Рішення № 96392607, 19.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1299/18

2/707/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2021 Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Тептюка Є.П.,

за участю секретаря судового засідання Костроміної Л.В.,

представника позивача Пітюренка М.В. ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бердника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Черкаси, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її витребування, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

07 липня 2018 року, заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району №46-7 від 02.12.2014 року надано дозволи громадянам, в тому числі - ОСОБА_3 на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , загальною площею по 0,10 га кожна для індивідуального дачного будівництва.

В подальшому, рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району №53-18 від 10.07.2015 року було затверджено проект землеустрою та надано у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 , у тому числі: ОСОБА_3 , за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 га. Відповідно до п.31 спірного рішення земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, які будуть використовуватись для індивідуального дачного будівництва.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_3 , Черкаським районним управлінням юстиції видано свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, серії НОМЕР_1 від 24.07.2015 року.

На підставі договору купівлі-продажу №5744 від 16.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35720484 від 16.06.2017 року із одночасним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності №20955507 від 16.06.2017 року.

Позивач вказує, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури встановленої законодавством України, у тому числі шляхом протиправної зміни її цільового призначення та передачі у власність вказує на порушення норм конституції України та права власності українського народу.

Також, позивач як на підставу позову, посилається на відсутність на момент прийняття спірного рішення належним чином завіреної містобудівної документації.

За таких обставин позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» №53-18 від 10.07.2015 року в частині відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198 загальною площею 0.1000 га кожна, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с.Свидівок.

Як наслідок незаконності та скасування рішення Свидівської сільської ради, на думку позивача підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 24.07.2015 року видане ОСОБА_3 .

Крім того, позивач просить визнати недійсним договір купівлі - продажу, а саме: №5744 від 16.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А.

Витребувати у ОСОБА_2 , земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 га.

Стислий виклад позиції відповідача ОСОБА_2 .

До Черкаського районного суду Черкаської області надійшов 29.08.2018 року відзив підписаний ОСОБА_2 , відповідач заперечила проти позову, зазначивши, що на момент прийняття спірного рішення земельна ділянка не відносилася до земель водного фонду, оскільки під час інвентаризації була віднесена до угіддь(піски).

Що стосується посилання позивача щодо порушення вимог законодавства в частині погодження проекту землеустрою, як на підставу обгрунтування позову, то на думку відповідача наявність порушень відповідачами чинного, на час прийняття рішення, законодавства, щодо погодження проекту землеустрою, не навів.

З вищевказаного вбачається, що оскаржуване в позові рішення прийнято у межах повноважень, у відповідності до вимог законодавства.

Стисла позиція сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор Пітюренко М.В. підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бердник В.В. просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

ОСОБА_3 та представник Свидівоцької сільської ради до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Суддею ОСОБА_5., ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 24.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

07.082018 року на адресу суду надійшла письмова заява від приватного нотаріуса Левицької Е.А. про розгляд справи без її участі , у вирішенні справи покладаються на компетентність суду.

29.08.2018 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_2

21.09.2018 року надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Бердника В.В. про залишення позову без розгляду.

26.03.2019 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшло письмове клопотання від позивача по справі про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року за клопотанням позивача справу було зупинено.

Ухвалою суду від 04.09.2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Тептюком Є.П., у зв`язку з виходом суддею ОСОБА_5., у відставку, відновлено провадження та призначено до підготовчого засідання.

22.09.2020 року від адвоката Бердника В.В. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

22.09.2020 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 26.01.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бердника В.В. про залишення позову без розгляду - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 26.01.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Інших заяв, клопотань, пояснень по суті справи від учасників справи до суду не надійшло.

Встановлені судом обставини.

Рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району №53-18 від 10.07.2015 року було затверджено проект землеустрою та надано у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 , у тому числі: ОСОБА_3 за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 г. Відповідно до п.31 спірного рішення земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, які будуть використовуватись для індивідуального дачного будівництва. (т.1 а.с 26-29).

Рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району №50-23 від 27.04.2015 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 1,6000 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с.Свидівок Черкаського району Черкаської області, розроблену ТОВ «Геоземпроект» (т.1а.с. 37-40).

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_3 , Черкаським районним управлінням юстиції видано свідоцтва на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, серії НОМЕР_1 від 24.07.2015 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу №5744 від 16.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35720484 від 16.06.2017 року із одночасним внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності №20955507 від 16.06.2017 року (т.1а.с.50-52).

В пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , (а.с.55) зазначено, що даним проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено - 07.03 - для індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до висновків про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (т.1 а.с. 66).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.222-275/120-18 від 14.03.2018 року, згідно Форми №6-зем «Звіту про кількісні характеристики земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» спірні земельні ділянки станом на 01.01.2014 року та на 01.01.2015 року обліковувались в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту як землі загального користування вид угідь (штучними водосховищами) (т.1 а.с.45).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-0.9-2995/2-18 від 05.05.2018 року документація із землеустрою, щодо спірних ділянок, на проведення експертизи не надходила (т.1 а.с.69).

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 19.04.2018 року №2348/9/11-18, проекти землеустрою щодо відведення земельних спірних земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району черкаської області, Держводагенством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувалися. (т.1 а.с.49).

Листом від 08.06.2017 року №01-01-24/386 Департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства повідомило Черкаську місцеву прокуратуру про те, що інформації про наявність розробленої та належним чином затвердженої містобудівної документації, якою передбачена можливість здійснення індивідуального дачного будівництва на земельних ділянках в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району в межах населеного пункту наданих у запиті у управлінні відсутня (т.1 а.с.41-42).

