Рішення № 96408124, 20.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/930/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. розглянувши в письмовому спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Ужанська, буд. 19,м. Перечин,Закарпатська область,89200), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області , яким просить:1.Прийняти заяву до розгляду та постановити ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі. 2.Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужанська, 19, код ЄДРПОУ - 03192862) щодо не нарахування та не проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. 3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації (89221, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужанська, 19, код ЄДРПОУ - 03192862) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПІІ НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених коштів.

1.Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, у зв`язку із чим перебуває обліку в Управлінні соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації як отримувач щорічної разової допомоги до 5 травня.

Позивач вказує, що йому було нараховано щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн. Вважаючи, що виплата допомоги у 2020 році, здійснена не в повному обсязі, звернувся до відповідача з вимогою виплатити йому допомогу у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, відповідач у відповіді, направленій позивачу, зазначив про те, що разова грошова допомога на 2020 рік (1390грн.) останньому виплачена в повному обсязі. Позивач не погоджується з таким висновком та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.

05 квітня 2021 року Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що позивачу як учаснику бойових дій відповідачем виплачено грошові кошти щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у розмірі 1390 грн. відповідно до пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №1 12 від 19 лютого 2020 року. Зазначає, що зазначена грошова допомога не могла бути виплачена позивачу у розмірі, що перевищує суму зазначену в постанові Кабінету Міністрів України № 112. Дана грошова допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 05 травня, а чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.09.2016 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У зв`язку із вищенаведеним перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації як отримувач щорічної разової допомоги до 5 травня.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що згідно повідомлення Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації від 04.02.2021 року №01-27/С-2 ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, перераховано кошти в сумі 1390 грн. в якості щорічної разової допомоги до 05 травня .

Позивач, 22.01.2021 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому даної щорічної допомоги з урахуванням розміру зазначеної соціальної пільги, визначеного частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.

За наслідками вирішення порушеного заявником питання листом від 04.02.2021 року №01-27/С-2 надав відповідь про відмову у нарахуванні допомоги у бажаному заявником розмірі у зв`язку із тим, що на підставі от. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», допомога виплачується заявнику у розмірі, який визначається КМУ у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, згадане Рішення Конституційного Суду змін до цієї норми не вносило і нового порядку нарахування допомоги не встановлює.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зробив наступний висновок:

- суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".

01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що :

-Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у постанові від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова № 112) установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390 гривень (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" і Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 23.06.2020 у справі №440/2546/20 та згідно змісту судового рішення Верховного Суду у вказаній зразковій справі встановлено, що дана адміністративна справа щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою по відношенню до зразкової справи №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, при ухваленні рішення в даній справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що "забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини).

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

За змістом правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.

Відмова Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті.

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п`ять мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112, у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";Про жертви нацистських переслідувань"(далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення Перечинської РДА.

Суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В той же час, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у меншому розмірі, не надано належних доказів на які посилається відповідач , які б стверджували про відсутність коштів для нарахування позивачу 5 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Слід зауважити, Восьмим апеляційним адміністративним судом 16 лютого 2021 року підтримано аналогічні висновки у подібній справі №260/3081/20 пров. № А/857/15116/20 і зокрема вказано: що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог."

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул.Ужанська, буд. 19,м. Перечин,Закарпатська область,89200, код ЄДРПОУ 03192862) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії -задовольнити .

2.Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Ужанська, буд. 19,м. Перечин,Закарпатська область,89200, код ЄДРПОУ 03192862) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

3.Зобов`язати Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Ужанська, буд. 19,м. Перечин,Закарпатська область,89200, код ЄДРПОУ 03192862) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду .

СуддяЗ.Б.Плеханова