
621/3466/20
2/621/323/21
РІШЕННЯ
іменем України
21 квітня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
судді - Бібіка О.В.
за участю секретаря - Горобець Н.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
18.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Шелудьківської сільської Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона є племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після смерті якого залишилася спадщина у виді житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт на падчерку ОСОБА_4 . Спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_3 відсутні. Спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_3 його сестра ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син померлої ОСОБА_5 , який є братом позивачки, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем після його смерті є син ОСОБА_2 , яґкий є відповідачем у справі. З 2016 року по день відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживала разом з померлим дядьком за адресою: АДРЕСА_1 . Будучи освідомленою про існування заповіту на ім`я ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася та після смерті ОСОБА_3 змінила місце проживання. У 2020 році вона дізналася, що будинок, який залишився після смерті ОСОБА_3 , знаходиться у занедбаному стані, після чого намагалася зв`язатися з ОСОБА_4 , але спроби виявилися марними. Після чого звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв`язку з пропущенням строку, встановленого ст. 1272 ЦК України. Вважає, що строк для прийняття спадщини пропустила з поважної причини, оскільки таке прийняття для неї залежало від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , про смерть якої вона дізналася лише у листопаді 2020 року від нотаріуса.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.01.2021 відкрито провадження у справі, справу призначенно до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.03.2021 замінено первісного відповідача Шелудьківську сільську раду Зміївського району Харківської області правонаступником Слобожанською селищною радою Чугуївського району Харківської області.
Належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами, наполягала на задоволенні позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_2 надав заяву про визнання позову, просив справу розглядати за його відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами.
Представник відповідача Слобожанський селищний голова Діхтяр Д. надав заяву від 31.03.2021 за вих. № 843 про розгляд справи за відсутності представника, при постановленні рішення покладався на розсуд суду.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с. 6)
Крім неї, від шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10)
Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 позивач змінила своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " (а.с. 7)
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 мати позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 9)
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , зареєстрованого міським відділом реєстрації актів громадянського стану № 4 Харківського обласного управління юстиції, вбачається, що брат позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11)
Спадкоємцем після сметрі брата ОСОБА_6 є його син ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_4 (а.с. 12)
З довідки Шелудьківської сільської ради Зміївського району Харківської області № 941 від 19.11.2020, вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проживав та був зареєстрований на території ради за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.02.1999 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ОСОБА_3 на день смерті ніхто зареєстрованим не значився. Малолітні та неповнолітні діти за вказаною адресою зареєстровані не були (а.с. 13)
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Листом приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. від 05.11.2020 за № 414/02-17 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не звернулася до органів нотаріату у встановлений строк шість місяців з дня відкриття спадщини, не подала заяву про прийняття спадщини та не має можливості застосувати норму Закону щодо фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ( а. с. 14)
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).
За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічні роз`яснення викладені в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85 цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486 цс15 та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 372/2383/16-ц (провадження № 61-20920св18), від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17; від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позивач є племінницею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та строк на подання заяви про прийняття спадщини після його смерті сплив ІНФОРМАЦІЯ_6.
Однак, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї ніхто не звертався.
Позивач ОСОБА_1 з 2016 та на час відкриття спадщини проживала постійно зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , однак не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На обґрунтування свого позову як на поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначала про наявність заповіту, складеного за життя ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вважала, що спадщину за заповітом прийняла саме ОСОБА_4 , що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням того, що відповідачем визнано позовну заяву, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, місце знаходження: смт. Слобожанське Чугуївського району Харківської області, вул. Миру, 7) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 21.04.2021.
Суддя -
Судове рішення № 96428250, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 21.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/3466/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: