Рішення № 96408201, 20.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 квітня 2021 року Справа № 280/8926/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадстру у Запорізькій області від 29.03.2020 №8-7223/15-20-СГ та від 23.09.2020 № 8-1223/15-20-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,5050 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що позивач звертався до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5050 га за межами населеного пункту Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. У відповідь відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на невідповідність документів ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України. На думку позивача такі дії відповідача є незаконними, а прийнятий наказ необґрунтованим, тому позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

11.01.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що за графічним матеріалом, доданим до клопотання, неможливо чітко встановити місце розташування земельної ділянки на території певної сільської ради, що позбавило можливсті зробити висновок про відповідність чи невідповідність розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Саме про необхідність здійснення такого аналізу і йдеться в ч.7 ст.118 ЗК. Враховуючи зазначене, Головним управлінням зареєстровано наказ №8-7223/15-20-СГ від 23.09.2020 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність» у зв`язку з невідповідністю поданих документів ч.6 ст.118 Земельного кодексу України. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою від 22.07.2020 (про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 1,5050 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Наказом від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» Головним управлінням відповідно до статей 15-1, 33, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу з підстав невідповідності поданих документів ч.6 ст.118 Земельного кодексу України(а.с.32).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14 січня 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29 вересня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підпункт 13 пункту 4 Положення).

Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Розглядаючи заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач повинен був у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 частини 7 статті 118 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Так, наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі невідповідності поданих документів ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України.

Однак, з такої відмови не можливо встановити, які саме документи подані позивачем не відповідають ч.6. ст. 118 Земельного кодексу України, що свідчить про неповний розгляд / надання відповіді на клопотання позивача та, як наслідок, неправомірність такого наказу.

Приписами частини чотирнадцятої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2019 року у справі №806/2978/17 вказав, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, наказ від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ не містить пояснень щодо того, яким конкретно вимогам частини 6 статті 118 Земельного кодексу України не відповідало подане позивачем клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи додані до нього графічні матеріали.

Лише у відзиві на позовну заяву відповідач стверджував про те, що за інформацією управління землеустрою та охорони земель Головного управління, викладеної у листі від 29.12.2020 № 4914/1/3-20-0.302 вбачається що прийняття наказу про відмову у надані дозволу гр. ОСОБА_1 обумовлюється наступним. За графічним матеріалом, доданим до клопотання, неможливо чітко встановити місце розташування земельної ділянки на території певної сільської ради, що позбавило можливості зробити висновок про відповідність чи невідповідність розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Саме про необхідність здійснення такого аналізу і йдеться в ч.7 ст.118 ЗК.

Проте, наказ від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ містить лише загальне посилання на частину 6 статті 118 Земельного кодексу України, не конкретизуючи, які невідповідності відповідач мав на увазі, тобто у вказаному рішенні суб`єктом владних повноважень не зазначено, у чому полягала невідповідність, та яких саме документів поданих позивачем, а тому суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не розглянув клопотання позивача у встановленому законодавством порядку, то суд вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню

Щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 № 8-1223/15-20-СГ суд зазначає наступне.

Так, на виконання ухвали суду від 14.12.2020 про відкриття провадження у справі № 280/8926/20, відповідачем надано до суду належним чином завірену копію наказу від 23.09.2020 №8-7223/15-20-СГ. Стосовно ж наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 № 8-1223/15-20-СГ повідомлено суд, що при наданні відповіді ОСОБА_1 (Вих. № К-575-1099/6-20 від 04.11.2020) відповідачем було допущено технічну помилку. Так, замість наказу Головного управління від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ невірно зазначено «від 23.09.2020 № 1223/15- 20-СГ».

Враховуючи вищевикладене, що у задоволенні визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 № 8-1223/15-20-СГ необхідно відмовити.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,5050 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, суд зазначає, що право на прийняття того чи іншого рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, є виключним правом відповідача. Тож зобов`язання відповідача прийняти те чи інше рішення, за результатами розгляду заяви позивача, буде втручанням суду в дискреційні повноваження органу державного управління, що є недопустимим.

Таким чином, у задоволенні позову, в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,5050 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, необхідно відмовити.

Для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 № 8-7223/15-20-СГ, оскільки із нього не можливо встановити підстави для відмови, та зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 22.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому суд зазначає, що повторний розгляд цієї заяви та ухвалене на результатами її розгляду рішення має відповідати вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. Уразі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відмова має бути чітко пояснена та зазначена у рішенні.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2020 №8-7223/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 22.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.В. Стрельнікова