Рішення № 96392120, 19.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19866/20

Провадження № 2/643/2132/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

до ОСОБА_1

про стягнення 179 900, 04 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі – позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення загальної заборгованості за Кредитними договорами у розмірі 179 900, 04 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», що у зв`язку із внесенням змін до статутних документів, пов`язаних зі зміною 15.08.2018 року змінило назву на Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення кредитного ліміту № НОМЕР_1 . Відповідно до Кредитного договору, банк встановлює Позичальнику кредитний ліміт а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. У порушення умов кредитного договору, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Кредитним договором, яка станом 20.11.2020 року становить 75 574, 41 грн., з яких 44 532, 51 – залишок простроченого кредиту, 23 222, 79 грн. – залишок прострочених відсотків, 7 819, 11 грн. – залишок прострочених комісій.

Крім того, між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем було укладено ще один Кредитний договір № 22034000141835 від 15.08.2019 року, згідно з яким Банк встановлює Позичальнику кредитний ліміт, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. У порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Кредитним договором № 22034000141835, яка станом 20.11.2020 року становить 104 325, 63 грн., з яких 74 391, 04 – залишок простроченого кредиту, 25, 79 грн. – залишок прострочених відсотків, 29 908, 80 грн. – залишок прострочених комісій.

Позивач у судове засідання 19.04.2021 року не з`явився, проте представником позивача було подано заяву, відповідно до змісту якої останній просить розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання року не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання разом із копією ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів та шляхом направлення судових повісток про виклик у судове засідання за місцем знаходження нерухомого майна. Додатково відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідач не надав суду відзив на позов та жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Беручи до уваги ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд згідно з ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача надав заяву, у якій зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У зв`язку з цим, враховуючи, що відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України в порядку заочного розгляду.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Клієнт) було укладено Договір № 26206000437607 про встановлення кредитного ліміту (далі – Договір-1).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 в порядку передбаченому цим Договором та УДБО, Банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку Клієнта № НОМЕР_2 , відкритого в Банку, далі – рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Кредитна картка), шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення (далі - Кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на рахунку.

Згідно з п. 1.2. Договору-1 кредитне обслуговування рахунку здійснюється на наступних умовах:

1.2.1. ліміт Кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить – 50 000 (п`ятдесяте тисяч гривень 00 копійок) грн., та протягом дії цього Договору може бути змінений Банком в порядку визначеному УДБО, при цьому максимальний ліміт Кредитної лінії не може перевищувати - 200 000, 00 грн.

1.2.2. строк дії Кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення Кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Кредитного ліміту жодна із сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії Кредитного ліміту, строк дії Кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому Договорі. Подовження строку дії Кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів.

1.2.3. процента ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 48,00% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56% річних. Пільговий період: без пільгового періоду.

1.2.4. щомісячна комісія за користування лімітом Кредитної лінії – 2, 00 % від фактичної заборгованості за Кредитом станом на останній банківській день поточного місяця.

Пунктом 1.3. Договору-1 визначено, що вартість інших послуг Банку пов`язаних з користуванням платіжною карткою визначені в Тарифах Банку.

Згідно з п. 1.4. Договору-1 реальна річна процентна ставка за Кредитом становить 89,88 %.

Про встановлення ліміту Кредитної лінії, розмір доступного ліміту Кредитної лінії та зміну доступного ліміту Кредитної лінії Банк повідомляє Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення або в порядку, передбаченого УДБО (пункт 2.1. Договору-1).

Пунктом 2.2. Договору-1 передбачено, що Банк нараховує проценти за користування Кредитом у валюті Кредиту на суму фактичної заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, при цьому, враховується перший і не враховується останні день користування Кредитом. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за Кредитом станом на кінець кожного операційного дня Банку. Ліміт лінії (або його частина) вважається використаним з дати відображення на Рахунку суми, яка була списана (повністю або частково) в межах Кредитної лінії. У випадку суми заборгованості за Кредитом Банк продовжує нараховувати проценти за його користування у розмірі, визначеному в п. 1.2.3. цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору-1, заборгованість за цим Договором погашається Клієнтом шляхом зарахування Обов`язкового платежу на Рахунок, визначений в п.1.1. цього Договору з 1 до 25 числа місяця (далі – платіжний період) наступного за місяцем в якому був використаний Кредит. Розмір Обов`язкового платежу становить 2.0% від суми фактичної заборгованості за цим Договором та суми нарахованих процентів і комісій за користування Кредитом станом на останній банківський день місяця, за який сплачується Обов`язковий платіж. Про розмір Обов`язкового платежу Банк повідомляє Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на Основний номер телефону Клієнта. Сума Обов`язкового платежу направляється на погашення заборгованості за цим Договором у відповідній черговості погашення заборгованості встановленої в УДБО.

