Рішення № 96412623, 20.04.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/11/21

2/0187/70/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В

06.01.2021 року до суду звернувся представник позивача - адвокат Ворон А.І., з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 09.11.2011 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір карткового рахунку № 621012678 про надання кредитних коштів у користування.

16.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. вчинено виконавчий напис № 1050 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 71314,45 грн. 08.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника по відкритому виконавчому провадженню № 63444607 на підставі виконавчого напису № 1050 від 16.09.2020 року. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Секістової Т.І. № 1050 від 16.09.2020 року про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 71314,45 грн, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше 3-х років, та стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на свою користь понесені судові витрати.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ворон А.І. не з`явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити (а.с. 65).

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 63).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І. у судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомила (а.с. 62).

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. у судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомила (а.с. 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подали відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачі не надали, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір карткового рахунку № 621012678 від 09.11.2011 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на 11.03.2020 року має заборгованість, яка становить 70814,45 грн, та складається з: заборгованості за сумою кредиту – 32466,56 грн, заборгованості за процентами та комісіями – 25234,09 грн, плати за пропуск мінімальних платежів та плати за обслуговування кредитної заборгованості – 13113,80 грн (а.с. 10).

16.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. вчинено виконавчий напис № 1050 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 71314,45 грн (а.с. 13).

08.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. була винесена постанова про звернення стягнення заборгованості у розмірі 20% від доходів боржника по відкритому виконавчому провадженню № 63444607 на підставі виконавчого напису № 1050 від 16.09.2020 року до виплати загальної суми боргу 79014,90 грн, з яких: 71314,45 грн – борг на користь стягувача, 7131,45 грн – основна винагорода на користь приватного виконавця, 569,00 грн – витрати виконавчого провадження (а.с. 18-20).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У статті 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»)

Відповідно до п. 1.10 розділу 1 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів. Обов`язкові реквізити особових рахунків та виписок банку з них встановлені п. 5.5 Положення.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п.п. 5.6, 5.8 Положення).

Виписка банку - це єдиний на сьогодні документ, що підтверджує факт надходження грошей на рахунок і списання коштів з рахунка на оплату розрахунково-касових послуг банку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як вбачається з наданих суду приватним нотаріусом матеріалів до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріусу було додано виписку з особового рахунку боржника, в якому вказаний тільки розрахунок заборгованості за договором, який не є тим документом, який підтверджує безспірність суми боргу, оскільки даний документ містить суми, які були визначені банком в односторонньому порядку та не відповідають вимогам п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою НБУ № 254 від 18 червня 2003 року тобто не доводять безспірність заборгованості.

Пунктом 10 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз`яснено, належним чином вручене повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису впливає на правильне вирішення справи.

Для вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідачем не було надано письмову вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань боржником. Будь-яких документів, які б підтверджували отримання позичальником вимоги банку приватному нотаріусу не надано.

Наведеними вище нормами установлено, що, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. При цьому, матеріалами даної справи установлено, що фактично заборгованість ОСОБА_1 перед банком є спірною, позивач не погоджується з її розміром та складовими.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчилася про відсутність на час пред`явлення вимоги спору, чим порушила п. 2.3 пункту 2, пункту 3 глави 16 розділу II Порядку, ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», отже виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, позивачем долучено платіжні доручення від 28.12.2020 року про сплату ним судового збору у розмірі 420,40 грн та від 14.01.2021 року в розмірі 908 грн (а.с. 31, 47), а всього: 1328,40 грн, тож судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни від 16.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 1050, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості на загальну суму 71314,45 грн за кредитним договором № 621012678 від 09.11.2011 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 1328,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. М. Іщенко