Ухвала суду № 96409617, 21.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6284/21

УХВАЛА

21 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А3519, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3519, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна казначейська служба України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А3519 щодо використання абзацу 1 пункту 4 наказу №184 (по стройовій частині) командира військової частини А0456 про поновлення його з 14 листопада 2016 року у списках особового складу військової частини А0456 та на всіх видах забезпечення в якості підстави для зарахування його на грошове забезпечення у військовій частині А3519 та оформлення стосовно нього документів по грошовому забезпеченню;

- визнати протиправними дії військової частини АЗ519 щодо заведення у вересні 2020 року на нього «Картки особових рахунків №1 за 2020 рік» за формою, наведеною у додатку 14 до «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій ЗС України та Державної спеціальної служби транспорту», затверджених наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 року;

- визнати протиправними дії військової частини А3519 щодо оформлення на його ім`я «Грошового атестату» за вих. №1 від 04.01.2021 за формою, наведеною у додатку 16 до «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій ЗС України та Державної спеціальної служби транспорту», затверджених наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 року;

- визнати протиправними дії військової частини А3519 щодо оформлення стосовно нього «Довідки про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії» за вих. №3/1 від 04.01.2021 за формою, наведеною у додатку 2 до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03,2018 року №248/3/6/555;

- визнати протиправними дії військової частини А3519 щодо оформлення стосовно нього «Довідки про розмір грошового забезпечення» за вих, № 2 від 04.01.2021 за формою, наведеною у додатку 2 до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року №248/3/6/555;

- зобов`язати військову частину А3519 встановленим порядком анулювати документи по грошовому забезпеченню, які порушують права і законні інтереси позивача та були заведені і оформлені стосовно нього внаслідок протиправних дій військової частини А3519, а саме:

«Картку особових рахунків № 1 за 2020 рік» за формою, наведеною у додатку 14 до «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій ЗС України та Державної спеціальної служби транспорту», затверджених наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 року;

«Грошової атестат» за вих. №1 від 04.01.2021 року за формою, наведеною у додатку 16 до «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій ЗС України та Державної спеціальної служби транспорту», затверджених наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 року;

«Довідку про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії» за вих. №3/1 від 04.01.2021 за формою, наведеною у додатку 2 до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року №248/3/6/555;

«Довідку про розмір грошового забезпечення» за вих. №2 від 04.01.2021 за формою, наведеною у додатку 2 до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 року №248/3/6/555;

- стягнути з військової частини А3519 на користь позивача на відшкодування заподіяної йому протиправними діями військової частини А3519 моральної шкоди у розмірі 200 (двісті) тисяч гривень.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст.171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Відповідно до положень частини 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи.

Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України.

Разом з тим, позивач жодним чином не обґрунтовує в адміністративному позові необхідності залучення до участі у справі зазначеної особи, а також не зазначає, на які саме права, інтереси або обов`язки Державної казначейської служби України може вплинути рішення у справі.

Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копій яких надані до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Так позивачем в адміністративному позові заявлена вимога про стягнення з військової частини А3519 моральної шкоди у розмірі 200 (двісті) тисяч гривень.

При цьому позивачем не надано обґрунтованого розрахунку розміру заявленої суми моральної шкоди.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, а в позові зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Так, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають із трудових відносин, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Суд зазначає, що позовні вимоги позивача не стосуються вищезазначених категорій трудового спору (справи про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), а тому суд доходить до висновку, що твердження позивача в адміністративному позові про те, що він звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі №420/6284/21 на підставі положень пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є таким, що суперечать приписам цього Закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі – Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-IX, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270,00 гривень.

Суд зазначає, що предметом позову в даній адміністративній справі є п`ять самостійних дій, вчинених Військовою частини А3519 (вимоги немайнового характеру), та стягнення моральної шкоди у розмірі 200 (двісті) тисяч гривень (вимога майнового характеру).

Відтак, позивачу необхідно надати до суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 6 540,00 грн. (5*908,00 грн. = 4540 грн. та 2000 грн. (200000 грн. * 1%)).

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу слід усунути визначені судом недоліки шляхом подання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із належним обґрунтуванням суб`єктного складу учасників справи відповідно до наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, зазначенням відомостей відносно знаходження оригіналів доказів, доданих до позовної заяви, та надання до суду доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А3519, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.