Рішення № 96434908, 20.04.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1283/20 Провадження № 2/358/234/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Богуславська районна державна нотаріальна контора ГТУЮ у Київській області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувшись до суду з даним позовом, просять визнати за ними як спадкоємцями за заповітом за кожним право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно - 1/3 (одну третю) частку житлового будинку (з відповідними господарськими будівлями та спорудами), що розташований по АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: будинок житловий, 1972 року забудови, загальною площею - 71,00 кв.м., жилою площею - 29,10 кв.м., допоміжною (підсобною площею) - 41,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: 1/3 (одну третю) частку прибудови, 1/3 (одну третю) частку ганку.

В обгрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_5 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1 , грошові вклади в ПАТ «Ощадний банк України» та право на земельну частку (пай).

Ще за життя, а саме 01 грудня 1990 року ОСОБА_5 заповіла все своє майно порівну своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується заповітом, складеним і посвідченим секретарем Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованим у реєстрі заповітів за №67.

Вказаний заповіт після його складення і посвідчення у грудні 1990 року не змінений, не скасований та на день смерті заповідача був чинний, що підтверджується довідкою Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області від 01 листопада 2018 року вих. №1216.

Також, після смерті ОСОБА_5 всі документи на спадкову масу знаходилися у ОСОБА_6 і спадщина, яка була прийнята спадкоємцями, тривалий час нотаріально не оформлялася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 . Після смерті останнього була відкрита спадкова справа №121/2018. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

16 серпня 2019 року державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом кожному на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок, а тому оскільки свідоцтво про право на спадщину вони не можуть отримати в нотаріальній конторі, це змусило з метою захисту їх прав та законних інтересів звернутись з даним позовом безпосередньо до суду.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі. Крім того, просила враховуючи її статус, яка є пенсіонером, та враховуючи майновий стан звільнити її від сплати судового збору відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідач Богуславська районна державна нотаріальна контора свого представника в судове засідання не направила, але подала заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника та зазначила, що позов визнає частково.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилися і не повідомили суд про причини неявки, хоч належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

Відповідач – Богуславська міська радва свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця.

За життя, а саме 01 грудня 1990 року ОСОБА_5 заповіла все своє майно порівну своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованим у реєстрі заповітів за №67.

Вказаний заповіт після його складення і посвідчення у грудні 1990 року не змінений, не скасований та на день смерті заповідача був чинний, що підтверджується довідкою Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області від 01.11.2018 року вих.№1216.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст. 524, 529 ЦК України в редакції 1963 року є спадкоємцями за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця та матеріалами спадкової справи №643/2001.

Спадкоємець ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті останнього була відкрита спадкова справа №121/2018. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_5 всі документи на спадкову масу знаходилися у ОСОБА_6 і спадщина, яка була прийнята спадкоємцями, тривалий час нотаріально не оформлялася.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинною на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_5 , для придбання спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК України в редакції 1963 року).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, або подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Довідкою Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області №649 від 29.05.2018 підтверджується факт, що спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в шестимісячний термін після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично вступили у володіння спадковим майном спадкодавця.

Із повідомлення Богуславської районної державної нотаріальної контори № 01-16/514 від 12.05.2018 року вбачається, що на звернення позивачів їм була надана інформація про те, що 11.12.2001 за реєстром № 5194 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я її сина ОСОБА_6 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ), після якого була відкрита спадкова справа № 121/2018. 25.03.2008 року із заявами на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на грошові вклади в Ощадному банку № НОМЕР_1 звернулися діти померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з викладеними обставинами державний нотаріус рекомендував звернутися до суду про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 січня 2019 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11 грудня 2001 року після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Богуславською районною державною нотаріальною конторою за реєстром № 5194 на ім`я спадкоємця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Матеріалами спадкової справи №643 підтверджується, що 25 березня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину грошового вкладу з відповідними процентами та компенсаційними рахунками в ВАТ «Державний ощадний банк України» з залишком вкладів 3171,33 грн., які належали померлій ОСОБА_5 .

Факт видачі державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я позивачів та довідка Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області №649 від 29.05.2018 підтверджує той факт, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 .

Згідно довідки Мисайлівської сільської ради №647 від 22.10.2020 року житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності голові двору ОСОБА_5 , що підтверджується записами в погосподарській книзі.

Згідно постанови державного нотаріуса Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковнікової Т.А. № 02-31/916 від 16.08.2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_5 не може бути видано, так як відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 .

За даними технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , у господарстві спадкодавця є житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею - 71,00 кв.м., жилою площею - 29,10 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: прибудова, ганок.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.

Також слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, тобто до 01.01.2004 року.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_5 після реєстрації житлового будинку в погосподарській книзі Мисайлівської сільської ради набула право власності на даний будинок, що підтверджується вищевказаною довідкою Мисайлівської сільської ради.

Таким чином, будь яких перешкод для визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права спільної часткової власності за кожним на 1/3 частину спадкового будинку, що залишився після смерті їх матері ОСОБА_5 , під час судового розгляду не встановлено.

Визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Оцінюючи всі докази досліджені судом в судовому засіданні в їх сукупності, та приймаючи до уваги, що позивачами доведені обставини на які вони посилаються в позовній заяві належними та допустимими доказами, суд вважає за необхідне задовольнити дані позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Позивач ОСОБА_1 за клопотання просив звільнити його від сплати судового збор, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому суд, враховуючи статус позивача, який є особою з інвалідністю І групи, вважає за необхідне звільнити - ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до вказаних вимог.

За клопотанням позивачка ОСОБА_2 просила звільнити її від сплати судового збору, оскільки є пенсіонером, а тому суд, враховуючи статус позивачки, яка є пенсіонером, враховуючи її майновий стан, вважає необхідним звільнити - ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ЗУ «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно - 1/3 (одну третю) частку житлового будинку (з відповідними господарськими будівлями та спорудами), що розташований по АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: будинок житловий, 1972 року забудови, загальною площею - 71,00 кв.м., жилою площею - 29,10 кв.м., допоміжною (підсобною площею) - 41,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: 1/3 (одну третю) частку прибудови, 1/3 (одну третю) частку ганку.

Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно - 1/3 (одну третю) частку житлового будинку (з відповідними господарськими будівлями та спорудами), що розташований по АДРЕСА_1 , з такими технічними характеристиками: будинок житловий, 1972 року забудови, загальною площею - 71,00 кв.м., жилою площею - 29,10 кв.м., допоміжною (підсобною площею) - 41,90 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: 1/3 (одну третю) частку прибудови, 1/3 (одну третю) частку ганку.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Богуславський районний суд Київської області.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко