розмірі 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) грн 35 коп. за кредитним договором № ВВ4-33118-Ф/17-DOM від 22.02.2017.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» судовий збір в розмірі 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) грн 68 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», місцезнаходження: вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087 (адреса для листування: вул.С.Стрільців, 10Б, м.Київ, 04053), код ЄДРПОУ 23697280;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: В.> В.> Хасанова>