Справа № 2-59/10
У Х В А Л А
м. Ковель 27 січня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд під головуванням
судді Панасюка С.Л.
за участю секретаря Віндюк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Сведбанк», ЗАТ Комерційний Банк «Приватбанк», ЗАТ «ОТП Банк», Управління Пенсійного Фонду в місті Ковелі про виключення квартири з-під арешту, визнання права власності на квартиру,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ВАТ «Сведбанк», ЗАТ Комерційний Банк «Приватбанк», ЗАТ «ОТП Банк», Управління Пенсійного Фонду в місті Ковелі про виключення квартири з-під арешту, визнання права власності на квартиру.
Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, та не сплачено у встановленому розмірі судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
А саме, заява має такі недоліки:
позивач сплатив судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення лише за немайнову вимогу - виключення квартири з-під арешту, заявивши в той же час вимоги майнового характеру, а саме, просить припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на квартиру, визнати за ним право власності на цілу квартиру. А тому, має бути визначена ціна позову і вона має визначатися вартістю відшукаваного майна, тобто вартістю квартири;
на момент пред'явлення позову встановити точну вартість квартири неможливо, тому, керуючись ч.2 ст.80 ЦПК України, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи;
суд визначає розмір судового збору за майнові вимоги у сумі 1700 грн. - максимальному розмірі, оскільки відповідно до умов договору іпотеки, укладеного 15 грудня 2006 року ОСОБА_2 і ЗАТ Комерційний Банк «Приватбанк», вартість спірної квартири складає 176750 грн.;
крім 1700 грн. позивач має також сплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення за майнові вимоги в сумі 120 грн;
згідно ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Позивач просить припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на частку розміром одна друга квартири. Вартість однієї другої квартири, виходячи з вказаного договору іпотеки, складає 88375 грн. Вказану суму позивач має попередньо внести на рахунок 37315003000983 УДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 26276277, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації у Волинській області;
згідно п. 11.5 згаданого договору іпотеки спірна квартира передана в іпотеку за згодою позивача. Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Позивач разом з дружиною розпорядився квартирою, передавши її в іпотеку. Тим самим, позивач, як і його дружина, уклавши договір іпотеки, обмежили своє право на розпорядження квартирою, в тому числі своє право змінювати її правовий статус: визначати частки у праві власності на квартиру, припиняти право власності на квартиру та інше. Таке обмеження втратить силу, якщо кредитне зобов'язання буде припинене абож іпотекодержатель - ЗАТ Комерційний Банк «Приватбанк» - дасть згоду на зміну правового статусу квартири. Тому, вимоги позивача щодо квартири можуть бути розглянуті, якщо він подасть докази того, що кредитне зобов'язання, яке забезпечене договором іпотеки, припинене абож подасть письмову згоду банку на зміну правового статусу квартири;
позивач, виправляючи недоліки заяви, мав взяти до уваги встановлений ст.ст.371, 366 ЦК України порядок звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності, в ході якого можуть бути реалізовані його вимоги без звернення до суду.
Позивачу був встановлений строк до 26 січня 2010 року для виправлення недоліків заяви та сплати судового збору, витрат інформаційно-технічне забезпечення.
У вказаний строк позивач недоліки заяви не виправив, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення не сплатив.
Тому, заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.2 ст.80, п.8 ч.1 ст.207, ст.ст. 119,121 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Сведбанк», ЗАТ Комерційний Банк «Приватбанк», ЗАТ «ОТП Банк», Управління Пенсійного Фонду в місті Ковелі про виключення квартири з-під арешту, визнання права власності на квартиру залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд в такому порядку:
заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом пяти днів з дня оголошення ухвали;
апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л. ПАНАСЮК
Судове рішення № 9641385, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 29.01.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-59/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: