Вирок № 96354944, 19.04.2021, Летичівський районний суд Хмельницької області

Копія Справа №678/299/21

Провадження №1-кп-678-58/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року смт.Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Іськовій Т.Л.,

з участю: прокурора Продана Ю.В.,

представника потерпілого Дядюка М.Т.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Летичів матеріали кримінального провадження №12021243300000023 від 17.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Козачки, Летичівського району Хмельницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 16.03.2021 року близько 18 год. 00 хв., спільно з особою, відносно якої кримінальне провадження виділено в окреме провадження, за адресою АДРЕСА_2 , вступили у попередню змову між собою з метою викрадення чужого майна, а саме металевого паркану та стовпців з території міського кладовища.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном 16.03.2021 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 , за попередньою змовою з особою, відносно якої кримінальне провадження виділено в окреме провадження, приїхали автомобілем марки «Ford» моделі «Transit» з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , до території міського кладовища, яке розташоване неподалік вул.І.Зубкова, що в смт.Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, і перебуває на балансі КГП «Злагода», де побачили металевий паркан у вигляді секцій, з`єднаних між собою стовбцями, який огороджував його територію та прийняли рішення про вчинення крадіжки вказаних металевих секцій паркану та стовбців.

Тоді ж, близько 18 год. 30 хв. 16.03.2021 року перебуваючи поряд з металевим парканом міського кладовища, яке розташоване неподалік вул.І.Зубкова, в смт.Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області і перебуває на балансі КГП «Злагода», ОСОБА_1 та особа, відносно якої кримінальне провадження виділено в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, прикладаючи фізичну силу, руками та ногами виламали 8 металевих секцій паркану шириною 3 м, висотою 1,27 м кожна та 3 металевих стовбці висотою 1,99 м, розміром 8 на 6 см, з товщиною металу 6 мм кожний, вартість яких станом на 16.03.2021 року відповідно до висновку експерта №СЕ-19/123-21/1962-ТВ становить 2172 грн., після чого погрузили їх в автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» з номерним знаком НОМЕР_2 , поїхали з місця події та, 17.03.2021 року, здали викрадене в пункт приймання металобрухту СПД ФОП ОСОБА_4 , який знаходиться по АДРЕСА_2 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з особою, відносно якої кримінальне провадження виділено в окреме провадження, завдали шкоди КГП «Злагода» на суму 2172 грн.

Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду показання, про те, що він 16.03.2021 року, близько 18 год. 30 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_5 , приїхали автомобілем марки «Ford» моделі «Transit» з номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , до території міського кладовища, яке розташоване неподалік вул.І.Зубкова, що в смт.Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, де побачили металевий паркан у вигляді секцій, з`єднаних між собою стовбцями, який огороджував його територію. Надалі вони за попередньою змовою між собою, прикладаючи фізичну силу, руками та ногами виламали 8 металевих секцій паркану шириною 3 м, висотою 1,27 м кожна та 3 металевих стовбці висотою 1,99 м, розміром 8 на 6 см, з товщиною металу 6 мм кожний, погрузили в багажне відділення автомобіля та поїхали за місцем свого проживання, таким чином викравши їх. 17.03.2021 року близько 08 год. 00 хв. вони приїхали в с.Ставниця, Летичівського району Хмельницької області, для того щоб здати викрадені металеві секції паркану на пункт приймання металобрухту. По приїзду їх зустріла невідома жінка та вони сказали їй, що хочуть здати металобрухт, та розвантажили разом з ОСОБА_5 дані викрадені секції паркану на ваги. Яка була точна маса викраденого металу він не пам`ятає, однак вони отримали кошти за його здачу в сумі 2440 грн., які в подальшому поділили між собою, він грошові кошти витратив на власні потреби. Свою вину він визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати.

Представник потерпілого Дядюк М.Т. у судовому засіданні надав показання про те, що він являється директором КГП «Злагода» з 2015 року, та на балансі підприємства перебуває нове кладовище, яке розташоване неподалік вул.І.Зубкова, в смт.Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області. В 2012 році на кладовищі проводився ряд робіт по встановленню паркану та інших робіт, матеріалів, які використовувалися по встановленню металевого паркану. По даному факту крадіжки йому по мобільному телефону зателефонував та повідомив наглядач ОСОБА_6 , який періодично наглядає за територією кладовища. Будь-який претензій матеріального або морального характеру у нього до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, цивільний позов він заявляти не буде, при призначенні обвинуваченому покарання покладається на думку суду.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновок експерта з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 являється особою раніше не судимою, повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, на обліках у лікаря нарколога, лікаря психіатра та лікаря невролога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Кримінальним правопорушенням КГП «Злагода» завдано майнової шкоди на суму 2172 грн., цивільний позов не заявлявся.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, звільнивши його від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків визначених ч.1 ст.76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.100 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження долю речових доказів у даному кримінальному провадженні не вирішує, оскільки за повідомленням прокурора виділені матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 на даний час перебувають на досудовому розслідуванні, та вказані речі та документи також мають важливе доказове значення у виділеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні становлять 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок, а саме за проведення судової товарознавчої експертизи висновок експерта №СЕ-19/123-21/1962-ТВ від 30.03.2021 року (довідка про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/123-21/1962-ТВ від 30.03.2021 року) (Т.1 а.с.129), які у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового провадження не оспорюється.

Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування ОСОБА_1 не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 368-371, 374, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход державного бюджету документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, які становлять 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок, а саме за проведення судової товарознавчої експертизи висновок експерта №СЕ-19/123-21/1962-ТВ від 30.03.2021 року (довідка про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/123-21/1962-ТВ від 30.03.2021 року) (Т.1 а.с.129).

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: підпис Д.В. Цибульський

Суддя Летичівського районного суду

Хмельницької області Д.В.Цибульський