Рішення № 96408336, 20.04.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа № 300/503/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Транскомавто” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В:

Савчук Василь Романович в інтересах Приватного підприємства “Транскомавто” (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені в сумі 73267,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що пеня в сумі 73267,37 грн. нарахована всупереч вимог статті 102 Податкового кодексу України, поза межами 1095 днів від дня виявлення порушення. Представник позивача зазначив, що Податковий кодекс України не визначає окремо строки давності для нарахування пені, однак визначає строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій та для самостійно визначених контролюючим органом сум грошових зобов`язань. Оскільки пеня є різновидом фінансової відповідальності, а строки давності для застосування пені Податковим кодексом України не визначено, то, на думку представника позивача, мають застосовуватися загальні строки давності, визначені статтею 102 Податкового кодексу України. Підставою для визначення позивачу грошового зобовязання з податку за землю в сумі 120639,47 грн. за основним платежем та в сумі 25877,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями слугувало податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 за № 0017981503, яке оскаржувалося в судовому порядку в справі № 809/3896/13-а. З огляду на те, що нарахування пені в сумі 73267,37 грн. проведено відповідачем поза межами строків давності, визначених Податковим кодексом України, позивач вважає протиправною податкову вимогу № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені в сумі 73267,37 грн. та просить суд її скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

12.03.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 11.03.2021 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що сума податкового боргу по земельному податку Приватного підприємства “Транскомавто” у розмірі 120639,47 грн. основного платежу та 25877,00 грн. штрафної санкції виникла за результатами проведення перевірки, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0017981503 від 19.09.2013. Вказане податкове повідомлення-рішення № 0017981503 від 19.09.2013 було предметом спору в адміністративній справі № 809/3896/13-а, за результатом розгляду якої постановою Верховного Суду від 14.07.2020 підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0017981503 від 19.09.2013. Представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пеня в сумі 73267,37 грн. визначена, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов`язання з земельного податку за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження, в тому числі за період судового оскарження. Таким чином, представник відповідач вважає, що пеня в сумі 73267,37 грн. нарахована правомірно. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив у строк, встановлений судом в ухвалі від 18.02.2021.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

За результатами документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Транскомавто” контролюючий орган склав акт від 02.08.2013 за № 833/1503/36732883, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 49.1, 49.2 статті 49, пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286, пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання зі сплати земельного податку до міського бюджету територіальної громади м.Івано-Франківська за 2011 рік (починаючи з 14.02.2011) у сумі 44541,48 грн., за 2012 рік - 50731,99 грн., за 2013 (по термінах сплати 6 місяців 2013 року) - 25366 грн., всього - 120639,47 грн.

На підставі виявлених порушень контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0017981503, яким визначено грошове зобов`язання з податку за землю в сумі 120639,47 грн за основним платежем та в сумі 25877 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приватне підприємство “Транскомавто” оскаржило податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0017981503 в судовому порядку. Так, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 в справі № 809/3896/13-а відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Транскомавто” до ДПІ у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 за № 0017981503.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2016 залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 у справі № № 809/3896/13-а.

Постановою Верховного Суду від 14.07.2020 залишено без задоволення касаційну скаргу Приватного підприємства «Транскомавто», а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 без змін (а.с. 8-10).

27.01.2021 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виставило Приватному підприємству «Транскомавто» податкову вимогу форми «Ю» за № 3517-13, згідно якої станом на 26.01.2021 сума податкового боргу Приватного підприємства «Транскомавто» становить 219783,84 грн., з яких основне грошове зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб становить 120639,47 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 25877,00 грн., пеня 73267,37 грн. (а.с. 6).

Вважаючи протиправною податкову вимогу № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені в сумі 73267,37 грн., Приватне підприємство “Транскомавто” звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати податкову вимогу № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі – ПК України).

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк, узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.4-1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.

Згідно з пунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України на суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Як встановлено судом вище, за результатами документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Транскомавто” контролюючий орган склав акт від 02.08.2013 № 833/1503/36732883, згідно висновків якого встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати земельного податку на суму 120639,47 грн.

На підставі виявлених порушень контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0017981503, яке позивач оскаржував в судовому порядку. Остаточне рішення в справі № 809/3896/13-а прийнято Верховним Судом 14.07.2020 та отримане Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 27.07.2020.

Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов`язань, відповідач почав нарахування пені з 21.03.2011 (першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати позивачем грошового зобов`язання з земельного податку за ІІ місяць 2011), та нараховував за весь період судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0017981503.

Вказані обставини підтверджуються витягами з карток особового рахунку Приватного підприємства “Транскомавто” по платі за землю за 2013-2021 роки.

Позивач не оспорив правильність розрахунку відповідачем суми пені за вказаний період.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що станом на 11.03.2021 позивач не сплатив борг із земельного податку з юридичних осіб: основний платіж в сумі 120639,47 грн.; штрафні санкції 25877,00 грн.; пеня 73267,37 грн., що підтверджується довідкою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та витягами з карток особового рахунку Приватного підприємства “Транскомавто” по платі за землю за 2013-2021 роки.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано статтею 59 ПК України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

При цьому, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Таким чином, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини. В спірному випадку Приватним підприємством “Транскомавто” не сплачено у встановлені законом строки узгодженої суми грошового зобов`язання з податку за землю в сумі 120639,47 грн. за основним платежем, в сумі 25877 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 19.09.2013 № 0017981503, а тому податкова вимога № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені в сумі 73267,37 грн. прийнята відповідачем правомірно.

Щодо доводів представника позивача про закінчення строків давності для нарахування пені, визначені статтею 102 Податкового кодексу України, а саме 1095 днів, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Водночас, згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності (1095 днів), визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Згідно встановлених в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв правомірності рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень, їх посадових осіб - рішення суб`єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, суд вважає, що податкова вимога Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені в сумі 73267,37 грн. є правомірним, оскільки суд не встановив обставин, які свідчать про її незаконність, та невідповідність іншим критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які б в своїй сукупності давали суду підстави для висновку про те, що такий індивідуальний акт контролюючого органу є протиправним.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Приватного підприємства “Транскомавто” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені належить відмовити.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства “Транскомавто” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 3517-13 від 27.01.2021 в частині нарахування пені.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство “Транскомавто”, ідентифікаційний код – 36732883, вулиця Є. Коновальця, 207, місто Івано-Франківськ, 76000.

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код – 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Боршовський Т.І.