Ухвала суду № 96426752, 12.04.2021, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Єдиний унікальний номер судової справи 678/320/21

Номер провадження №6-678-27/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А.В.,

за участю секретаря Непийводи Л.Д.,

розглянувши в залі суду смт. Летичів подання головного державного виконавця Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковальчука Юрія Юрійовича, погодженого начальником цього відділу Березюком Андрієм Ігоровичем, про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2021 року головний державний виконавець звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до повного погашення заборгованості за вимогами №Ф-3837-54/У від 13 серпня 2019 року, № Ф-3837-54/У від 11 листопада 2020 року, виданими Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, про стягнення з неї на користь податкового органу заборгованості по сплаті єдиного внеску в сумі 23785,08 грн. та 11803,66 грн. Загальна сума заборгованості за усіма наявними на примусовому виконанні документами, постановами про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, становить 39947,62 грн.

Згідно подання на примусовому виконанні перебувають 2 вимоги податкового органу про стягнення з боржника заборгованості в сумі 23785,08 грн. та 11803,66 грн.

З метою примусового виконання направлено запити до ДФС, ПФУ, МВС для виявлення відкритих рахунків, джерел доходів, місця роботи, перебування на обліку як пенсіонера, встановлення наявності зареєстрованих транспортних засобів.

Відповідно до отриманих відповідей за боржником рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби не зареєстровані, відкритих рахунків немає, джерела доходів відсутні, не працює, як пенсіонер на обліку не перебуває.

Проведеною перевіркою встановлено, що боржник ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає.

Водночас, у боржника є паспорт для виїзду за кордон.

У зв`язку з наявністю заборгованості ініціатор подання просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Головний державний виконавець Ковальчук Ю.Ю. подав суду заяву про розгляд подання у його відсутність, таке підтримує і просить задовольнити.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України сторони та інші заінтересовані особи про розгляд подання не повідомлялися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подання, додані матеріали, суд приходить до висновку, що таке є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено у ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання (ч. 1). Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну (ч. 2). Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті (ч. 3).

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території (ч. 1). Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною (ч. 2). На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року.

У п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

За приписами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом (ч. 1). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Летичівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходяться: вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3837-54/У від 13 серпня 2019 року, № Ф-3837-54/У від 11 листопада 2020 року, видані Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь податкового органу заборгованості відповідно в сумі 23785,08 грн. та в сумі 11803,66 грн.

Виконавчі провадження по виконанню вказаних виконавчих документів відкриті постановами головного державного виконавця Ковальчука Ю.Ю. від 19 травня 2020 року, від 20 січня 2021 року.

При примусовому виконанні виконавчих документів головним державним виконавцем були направлені запити до податкового органу, пенсійного органу, міграційної служби, органу внутрішніх справ з метою для виявлення відкритих рахунків, джерел доходів, місця роботи, перебування на обліку як пенсіонера, встановлення наявності зареєстрованих транспортних засобів, наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до отриманих відповідей за боржником транспортні засоби не зареєстровані, відкритих рахунків немає, джерела доходів відсутні, боржник не працює, як пенсіонер на обліку не перебуває.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06 квітня 2021 року постановою державної виконавчої служби Летичівського РУЮ від 22 лютого 2012 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1

06 квітня 2021 року отримано відповідь з органу міграційної служби згідно якого ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Державний виконавець під час перевірки встановив, що боржник ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає.

Враховуючи зазначене, наявність у боржника ОСОБА_1 заборгованості по сплаті боргу (недоїмки) за 2 вимогами податкового органу, який не сплачує, що свідчить про факт ухилення від виконання своїх зобов`язань, суд, дослідивши надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку обґрунтованість подання та необхідність його задоволення і постановлення ухвали про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 261, 353, 441 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , до повного погашення заборгованості за вимогами №Ф-3837-54/У від 13 серпня 2019 року, №Ф-3837-54/У від 11 листопада 2020 року, виданими Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, про стягнення заборгованості.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В.Лазаренко