Ухвала суду № 96403495, 24.03.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4923/21

2/953/2132/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу та виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини, -

встановив:

19 березня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, в які позивач просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 ; виключити запис про себе х актового запису про народження дитини ОСОБА_3 ; внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 відповідно до ст. 135 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Всупереч ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить ідентифікаційного коду третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку третьої особи, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін та третьої особи; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.)

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру

Враховуючи вимоги позивача, сплаті підлягає судовий збір за три вимоги немайнового характеру - по 908 грн. за кожну, тобто у загальному розмірі 2724 грн. (908 грн. +908 грн. +908 грн. =2724 грн.).

Оскільки позивачем згідно квитанцій від 19.03.2021 частково сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. грн., доплаті підлягає судовий збір у сумі 1816 грн., на підтвердження чого надання квитанції.

Також, відповідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, всупереч положенням ст. 95 ЦПК України, додані до позовної заяви копії документів підпису позивача із зазначенням дати засвідчення не містять.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу та виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -