Ухвала суду № 96410676, 21.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

21 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 766/7134/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С. ,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю представників: позивача - Табакара В.С., відповідача - Заверюхи К.О., третіх осіб - Малозьомової Г.А., Крупиці О.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Новабудова" треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонська міська рада, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - позивач, УДАБІ Херсонської міської ради) звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новабудова» (далі - відповідач, ТОВ «ТД «Новабудова», Товариство), в якому просить зобов`язати відповідача як власника об`єкту, привести у первісний стан об`єкт за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованих 7 та 8 поверхів.

Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не належить до юрисдикції адміністративного суду і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства. В заяві він вказує, що предметом позову є знесення за рахунок відповідача самочинно збудованих 7 та 8 поверхів будинку АДРЕСА_1 , при цьому третя особа ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1, яке розташоване саме на 8 поверсі будівлі. З цього представник відповідача робить висновок, що заявлені позивачем позовні вимоги зачіпають права і обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 і стосуються припинення його права приватної власності на нерухоме майно.

Представник позивача з посиланням на практику Верховного Суду проти закриття провадження заперечував та надав відповідну заяву, за змістом якої наполягав на тому, що в даному випадку відсутній приватно-правовий спір, оскільки позивач звернувся до суду не за захистом власного інтересу, а на виконання делегованих йому владних управлінських повноважень щодо контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства та в порядку і у спосіб, які прямо визначені законодавством. Також зазначає, що з огляду на приписи статей 177, 179, 181, 182, 331 Цивільного кодексу України у третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виникло права власності не на нерухоме майно, а лише на будівельні матеріали, не зважаючи навіть на факт реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У підготовчому засіданні представник відповідача та представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримали клопотання, а представники позивача та третьої сторони на його боці - заперечували проти його задоволення.

В підготовчому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

При вирішенні цього клопотання суд виходить з того, що дійсно, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Натомість згідно із статтями 2, 4, 5, 19 КАС України за правилами адміністративного судочинства розглядаються справи у публічно-правових спорах, якими, в свою чергу, є спори, в яких, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень є - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Крім того, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а завданням адміністративного судочинства якраз і є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

у спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Право органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду із позовами про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням - визначено статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У даному випадку позивач як орган державного архітектурно-будівельного контролю реалізував таке своє право, звернувшись із позовом, який розглядається судом.

В обґрунтування ж своєї заяви відповідач лише указав, що спір стосується припинення права приватної власності третьої особи на нежитлове приміщення, розташоване на 8 поверсі будівлі АДРЕСА_1 , тобто на одному з двох поверхів, які позивач вважає самочинно побудованими і які мають бути знесеними за рішенням суду.

З цього приводу суд зазначає, що УДАБІ Херсонської міської ради не пред`являло позовних вимог до третьої особи, наслідком задоволення яких було б знесення належного цій особі нежитлового приміщення. Відповідачем не наведено жодного обґрунтування того, що виконання рішення суду у разі задоволення цього позову буде полягати, у тому числі, й у знесенні належного третій особі нежитлового приміщення, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин.

У той же час, спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин. Тому спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень (виконавчого органу міської ради, органу державного архітектурно-будівельного контролю) з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських (контрольних) функцій, є публічно-правовими, а тому такі спори за зверненням суб`єкта владних повноважень про знесення самочинного будівництва треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Подібні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №1519/2-787/11, від 11 квітня 2018 року у справі №161/14920/16-а, від 15 травня 2018 року у справах №520/10754/14-ц, №463/4564/16-а та №522/5487/17, від 22 травня 2018 року у справі №826/4089/16, від 30 травня 2018 року у справі №464/5495/13-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі №826/12543/16, від 12 вересня 2018 року у справі №804/9032/15, від 21 листопада 2018 року у справі №826/12372/17, від 28 листопада 2018 року у справі №369/13415/17, від 12 грудня 2018 року у справі №826/7203/17, від 13 березня 2019 року у справі №461/12053/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі №826/8743/15, від 22 квітня 2019 року у справах №369/3043/17-ц та №1527/14472/12, від 29 травня 2019 року у справі №520/9778/13, від 11 червня 2019 року у справі №917/375/18, від 25 червня 2019 року у справі №914/1092/18 і від 16 жовтня 2019 року у справі №522/6962/18, від 18 грудня 2019 року у справі №579/968/17).

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що, звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів територіальної громади або інших осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Враховуючи наведене і те, що матеріалами справи та доводами відповідача наразі жодним чином не підтверджено, що позов у цій справі спрямований саме на припинення права приватної власності третьої особи, у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту складення її повного тексту та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено 21.04.2021р.

Суддя А.С. Пекний