Ухвала суду № 96391365, 16.04.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.04.2021 Справа № 554/11727/15-к

Провадження №1-кс/554/4305/2021

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2021 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., при секретарі Таран В.І., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій, в порядку ст.303 КПК України,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського В.В. від 07.12.2020 року про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №4201500000001358, внесеного в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201500000001358, внесеного в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 в порядку ст.ст.55,220 КПК України до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, подано клопотання щодо залучення до кримінального провадження як потерпілого та проведення слідчих, розшукових дій у межах кримінального провадження.

24.12.2020 року заявником отримано постанову про відмову у задоволенні вищезазначених клопотань від 07.12.2020 року слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського В.В.

З постанови заявник дізнався, що вищевказане кримінальне провадження було об`єднано в одне провадження з рядом інших під №4201500000001358.

Постанова підлягає скасуванню, оскільки слідчим не доведено відсутність необхідності в задоволенні його клопотань у кримінальному провадженні щодо залучення до кримінального провадження як потерпілого та проведення слідчих дій у межах вказаного кримінального провадження.

Зазначає, що права та обов`язки потерпілого виникли у заявника ОСОБА_1 з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР 08.07.2015 року, а тому постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання про залучення потерпілого є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Посилаючись на те, що слідчий порушив вимоги ст.ст.55,220 КПК України, заявник просить вимоги скарги задовольнити повністю.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги. Представник заявника – адвокат Іваницький В.М. до суду не з`явився, в наданій заяві просив про розгляд скарги у його та заявника відсутність.

Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а скаржник до суду не з`явився, адвокат подав на адресу суду клопотання про розгляд скарги у його та заявника відсутність, тому з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника та адвоката.

Слідчий, прокурор до суду повторно не з`явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши документи та оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №4201500000001358, внесеного в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 в порядку ст.ст.55,220 КПК України до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, подано клопотання щодо залучення до кримінального провадження як потерпілого та проведення слідчих, розшукових дій у межах кримінального провадження.

Постановою слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського В.В. від 07.12.2020 року відмовлено у визнанні потерпілим та у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №4201500000001358, внесеному в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України (а.с.3-12).

Слідчим, зокрема, вказано, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про факт завдання шкоди ОСОБА_1 діями службових осіб правоохоронних органів, так як не встановлено беззаперечний факт вчинення останніми кримінального правопорушення. Також, вимога заявника щодо проведення певних процесуальних дій суперечить принципу процесуальної самостійності слідчого, закріпленої ч.5 ст.40 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Процесуальним законом не передбачено винесення окремої постанови та/або ухвали про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно з ч.2 ст.220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст. 94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 8 КПК України гарантовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Дослідивши постанову про відмову задоволенні клопотання від 07.12.2020 року, суд встановив, що зміст вказаної постанови не містить правового обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_1 .

Крім того, слідчим не надано суду матеріали кримінального провадження, а відтак, не спростовано доводи скаржника.

Суд вважає, що висновок щодо відмови у визнанні заявника потерпілим було зроблено передчасно і цей висновок не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження і не відповідає вимогам ст.ст. 55, 110 КПК України.

Крім того, слідчий не обґрунтував обставини, за яких проводити ініційовані заявником слідчі, процесуальні дії неможливо і недоцільно, та з яких причин.

Таким чином, скарга про скасування оскаржуваної постанови є обґрунтованою.

Із зазначених підстав слідчий суддя вважає за необхідне скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського В.В. від 07.12.2020 року про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №4201500000001358, внесеному в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України.

Частиною 3 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55,220,303-307,309,372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій, в порядку ст.303 КПК України,- задовольнити.

Скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського В.В. від 07.12.2020 року про відмову у визнанні потерпілим та відмову у задоволенні клопотань про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №4201500000001358, внесеному в ЄРДР 08.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.ч.1,2 ст.365, ч.ч.1,2 ст.366, ч.2 ст.372, ч.ч.1,2 ст.374, ч.2 ст.384 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: А.М.Чуванова