Рішення № 96408387, 20.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року справа №320/6977/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 03.07.2020 №16458 щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" з переліку ризикових платників податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629918/42187976, №1629934/42187976, №1629921/42187976, №1629925/42187976, №1629935/42187976, №1629926/42187976, №1629927/42187976, №1629912/42187976, №1629932/42187976, №1629919/42187976, №1629917/42187976, №1629931/42187976, №1629913/42187976, №1629916/42187976, №1629911/42187976, №1629915/42187976, №1629930/42187976, №1629923/42187976, №1629928/42187976, №1629914/42187976, №1629922/42187976 та №1629929/42187976;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх фактичного надходження: від 04.04.2020 №1, від 07.04.2020 №2, від 08.04.2020 №3, від 09.04.2020 №4, від 11.04.2020 №5, від 14.04.2020 №6, від 16.04.2020 №7, від 16.04.2020 №8, від 16.04.2020 №9, від 17.04.2020 №10, від 17.04.2020 №11, від 18.04.2020 №12, від 18.04.2020 №13, від 22.04.2020 №14, від 24.04.2020 №23, від 24.04.2020 №24, від 27.04.2020 №65, від 28.04.2020 №66, від 29.04.2020 №67, від 30.04.2020 №68, від 30.04.2020 №69 та від 07.05.2020 №1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 вирішено роз`єднати позовні вимоги у справі №320/6977/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги:

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.07.2020 №16458 щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до переліку ризикових платників податків та зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" з переліку ризикових платників податку, залишивши цій справі №320/6977/20;

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629918/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 04.04.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629934/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 07.04.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629921/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 08.04.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629925/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 09.04.2020 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629935/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 11.04.2020 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629926/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 14.04.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629927/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 16.04.2020 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629912/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 16.04.2020 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629932/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 16.04.2020 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629919/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 17.04.2020 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629917/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 17.04.2020 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629931/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 18.04.2020 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629913/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 18.04.2020 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629916/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 22.04.2020 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629911/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 24.04.2020 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629915/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 24.04.2020 №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629930/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 27.04.2020 №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629923/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 28.04.2020 №66 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629928/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 29.04.2020 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629914/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 30.04.2020 №68 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629922/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 30.04.2020 №69 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи);

- за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2020 №1629929/42187976 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 07.05.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження (з присвоєнням провадженню окремого унікального номеру справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 03.07.2020 №16458 про віднесення ТОВ "Компанія "Торговий альянс" до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, прийнято протиправно, з порушенням процедури (порядку) та за відсутності необхідних передумов. При цьому, таке рішення, за твердженням позивача, порушує його права та перешкоджає нормальному провадженню господарської діяльності та формуванню фінансових показників, оскільки включення платника податку до такого переліку є підставою для автоматичного зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) усіх податкових накладних та розрахунків коригування, складених таким платником.

У зв`язку з цим позивач вважає, що ефективний захист його порушеного права неможливий без спонукання відповідача виключити ТОВ "Компанія "Торговий альянс" з переліку ризикових платників податку.

Головне управління ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку було виявлення ознак ризиковості за результатом аналізу наявної податкової інформації щодо ТОВ "Компанія "Торговий альянс", яка наявна в системі "Податковий блок".

У зв`язку з цим, на думку відповідача, прийняття спірного рішення є правомірним та обґрунтованим.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, у якому не наведені жодні мотиви такого клопотання, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що заявлене відповідачем клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні є заявою з процесуальних питань.

Так, частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно з частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, підстави заяви (клопотання, заперечення).

При цьому, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС України).

Отже, процесуальні норми адміністративного судочинства вимагають від заявників наводити мотиви (підстави) поданих ними заяв та клопотань, за результатом розгляду та аналізу яких судом і приймається рішення по суті заявленого питання.

Суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з положеннями статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зауважує, що перелік прикладів зловживань процесуальними правами, наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпним, що підтверджується вживанням законодавцем прислівника “зокрема”.

Водночас одним з випадків зловживань процесуальними правами є подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд вважає, що аналогічним чином в якості зловживання учасником судового процесу наданими йому процесуальними правами може бути розцінено подання завідомо безпідставної заяви чи клопотання, у яких не наведені жодні мотиви та передумови для їх подання, як правові, так і фактичні.

Частиною третьою та четвертою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм, суд вважає, що подання відповідачем клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін без наведення у такому клопотанні жодних правових та фактичних підстав, тобто абсолютно немотивованого, свідчить про недобросовісне використання відповідачем наданих йому процесуальних прав та має ознаки зловживання такими правами.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та залишити без розгляду заявлене відповідачем клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія "Торговий альянс" (ідентифікаційний код 42187976, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.20А, оф.6) 05.06.2018 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.132).

