Рішення № 96410442, 21.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 р. № 520/4659/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64,м.Харків,61200) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківська обласна рада, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення IV сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 року №50-VIIІ "Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання".

В обґрунтування позову зазначено, що рішення IV сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 року №50-VIIІ "Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням ст.19 Конституції України, ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Представником відповідача, через канцелярію суду, надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що депутат ОСОБА_1 не наділений правом здійснювати представництво власних або інтересів територіальної громади у суді, оскаржуване рішення не порушує права позивача та є правомірним, прийнятим на підставі чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Рішенням IV сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 року № 50-VIII «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання» затверджено регламент Харківської обласної ради VIII скликання.

Позивач є депутатом Харківської обласної ради, та вважає, що Рішенням IV сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 року № 50-VIII «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання» підлягає визнанню протиправним та скасуванню у судовому порядку, оскільки воно було прийнято не на другому, а на четвертому засіданні Харківської обласної ради, що не передбачено ч. 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також зазначає, що Харківська міська рада повинна була внести зміни до вже існуючого регламенту, а не приймати новий.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України, що передбачено ст. 140 Конституції України.

Систему гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади області.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування, який закріплений у ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є організаційна та матеріально- фінансова самостійність в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішується питання затвердження регламенту ради.

Тобто, прийнявши рішення Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 № 50-VIII про затвердження регламенту Харківська обласна рада діяла в межах наданих їй Законом повноважень.

За приписами ч. 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Відповідно до вимог вказаної норми Закону, на розгляд Харківської обласної ради VIII скликання на II сесії 24.12.2020 було внесено проект рішення «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради» та затвердження положення про постійні комісії обласної ради, як це встановлено законом.

Як зазначив відповідач, проект рішення «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради» відповідав усім необхідним вимогам, містив тексту Регламенту, доповідну та пояснювальну записки та у встановленому порядку був погоджений структурними підрозділами ради, завізований уповноваженими особами та розглянутий на засіданнях постійних комісій обласної ради, його текст було оприлюднено на офіційному сайті обласної ради.

У затвердженому обласною радою порядку денному II сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 24.12.2020 року, питання затвердження регламенту включено під номером 32, а питання затвердження положення про постійні комісії обласної ради під номером 31.

За підсумками голосування в сесійній залі обласної ради по питанню 32 «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради» рішення не прийнято.

Тобто, Харківська обласна рада виконала вимоги ч. 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо строковості розгляду питання про затвердження Регламенту, у спосіб, в порядку і в межах наданих повноважень.

Як вбачається з пояснень відповідача - позивач по справі - депутат обласної ради ОСОБА_1 (фракція ПП «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ») під час голосування за Регламент був відсутній на пленарному засіданні 24.12.2020 року і належне йому право не реалізував.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень, порядок роботи сесії, підготовка і розгляд питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Проведення роботи сесії ради, прийняття рішень та вирішення інших процедурних питань без прийняття регламенту тягне за собою визнання недійсними всіх рішень ради, прийнятих на сесії.

Таким чином, прийняття і затвердження регламенту обласної ради на четвертій сесії є волевиявленням здійснювати і забезпечити роботу ради із дотриманням та відповідно до чинного законодавства, що з правової точки зору не може вважатися порушенням, оскільки в цілому затверджений регламент, як нормативно-правовий акт, відповідає усім вимогам законодавства.

Поряд із цим, відповідно до приписів ч. 15 ст. 46 вказаного Закону, до прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Структура розміщення правових норм у статті 46 Закону, які уточнюють і конкретизують у логічно завершеному вигляді викладені в ній приписи, вказує на послідовність їх застосування, а тому норма ч. 15 ст. 46 Закону, в цих відносинах, має пріоритетність застосування, оскільки у контексті йде за нормою ч. 14 цієї статті, а за загальним правилом побудова норми права здійснюється від «простого до складного». За таким ж принципами застосовуються нормативно-правові акти, у разі їх колізії або регулюванні однопредметних відносин, застосуванню підлягає той, який за датою прийняття (набуття законної сили) є пізнішим.

Разом із тим, у законодавстві не передбачено заборони прийняття обласною радою нового регламенту у будь-який час упродовж одного скликання.

У цьому питанні законодавець вказує, що до прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 ст. 46 Закону). У Законі також відсутня імперативна вказівка, що за час діяльності ради, вона може приймати лише один регламент.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право:

- вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті (п. 4 ч. 2 статті);

- вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю (п. 5 ч. 2 статті);

- вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них (п. 5 ч. 2 статті);

- виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки (п. 12 ч. 2 статті).

Таким чином, позивач, як депутат Харківської обласної ради, не позбавлений можливості ініціювати внесення змін та доповнень до Регламенту обласної ради.

Проте, як свідчить порядок денний та стенограма засідання обласної від 11 березня 2021 року, позивач від голосування за проект рішення про затвердження регламенту обласної ради утримався, проектів рішень про затвердження регламенту не реєстрував і не вносив на розгляд ради на жодній сесії, ніяких пропозицій та зауважень до порядку денного пленарного засідання IV сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті не вносив, тобто своїм правом як депутата обласної ради не скористався. На пленарному засіданні II сесії Харківської обласної ради VIII скликання від 24.12.2020 року під час розгляду питання про затвердження регламенту обласної ради, як зазначено судом вище, позивач був відсутній, та також наданим йому правом не скористався.

Суд зазначає, що з урахуванням нормативно-правового характеру проекту рішення «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання» його було оприлюднено на офіційному вебсайті обласної ради 18 лютого 2021 року відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також, на виконання вимог чинного на той час Регламенту Харківської обласної ради проект оскаржуваного рішення було обговорено на засіданні 13 постійних комісій обласної ради протягом сесійного періоду (з 22.02.2021 по 11.03.2021).

02 березня 2021 року з урахуванням результатів обговорення проекту оскаржуваного рішення на засіданнях постійних комісій обласної ради, з метою визначення остаточної правової позиції стосовно варіанту нормо-проєктувальної техніки, яка мала бути застосована при прийнятті рішення про затвердження Регламенту обласної ради відповідного скликання, Харківська обласна рада звернулася до Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з проханням надати відповідний науково-експертний висновок із зазначеного питання.

09 березня 2021 року Науково-дослідним інститутом державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України на адресу обласної ради надано відповідний висновок.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуване рішення Харківської обласної ради VIII скликання від 11.03.2021 № 50- VIII «Про затвердження Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання» прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, суд звертає увагу на те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № №820/1913/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Також суд зазначає, що задоволення позовних вимог позивача шляхом скасування правого акту локальної дії (регламенту), яким врегульовано діяльність обласної ради, ставить під загрозу організацію роботи органу місцевого самоврядування Харківської обласної ради, її виконавчого апарату, постійних комісій ради, а обраний ним спосіб є непропорційним, з огляду на те, що зауважень або вимог до законності цього акта позивач не висуває.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64,м.Харків,61200) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мар`єнко Л.М.