Для забезпечення своєчасного погашення заборгованості за Обов`язковим платежем Клієнт зобов`язаний забезпечити надходження коштів в сумі Обов`язкового платежу на рахунок, не пізніше 21:00 години (за Київським часом) кінцевої дати платіжною періоду, що визначений в п. 2.3 цього Договору (пункт 2.4 Договору-1).

Пунктом 2.5 Договору-1 передбачено, що кошти зараховані на рахунок Клієнта поза межами платіжного періоду та за умови відсутності простроченої заборгованості за цим Договором, спрямовуються Банком на погашення заборгованості за використаним Кредитом.

Також у даному Договорі, а саме у п. 4.1. передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Крім того, пунктом 4.4. Договору-1 визначено, що укладаючи з Банком цей Договір Клієнт приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених УДБО.

Відповідно до пункту 4.6. Договору-1 підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що:

4.6.1. банк у письмовій формі надав всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування;

4.6.2. банк надав для ознайомлення в письмовій формі Паспорт продукту;

4.6.3. до моменту укладення цього Договору Банк ознайомив його з умовами цього Договору, Тарифами Банку та УДБО.

Відповідно до розписки про отримання картки від 15.08.2019 року відповідач отримав картку Visa Classic Instant TMV терміном дії до 31.07.2024 року.

Крім того, 15.08.2019 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Клієнт) було укладено Кредитний договір № 22034000141835 (далі – Договір-2).

Пунктом 1.1. Договору-2 передбачено, що за цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним Договором у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1.2. Договору-2 за цим Договором банк надає Клієнту грошові кошти (далі - Кредит) на наступних умовах: Сума Кредиту 74 772, 00 грн., (далі-кредит). Строк кредитування 60 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту 15 серпня 2024 р.; Цільове призначення: на споживчі потреби; Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: з 15.08.2019 року по 14.12.2020 - 5% від Суми Кредиту, з 15.12.2020 по 14.03.2022 - 4% від Суми Кредиту, з 15.03.2022 по 14.05.3023 - 3% від Суми Кредиту, з 15.06.2023 по 15.08.2024 - 1,95% від Суми Кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховуються у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56,0 %річних.

Згідно з пункту 1.3. Договору-2 Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення боргу за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, Щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін.

Кредит надається шляхом зарахування суми Кредиту на поточний рахунок Клієнта НОМЕР_3 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», далі - Рахунок. Датою видачі Кредиту вважається день зарахування суми Кредиту на Рахунок - Клієнта. Якщо Сума Кредиту не зарахована на Рахунок протягом 7 (семи) операційних днів

з дати укладання Договору, цей Договір вважається не укладеним (пункт 1.4. Договору-2).

Відповідно до пункту 2.1. Договору-2 платежі з погашення заборгованості за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом та щомісячної комісії за обслуговування Кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів, далі- Обов`язковий платіж.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами зобов`язання за цим Договором (пункт 3.1. Договору-2).

Проте, відповідач взяті на себе за вищевказаними Договорами зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за Договором-1 в сумі 44 532, 51 грн.; заборгованість за простроченими відсотками за кредитом в сумі 23 222, 79 грн.; заборгованість за простроченою комісією в сумі 7 819, 11 грн., а також заборгованість за Договором-2 в сумі 74 391, 04 грн., заборгованість за простроченими відсотками за кредитом в сумі 25, 79 грн., заборгованість за комісією в сумі 29 908, 80 грн., а всього 179 900, 04 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується Випискою по рахункам № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 .

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Внаслідок порушення відповідачем умов кредитних договорів та неналежного виконання зобов`язань, станом на 20.11.2020 року виникла заборгованість перед банком у загальному розмірі 179 900, 04 грн., з яких: заборгованість за Договором-1 в сумі 44 532, 51 грн.; заборгованість за простроченими відсотками за кредитом в сумі 23 222, 79 грн.; заборгованість за простроченою комісією в сумі 7 819, 11 грн., а також заборгованість за Договором-2 в сумі 74 391, 04 грн., заборгованість за простроченими відсотками за кредитом в сумі 25, 79 грн., заборгованість за комісією в сумі 29 908, 80 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, відповідний борг в сумі 179 900, 04 грн., який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення 179 900, 04 грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість в сумі 179 900 (сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) грн. 04 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 698 (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 50 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», код ЄДРПОУ 14352406, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32.

7. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19.04.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко