Ухвала суду № 96415251, 21.04.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/468/21

Провадження № 1-кп/541/121/2021

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

21 квітня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

з участю: секретаря судового засідання – Непокупна Л.М.

прокурора Роєнко В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Маслій В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12021170500000242 від 25.05.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 361, КК України,-

встановив:

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12021170500000242 від 25.05.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 361, ч.3 ст. 190 КК України.

В ході підготовчого судового засідання судом було встановлено, що кримінальне провадження подане з порушенням правил підсудності, у зв`язку з чим з`ясовано думку учасників процесу.

В підготовчому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечували, проти розгляду справи у Миргородському міськрайонному судді Полтавської області.

Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву в якій прохав розгляд справи провести у його відсутність.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву в якій прохав розгляд справи провести у його відсутність.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачення ОСОБА_1 пред`явлено по декільком епізодам.

З урахуванням положень ст. 12 КК України, вбачається, що серед злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.3 ст. 190 КК України є більш тяжчим по відношенню до злочину, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України, оскільки передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років (в той час коли, санкція ч.2 ст. 361 КК України, передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років).

Такий підхід суду відповідає практиці Полтавського апеляційного суду та підтверджений висновками Верховного суду у справі № 537/479/21.

З обвинувального акту, вбачається, що останній епізод, кваліфікований за ч.3 ст. 190 КК України був вчинений на території м. Кременчука Полтавської області, що не відноситься до територіальної юрисдикції Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

В зв`язку з чим суд вважає, що обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості надійшов до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з порушенням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ в п. 24 свого рішення від 20.07.2006 вказав, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ такий суд має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

У відповідності до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що дана справа не підсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, а тому її необхідно направити до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд-

постановив:

Направити обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12021170500000242 від 25.05.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 361, КК України до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. А. Городівський