Рішення № 96434907, 19.04.2021, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/43/21 Провадження № 2/358/330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати в порядку набувальної давності за нею право власності на 1/12 частину житлового будинку, загальною площею - 184,90 кв.м., житловою площею - 66,30 кв.м., допоміжною площею - 44,10 кв.м., та господарські будівлі та споруди: підвал під частиною будівлі, сарай, убилальню, ганок, ганок, огорожу, ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість якого становить 264 735 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) гривень 00 коп.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона та її брат – відповідач по справі ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті їх батьків: батька – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері: ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначає, що вона ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_2 є власниками вказаного спадкового будинку, який належав їх батькам, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом. Однак, при оформленні спадкових прав, не було оформлено право власності на 1/12 його частину належну ОСОБА_3 . При цьому зазначає, що з 2009 року і до тепер вона з дочкою проживає у вказаному будинку, та безперешкодно користується ним, сплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку, а тому вважає за необхідне визнати за нею ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/12 частину вказаного житлового будинку.

Представник позивачки ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій позов визнає та просив його задовольнити і розглянути справу без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим 24.11.2007 року державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А. та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.04.2011 року підтверджується факт, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить: ОСОБА_1 - 1/6 частина; ОСОБА_2 – 1/6 частини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 28.05.2011 року державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А. та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2011 року підтверджується факт, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить: ОСОБА_1 – 7/24 частини; ОСОБА_2 – 7/24 частини.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є власниками спадкового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їх батькам, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, їх право власності було зареєстровано в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відповідними Витягами.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 24.11.2007 року державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А., право власності на 1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 не було оформлено.

Таким чином, позивачка не може повністю реалізувати своє право власності на належну їй частину будинку та вимушена звернутися до суду за захистом права власності на 1/12 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом складеним комісією в складі депутата Богуславської міської ради та сусідів від 06 січня 2020 року підтверджується що ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_6 з 2003 року добросовісно, відкрито безперервно володіє, користується та доглядає за вказаним житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює поточний ремонт будівлі та утримує його і на сьогоднішній день є добросовісним володільцем і користувачем даного будинку.

Витягом з рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради від 15 березня 2018 року підтверджується, що житловому будинку загальною площею 184,90 кв.м., який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , колишня адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно даних технічного паспорта на будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , даний будинок має такі технічні характеристики: житловий будинок 1989 року забудови, загальною площею - 184,90 кв.м., житловою площею - 66,30 кв.м., допоміжною площею - 44,10 кв.м., та господарські будівлі та споруди: підвал під частиною будівлі, сарай, убилальню, ганок, ганок, огорожу, ворота.

Задовольняючи вимоги позивачки суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивачка надала суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 10 років, отже визнання права власності за позивачем на 1/12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 та не була оформлена, не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 гривні 00 коп.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності за набувальною давністю на 1/12 частину житлового будинку 1989 року забудови, загальною площею - 184,90 кв.м., житловою площею - 66,30 кв.м., допоміжною площею - 44,10 кв.м., та господарські будівлі та споруди: підвал під частиною будівлі, сарай, убилальню, ганок, ганок, огорожу, ворота, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість якого становить 264 735 (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) гривень 00 коп.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м.Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 12 січня 2021 року згідно квитанції № 24 на р/р UA418999980313101206000010750, в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», що становить 454 гривні 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко