Рішення № 96395648, 19.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6698/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

19 квітня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Бурдун М.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явилася,

відповідач ПАТ «Перший український міжнародний банк» - представник не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів,

в с т а н о в и в:

15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», у якому просила стягнути з відповідача незаконно списану суму в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 08.08.2019 згідно заяви №2001370967901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну банківську картку № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 10000,00 грн строком на 12 місяців під 47,88% річних. 28 жовтня 2019 року з належної позивачу банківської картки шляхом маніпуляцій з її абонентським номером було без її відома та згоди знято 10000,00 грн. Позивач зазначає, що 29.10.2019 вона звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а також 29.10.2019 вона звернулася до регіонального відділення банку з заявою про оспорення фінансової операції. Зважаючи на відсутність реагування на її заяву, позивач також звернулася до головного офісу ПАТ «Перший український міжнародний банк» листом-вимогою про повернення незаконно списаних коштів та проведення службового розслідування, однак на момент звернення до суду жодних дій відповідач не вчинив.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 суддею у справі визначено ОСОБА_2 . Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.11.2020, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , суддею у справі визначено Ларіонову Н.М.

18 січня 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями (відповідно до рішень зборів суддів Подільського районного суду №1 від 04.01.2021, №2 від 12.01.2021 та №3 від 14.01.2021) за результатами якого головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено Якимець О.І.

22 січня 2021 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

12 лютого 2021 року ухвалою суду прийнято до розгляду зазначену позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Суд вважає за можливе розгладнути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи. Враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 08 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою №2001370967901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну банківську картку з кредитним лімітом 10000,00 грн строком на 12 місяців під 47,88% річних.

29 жовтня 2019 року позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відомості про злочин за її заявою внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12019170040003127 від 29.10.2019) 28 жовтня 2019 року близько 18.00 год. невідома особа таємно викрала грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_2 у сумі 10000,00 грн, які належали ОСОБА_1 , чим завдала останній матеріального збитку на зазначену суму.

Також в матеріалах справи міститься заява отримувача картки від 29.10.2019 адресована керівнику відділення банку №3 в м. Полтава Крату А.А., згідно якої позивач оспорює банківську операцію за 28.10.2019 на суму 10000,10 грн, оскільки не надавала згоди на проведення такої операції; картка під час виконання спірної операції знаходилася у неї; ні вона, ні її представник не отримували оплачені товари чи послуги.

Відповідно до листа Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 23.01.2020 №421/115/101/02 слідчим відділом Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється розслідування кримінального провадження №12019170040003127 від 29.10.2019. В ході досудового розслідування встановлено, що 28.10.2019 з належної ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_2 невідомою особою шляхом маніпуляцій з абонентським номером потерпілої було без її відома знято грошові кошти у сумі 10000,00 грн.

Позивач звернулася з заявою-вимогою до ПАТ «Перший український міжнародний банк» від 15.05.2020 про повернення списаних з її картки коштів та проведення службового розслідування за цим фактом. Згідно долученої квитанції про поштове відправлення лист скеровано на адресу відповідача 18.05.2020.

Однак, станом на день звернення до суду та час розгляду справи вказані грошові кошти відповідачем позивачу не були повернуті.

Частиною 1 ст. 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.п. 8 п. 4 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705 (далі - Положення), платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.

Відповідно до п. 1 розділу VI Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно п.п. 5-9 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем стверджується факт неправомірного списання коштів з своєї кредитної картки шляхом вчинення шахрайських дій.

В матеріалах справи міститься заява позивача (арк.спр.11) що у неї була заблокована сім-картка, під час того як вона дзвонила на гарячу лінію оператора Водафон у неї з кредитної картки зняли 10010,00 грн. Це трапилося 28.10.2019 о 18.00 год.

Разом тим, належних доказів негайного повідомлення банку, або неможливості здійснити таке повідомлення для блокування картки матеріали справи не містять.

Також позивачем не надано підтверджуючих доказів, а саме виписок з карткового рахунку, чи довідки про рух коштів на рахунку для підтвердження самого факту списання 10010,00 грн з її кредитної картки.

Щодо факту звернення 29.10.2019 до правоохоронних органів та 29.10.2019 року до керівника відділення банку у м. Полтава про оспорення банківської операції, такі звернення не можуть бути достатніми доказами того, що позивач здійснив усі необхідні дії, які від нього залежали для негайного повідомлення банку з метою призупинення або скасування спірної транзакції.

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги в даному випадку не можуть бути задоволеними, оскільки судом не встановлено та позивачем не доведено негайного повідомлення відповідача, оскільки саме з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе саме банк. Відтак, у зв`язку з недоведеністю незаконного списання даних грошових коштів з рахунку позивача, а також самого факту списання таких коштів, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Андріївська, будинок № 4, код ЄДРПОУ 14282829;

Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року.

Суддя О.І. Якимець