Висновком відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА погоджено проект відведення спірної земельної ділянки (т.1 а.с. 64).

КПВАПП "АРХБЮРО" було розроблено генплан розміщення земельних ділянок, в тому числі і спірної земельної ділянки, який був затверджений рішенням Свидівоцької сільської ради №56-25 від 08.10.2015 року (т.1 а.с. 102-104).

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (п. а) ч. 1 ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

п.1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

ст. 3 Водного Кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами (п. 1 ч. 1 ст. 4 ВК України).

Згідно ч. 1 ст. 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать і землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (ч. 1, п. г) ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Згідно правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6- 16цс14 - згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. "а" ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1 ст. 59, ст. 60, ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об`єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Згідно з ч. 2 ст. 186-1 ЗК України - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст..ст. 125,126 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.. 328 ЦК України).

Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи.

Отже з вищевикладеного вбачається, що Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області був порушений порядок надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки оскільки було недотримано вимоги чинного на той час законодавства.

Суд вважає встановленим, що спірна земельна ділянка, що передана ОСОБА_3 за оскаржуваним рішенням Свидівоцької сільської ради, належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

Крім того, вище встановлені обставини справи свідчать про те, що оскаржуваним рішенням Свидівоцької сільської ради змінено категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення без передбаченої законом процедури, оскільки не була проведена обов`язкова державна експертиза землевпорядної документації.

Тобто рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 53-18 від 10.07.2015, в частині відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 га розташованиу в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва є таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства, порушує інтереси держави, а тому його необхідно визнати незаконним та скасувати.

Крім того, прокурор просить суд визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на спірну земельні ділянки НОМЕР_1 від 24.07.2015 року, видане ОСОБА_3 . Але з огляду на те, що свідоцтво про право власності тільки посвідчує право, яке з цього свідоцтва не виникає, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Таке свідоцтво лише посвідчувало відповідне право та не мало самостійного юридичного значення.

Позивач просить визнати недійсними договор купівлі - продажу №5744 від 16.06.2017 року і витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 га, що належить їй на підставі договору купівлі-продажу.

Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

У спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду (пункт 90 постанови ВП ВС, 07.11.18, справа №488/6211/14-ц (провадження №14-235 цс 18); пункт 127 постанови ВП ВС, 07.11.18, справа №488/5027/14-ц (провадження №14-256 цс 18); пункт 148 постанови ВП ВС, 14.11.18, справа №183/1617/16 (провадження №14- 208 цс 18), пункт 53 постанови ВП ВС, 29.05.19, справа № 367/2022/15-ц (провадження 14-376 цс 18)).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

З огляду на викладене, спірна земельна ділянки за кадастровими 7124986000:04:005:0198 загальною площею 0,1000 га, відноситься до земель водного фонду та розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району і позовні вимоги про їх витребування необхідно розглядати як негаторний позов, а не помилково кваліфікований позивачем як віндикаційний, а тому вказані позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Що стосується посилання позивача, щодо порушення вимог законодавства в частині погодження проекту землеустрою, як на підставу обгрунтування позову, то на думку суду вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і суд заначає наступне.

Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із частиною 17 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а щодо земельної ділянки у межах населеного пункту - подається на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Проект землеустрою, у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, включає акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою у частині 6 статті 186- 1 ЗК України також зазначено виключно невідповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як вбачається з метеріалів справи КПВАПП "АРХБЮРО" було розроблено генплан розміщення земельних ділянок, в тому числі і спірної земельної ділянки, який був затверджений рішенням Свидівоцької сільської ради №56-25 від 08.10.2015 року. Даний генплан був погоджений відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації 02.07.2015 про що свідчить відповідна відмітка на генплані та наявний в матеріалах справи висновок.

Рішення Свидівоцької сільської ради №56-25 від 08.10.2015 року про затвердження генплану ніким не оскаржувалося і на даний час є чинним.

Позивач належних та допустимих доказів на спростування висновків контролюючих органів, що погодили проект землеустрою, не надав і на думку суду, наявність порушень відповідачами чинного, на час прийняття рішення, законодавства, щодо погодження проекту землеустрою, не довів.

Щодо повноважень прокурора на звернення з даним позовом, суд приходить до наступного висновку, прокурор встановивши, що відчуження земельної ділянки відбулося Черкаською РДА, в порушення вимог законодавства і вказані дії призвели до порушення прав держави, а орган, який мав би контролювати вказані порушення фактично самоусунувся, має право звертатися з позовом, який спрямований на захист права власності держави і свідчить про наявність у прокурора повноважень для представництва інтересів держави у цій справі.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позовна заява підписана неуповноваженою особою, то суд керується ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" в редакції чинній на момент звернення прокурора з позовом до суду, де зазначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Тобто підписання позовної заяви заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури повністю узгоджується з Законом України "Про прокуратуру" і посилання представника відповідача на дану обставину є необґрунтованим.

Судові витрати.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» № 53-18 від 10.07.2015, в частині відведення ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0198, загальною площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Свидівоцької сільської ради Черкаського району та ОСОБА_3 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1762, 00 грн. по 881 грн. 00 коп. з кожного.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.04.2021 року.

Суддя: Є. П. Тептюк