Рішення № 96389433, 17.03.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12041/20

Категорія 140

2-а/295/66/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі Капустинській Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій інспектора поліції протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови серія ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року як пропущений з поважних причин; визнати дії поліцейського інспектора Бучушкан Вікторії Володимирівни 1 батальйону 1 роти УПП в Житомирській області протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП; стягнути з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. та судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Бучушкан В.В. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Зазначив, що він 21.09.2020 року о 23 год. 09 хв. керував транспортним засобом по вул. Мануїльського, 86 у м. Житомирі з ввімкненим ближнім світлом фар. Поліцейським було складено завідомо незаконну постанову, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити його вину у скоєнні адміністративного правопорушення.

На його думку, відповідач жодним чином не довів вину у вчиненні ним адміністративного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також не доказав правомірність свого рішення, як того вимагає ч.2 ст. 77 КАСУ. Ним не надано жодних доказів, передбачених ст. 251 КпАП, які б свідчили про вчинене ним правопорушення, а тому рішення про притягнення його до відповідальності є безпідставним, необґрунтованим, і не доведеним, а, отже, неправомірним.

В порядку, передбаченому КАС України, відповідачем подано відзив на адміністративний позов, з якого слідує, що при винесені постанови про адміністративне правопорушення поліцейським вірно з`ясовано всі обставини справи та накладено адміністративне стягнення.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.19.1 а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача, після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Всі усні доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивач не надав. Інспектор виніс постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 425 грн., відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, та під підпис було запропоновано отримати її копію.

Таким чином, відповідач вважає, що постанова про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Згідно поданого відзиву просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином справа розглядається, у відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Бучушкан В.В. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Відповідно до вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 21.09.2020 року 23 год. 09 хв. в м. Житомирі по вул. Мануїльського 86, керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР - порушення водіями ТЗ використання освітлювальних приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості, в тунелях, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України"Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 19.1 ПДР визначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Повноваження щодо розгляду справи про порушення ПДР, а саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначення виду адміністративного стягнення відносяться до службової особи Національної поліції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що до неї додається відео з нагрудної камери № 20200922075937001238 та № 20200922080116001239, отже надані відеозаписи можуть слугувати доказами в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КАС України.

Таким чином, суд приймає до уваги відеозапис процедури розгляду справи за ч. 2 ст. 122 КУпАП та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги КАС України.

Суд зауважує, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем не доведено, оскільки відеозапис правопорушення, який надано відповідачем, не містить події правопорушення, а саме: керування позивачем т/з Geely MK Cross, номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення його за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що має наслідком скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3172874 від 21.09.2020 р. та закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

30.09.2020 року між адвокатом Приведьон В.М. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №19.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору визначає, що гонорар Адвоката визначається детальним описом та розрахунком наданих послуг, який затверджується Клієнтом.

Перелік та вартість послуг визначено в детальному описі та розрахунку наданих послуг (робіт) згідно за Договору № 19 від 30.09.2020 року.

Згідно з детальним описом та розрахунком наданих послуг (робіт), вартість яких становлять 3 000,00 грн., а саме: консультування Клієнта, аналіз чинного законодавства України та дослідження судової практики застосування відповдіних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав Клієнта, пов`язаних із застосуванням законодавства - 0,5 години вартістю - 500 грн.; збір доказів - 0,5 години вартістю - 500 грн.; підготовката оформлення зібраних доказів для надання до суду 0,5 години вартістю - 500 грн.; підготовкапозовної заяви 1,5 години вартістю - 1500 грн.

Згідно Квитанції до прибуткового касового ордеру № 9 від 01.10.2020 року, ОСОБА_1 сплачено 3000,00 грн. адвокату Приведьон В.М. за надання правової допомоги.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, чи визнання складеної постанови незаконною.

Суд ваважає за можливе поновити позивачу строк на оскарження постанови від 21.09.2020 року з поважним причин, оскільки останній отримав її у відділенні поштового зв`язку лише 29.09.2020 року, що підтверджується інформацією з сайту ПАТ "Укрпошта" за трек-номером відправлення № 1003142550620.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судового збору в сумі 420,40 грн., правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій інспектора поліції протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року.

Скасувати постанову інспектора УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Бучушкан Вікторії Володимирівни у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3172874 від 21.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. та судовий збір в розмірі 420,40 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.03.2021 року.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (м. Житомир, вул. Покровська, 96, код ЄДРПОУ 40108646)

Суддя І.Г. Перекупка