18.05.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №12946, яким встановлено відповідність ТОВ "Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв – встановлено наявність ризикових операцій) (т.1, а.с.30).

24.06.2020 позивачем подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку, згідно якого ТОВ “Компанія "Торговий альянс" просило розглянути питання про виключення товариства з переліку ризикових платників податку (т.1, а.с.31).

За результатом розгляду цього звернення 03.07.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №16458, яким підтверджено відповідність ТОВ "Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції (т.1, а.с.29).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення про відповідність ТОВ "Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Слід зазначити, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас в рішенні №12946 від 18.05.2020 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Як зазначено вище, у рішеннях №12946 від 18.05.2020 та №16458 від 03.07.2021 зазначено про відповідність ТОВ "Компанія "Торговий Альянс" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Проте в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, вищевказані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 було витребувано від Головного управління ДПС у Київській області такі документи:

- докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та її персональний склад;

- копію спірного рішення;

- копію протоколу засідання комісії, на якому розглядалось питання про відповідність позивача критеріям ризиковості платника;

- усі докази, на підставі яких було прийнято спірне рішення (у т.ч. податкова інформація, на яку є посилання у спірному рішенні).

Відповідачем на виконання вказаної ухвали суду надано суду такі документи: протокол засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №142 та наказ ГУ ДПС у Київській області від 22.05.2020 №823 "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Київській області від 14.05.2020 №807", яким визначено склад комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

При цьому суд зауважує, що відповідачем надано суду лише першу сторінку протоколу від 18.05.2020 №142, з якого неможливо встановити ті обставини, задля встановлення таких витребовувався цей доказ.

Суд зазначає, що відповідачем всупереч вимогам ухвали суду не надано докази, на підставі яких було прийнято спірне рішення, у тому числі і податкову інформацію, на яку посилається контролюючий орган у спірному рішенні.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ТОВ "Компанія "Торговий альянс" є користувачем власного електронного кабінету, в якому доступні відомості щодо податкової інформації, яка дає змогу зробити висновок щодо ризиковості платника податків. При цьому відповідач стверджує, що ненадання позивачем таких доказів з власного електронного кабінету свідчить про покладення ним обов`язків доказування на суд, ухилення від податкового контролю та спотворення доказів.

Проте, такі хибні твердження відповідача не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 77 визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному судочинстві обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладено саме на суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим саме відповідач у цій справі мав надати суду докази наявності у контролюючого органу станом на момент прийняття рішень №12946 від 18.05.2020 та №16458 від 03.07.2021 податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для прийняття спірного рішення.

Верховний Суд у пункті 65 вищевказаної постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття рішення від 03.07.2020 №16458 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що спірне рішення було прийнято протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2020 №16458 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що первинне встановлення відповідності ТОВ "Компанія "Торговий альянс" критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв – встановлено наявність ризикових операцій було здійснено за рішенням Комісії ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №12946.

При цьому спірним рішенням від 03.07.2020 №16458 була підтверджена така відповідність позивача Критеріям за результатом розгляду наданої ним інформації.

Наведене свідчить, що права позивача об`єктивно порушені також і рішенням Комісії ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №12946.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вихід за межі заявлених позовних вимог допускається з метою захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що остаточне вирішення спірних правовідносин, що виникли між сторонами, потребує і визнання протиправним та скасування також рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №12946, яким позивача у справі первинно було віднесено до переліку ризикових платників податку.

За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №12946.

При цьому суд вважає непереконливими твердження відповідача щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з посиланням на висновки Верховного Суду у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №280/3439/19 та інш., як такі, що не відповідають положенням Порядку № 1165. Суд зауважує, що такі висновки Верховного Суду були зроблені під час дії Порядку № 117, який станом на час прийняття оскаржуваних рішень по цій справі втратив чинність.

Натомість висновок про можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

Також суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає статті 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає пункту 6 Порядку №1165.

При цьому, задоволення цієї вимоги на є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень.

Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 48346,00 грн. згідно платіжного доручення №48 від 28.07.2020 (т.1, а.с.28).

Вказаний судовий збір був сплачений за первісно подані об`єднані позовні вимоги.

Враховуючи, що у подальшому позовні вимоги були роз`єднані в окремі провадження, на користь позивача у цій справі підлягає стягненню судовий збір за задоволену одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2020 №12946 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" (ідентифікаційний код 42187976) критеріям ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2020 №16458 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" (ідентифікаційний код 42187976) критеріям ризиковості платника податку.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" (ідентифікаційний код 42187976) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий Альянс" (ідентифікаційний код 42187976, місцезнаходження: місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.20А, оф.6) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.