Ухвала суду № 96428085, 16.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1391/20

Провадження № 2-п/638/75/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.07.2020 року по цивільній справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 13.07.2020 року по цивільній справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення суду від 13.07.2020 року і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Свою заяву обґрунтовує тим, що вона належним чином не сповіщена про дату та час судового засідання, оскільки повісток про виклик у судове засідання не отримувала, про існування рішення суду дізналася після ознайомлення з матеріалами справи. Таким чином, вважає, що в даному випадку не забезпечено можливості реалізувати належні їй права як відповідача, оскільки суд розглянув справу за її відсутності без належного повідомлення про день та час розгляду справи. По суті позовних вимог банку вказала, що не отримувала жодного повідомлення від позивача у справі щодо дострокового повернення кредиту, що передбачено кредитним договором. Також, не погоджується з розрахунком розміру заборгованості за відсотками та пенею, а тому сума заборгованості, яку стягнуто на користь позивача не є безспірною. Звернула увагу на сплачені платежі після винесення судом оскаржуваного рішення.

16.04.2021 року ОСОБА_1 надала заяву про бажання особистої участі у судовому засіданні за даною заявою, просила перенести розгляд справи після зняття карантинних обмежень.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду заяви повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно рішення Вищої Ради Правосуддя № 763/0/15-21 від 01.04.2021 року вирішено рекомендувати судам усіх інстанцій та юрисдикцій застосовувати у діяльності уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину, що додаються, зокрема п.8 передбачено за можливості здійснювати розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження, крім випадків, коли участь сторін є обов`язковою.

Враховуючи викладене, належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, необов`язковість участі останньої під час розгляду даної категорії справи, рекомендації рішення Вищої Ради Правосуддя щодо безпечної роботи в умовах карантину, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної заяви про перегляд заочного рішення за наявними матеріалами справи без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 13.07.2020 року задоволені позовні вимоги АТ «Кредобанк», стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 500077,16 грн., суму сплаченого судового збору у 7501 (сім тисяч п`ятсот одну) грн 16 коп. по 3750 грн 58 коп. з кожного.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року провадження по справі відкрито, за відомостями реєстру територіальної громади м. Харкова ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , поштова кореспонденція надсилалась судом за зазначеною адресою та поверталась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку

Згідно п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 05 березня 2009 року № 270, у разі неможливості вручення одержувачами поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності — повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідачів.

Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв`язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява представника.

Інших обставин та доказів, що спростовують доводи викладені в рішення суду, з боку відповідача не надано.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про перегляд заочного рішення, задовольняючи її в частині поновлення строку на звернення до суду з даною заявою, оскільки цей строк пропущений відповідачем з поважної причини, а саме матеріали справи свідчать про ознайомлення представника відповідача з даною справою лише 25.01.2021 року. Разом з тим, суд залишає без задоволення заяву про перегляд заочного рішення з мотивів наведених вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.07.2020 року по цивільній справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 13.07.2020 року по справі № 638/1391/20.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.07.2020 року по цивільній справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий