Рішення № 96425836, 21.04.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/43/21

номер провадження 2/546/221/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Дашко В.М. звернувся 14.01.2021 до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує позивач, відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 17.02.2010. Відповідач при підписанні анкети – заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачка ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети – заяви, що підтверджується підписом у анкеті – заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовій формі.

02 квітня 2010 року відповідачем було також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідачка власним підписом підтвердила, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена».

Банком на підставі Договору про надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачці надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10200,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 3.2., 3.3. договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.

В порушення умов кредитування відповідач не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 27.10.2020 виникла заборгованість в сумі 15906,85 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту – 11164,78 грн та заборгованості за простроченими відсотками – 4742,07 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 25.01.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи на 16.03.2021, який був відкладений на 21.04.2021 у зв`язку з неявкою судове засідання відповідача.

У судові засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 46).

Відповідач у судове засідання 16.03.2021 та 21.04.2021 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 59, 65). Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Cудом встановлено, що 17 лютого 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання заяви, укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредитну картку (а.с. 16). У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Крім цього в даній заяві визначена процентна ставка 30% із розрахунку 360 днів на рік.

Також, крім заяви, відповідач особисто підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначено, зокрема відсоткова ставка за кредитом – 2,5% щомісячно. В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений (а.с. 17).

До заяви банком додано копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 18-23). Даний витяг не містить підпису відповідача.

Відповідно до довідки Приватбанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 02.04.2010 № НОМЕР_1 , кредитний ліміт 500,00 грн; 31.08.2010 кредитний ліміт збільшено до 1000,00 грн; 08.09.2010 кредитний ліміт збільшено до 5200,00 грн; 17.11.2010 кредитний ліміт збільшено до 6200,00 грн; 24.01.2011 кредитний ліміт збільшено до 8200,00 грн; 27.02.2011 кредитний ліміт збільшено до 10200,00 грн; 16.02.2018 кредитний ліміт зменшено до 10200,00 грн; станом на 04.07.2019 кредитний ліміт – 0,00 грн (а.с.14).

Відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було видано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 17.02.2010, термін дії до 02/14; № НОМЕР_2 , дата відкриття 20.08.2010, термін дії до 05/14; № НОМЕР_3 , дата відкриття 07.03.2014, термін дії до 01/18; № НОМЕР_4 , дата відкриття 28.06.2015, термін дії до 06/19; № НОМЕР_4 , дата відкриття 09.07.2015, термін дії до 06/19, № 5168755619471200, дата відкриття 16.02.2018, термін дії до 01/22 (а.с. 15).

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , останній користувався наданими картками, знімаючи готівкові кошти та поповнюючи свій рахунок, фактично погодившись на запропоновані банком умови (а.с. 36-43).

Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 27.10.2020 виникла заборгованість в сумі 15906,85 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту – 11164,78 грн та заборгованості за простроченими відсотками – 4742,07 грн (а.с. 5-13).

Вказаний розрахунок заборгованості приймається судом до уваги, оскільки вказана в ньому сума заборгованості за кредитом в розмірі 15906,85 грн не спростована відповідачем, як і не було надано ним власного розрахунку заборгованості. Клопотань від сторони відповідача про проведення судової економічної експертизи до суду не надходило.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як на підставу своїх позовних вимог про погашення заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», які не були підписані відповідачем ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву.

Надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Однак, враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Враховуючи те, що в відповідач не повернув суму непогашеного тіла кредиту, та те, що в заяві ОСОБА_1 від 17 жовтня 2010 року визначена процентна ставка в розмірі 30% із розрахунку 360 днів на рік, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того в матеріалах справи міститься Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем. Доказів щодо спростування даного факту від відповідача до суду не надходило. Відповідно до цієї довідки ОСОБА_1 отримав кредит з відсотковою ставкою 2,5 % в місяць, тобто 30% в рік. (а.с. 17).

Отже, загалом до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі в сумі 15906,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 11164,78 грн та заборгованості за простроченими відсотками – 4742,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

До поданого позову позивачем додано платіжне доручення № PROM2B6LP3 від 02.11.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн (а.с. 1).

Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по даній справі в розмірі 2102 грн 00 коп. було зараховано до Державного бюджету України (а.с. 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 лютого 2010 року в сумі 15906 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шість) грн 85 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 11164,78 грн та заборгованості за простроченими відсотками – 4742,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача - Дашко Володимир Миколайович, робоча адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко