Вирок № 96389431, 19.04.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7002/16-к

Категорія 20

1-кп/295/394/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Гулак Н.А.

секретарі судового засідання Теплюк Я.О., Дзюбенко С.О., Карапетрова К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015060020003497 від 10.07.2015 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 16.11.2020 Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування ТЗ строком 2 роки,

по обвинуваченню за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 2 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурорів Пазюри С.О., Момота Д.П.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника Дорофєєва Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2015 року близько 22 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували неподалік будинку № 5, що по вул. Максютова у м. Житомирі, та під час розмови ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку, тобто викрасти будь-яке чуже майна із приміщення одного з гаражів, розташованого на території гаражного кооперативу «Промінь» по вул. Індустріальній, 14, в м. Житомирі, на що останній погодився, тим самим вступивши із ОСОБА_4 у попередню злочинну змову. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого чужого майна, 09 липня 2015 року близько 3 год. 40 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прийшли до гаражу № НОМЕР_1 , розташованого на території гаражного кооперативу «Промінь», що по вул. Індустріальній, 14, у м. Житомирі, та належить ОСОБА_2 ..

В подальшому, діючи в межах попередньої злочинної змови, пересвідчившись у тому, що за ними будь-які сторонні особи не спостерігають та їх дії залишаються таємними, за допомогою заздалегідь підготовленого невстановленого фрагмента металевої труби, застосувавши фізичну силу, шляхом виривання дужки замка із корпусу, зірвали два навісні замки воріт вищевказаного гаражу, проникнувши у такий спосіб до вказаного приміщення. Перебуваючи у приміщенні гаража ОСОБА_5 та ОСОБА_4 віднайшли та в подальшому таємно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: передні праві дверцята до автомобіля марки «Опель Вектра», 1993 року випуску, вартістю 1853, 40 грн.; передні праві дверцята до автомобіля марки «Опель Омега», 1998 року випуску, вартістю 819 грн.; пружини передні до автомобіля марки «Опель Омега», 1998 року випуску, у кількості 4 шт., вартістю 392 грн. 15 коп. кожна, загальною вартістю 1568,60 грн.; пружину передню до автомобіля марки «Опель Аскона», 1982 року випуску, вартістю 249,90 грн.; поперечину передню до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1986 року випуску, вартістю 684,67 грн.; рульові механізми до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1986 року випуску, у кількості 7 шт., вартістю 3474 грн. 60 коп. кожен, загальною вартістю 24322,20 грн.; механізм склоочищувача до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1986 року випуску, вартістю 985,80 грн.; механізми склоочищувача з двигуном до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1986 року випуску, у кількості 3 шт., вартістю 2353,20 грн. кожен, загальною вартістю 7059,60 грн.; картери коробки передач до автомобіля марки «Рено Трафік», 2007 року випуску, у кількості 2 шт., вартістю 990 грн. 10 коп. кожен, загальною вартістю 1980,20 грн.; брухт чорних металів загальною вагою 68 кг, вартістю 3 грн. 20 коп. за 1 кг, загальною вартістю 217,60 грн.; рульовий механізм до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1986 року випуску, що перебуває у розукомплектованому стані та для потерпілого матеріальної цінності не становить; бампер задній до автомобіля марки «Опель Рекорд», 1982 року випуску, що для потерпілого матеріальної цінності не становить, та утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 39740 грн. 97 коп.

Своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із проникненням у приміщення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

18 лютого 2016 року близько 22 години ОСОБА_4 разом з невстановленою слідством особою знаходились в приміщенні кафе «Барс», що по проспекту Миру, 6, в м. Житомирі, де помітили раніше невідомого ОСОБА_3 , який знаходився біля барної стійки даного кафе. В цей день, час, місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном ОСОБА_3 . В подальшому, ОСОБА_4 запропонував невстановленій слідством особі вчинити розбійний напад на ОСОБА_3 , яка на дану пропозицію погодилась, таким чином вступивши з останнім в попередню злочинну змову.

Після чого, розподіливши між собою ролі, та діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 разом з невстановленою слідством особою, дочекались коли ОСОБА_3 вийде з приміщення вищезазначеного кафе на вулицю, вийшли за ним. ОСОБА_3 , вийшовши з кафе, пішов в бік будинку №6, що по проспекту Миру в м. Житомирі. Близько 01 год. 19 лютого 2016 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, невстановлена слідством особа, підбігла до ОСОБА_3 та щоб відвернути увагу останнього попросила у нього цигарку. В цей час ОСОБА_4 , діючи в межах злочинної змови, підбіг ззаду до ОСОБА_3 та умисно наніс йому один удар рукою, стиснутою в кулак, в задню частину голови. Внаслідок даного удару останній не втримався на ногах і впав спиною на землю. Не припиняючи своїх злочинних дій, направлених на заволодіння чужим майном, невстановлена слідством особа в цей час схопила рукою за шию ОСОБА_3 , який лежав на землі і своїм коліном притиснула шию останнього, а рукою повернула голову ОСОБА_3 в сторону, щоб останній не розгледів їх обличчя та таким чином подолав волю потерпілого до опору. Після чого, ОСОБА_4 , не припиняючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, діючи в межах злочинної змови з невстановленою слідством особою, почав обшукувати кишені одягу потерпілого ОСОБА_3 , в яких виявив та викрав майно останнього, а саме: грошові кошти в сумі 750 грн.; мобільний телефон торгової марки «LG D-690» вартістю 2700 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої грошей для розмов не було, а всього майна на загальну суму 3450 грн. та місце вчинення злочину разом залишили, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, в результаті умисних злочинних дій, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді осаднення шкіри на волосистій частині голови, синця на обличчі, крововиливу та забійної поверхневої рани на лівій кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми умисними діями, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих дій за ч. 3 ст. 185 КК України, за вказаних в обвинувальному акті обставин. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його гараж знаходиться в гаражному кооперативі «Промінь». Вранці приїхав та побачив, що замок зламаний, помітив сліди масла до гаража обвинуваченого ОСОБА_5 де і були виявлені викрадені речі. Повернули все, за виключенням коробки до автомобіля, яка була розібрана. З 19 000 грн. шкоди відшкодовано лише 3 000 грн. .

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно зі ст. 349 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, визнав частково, заперечував обставини вчинення розбою щодо потерпілого ОСОБА_3 , попередню змову на вчинення розбою з невстановленою особою щодо потерпілого та вказував, що спричинив тілесні ушкодження потерпілому за власною ініціативою через конфлікт, який виник у нього через висловлену останнім образу. Також він заперечував спричинення потерпілому удару по голові та лише визнавав, що вдарив його по ногах і рукою по тулубу, не визнавав викрадення коштів. Вказав, що потерпілий сам запропонував телефон, щоб його не били.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, його винуватість повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які узгоджуються між собою, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , висновком експерта № 494 від 19.02.2016 року.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що знаходився в кафе «Барс», пив пиво. Коли вийшов з кафе, пішов додому в напрямку панчішної фабрики. Підійшов чоловік, попросив підкурити, після того, як дав цигарку, отримав ззаду удар в голову, впав на землю на спину. Удари наносили руками та ногами двоє чоловіків. Після того як вони ці особи пішли, виявив зникнення грошей в сумі близько 700-800 грн. та телефону «LG» з сім-карткою «Київстар». Вказав, що обвинуваченим відшкодована моральна шкода, претензій до нього не має, на суворому покаранні не наполягає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що був разом з обвинуваченим на дні народження в кафе «Барс». Коли виходили на вулицю курити у нього виник словесний конфлікт з чоловіком на вигляд років 25-ти, худорлявої статури, одягнений у штани та куртку. У приміщенні кафе вказаний чоловік висловлювався у їх бік словами нецензурної лайки. З кафе пішов після 1-ї години ночі, обвинувачений залишив заклад раніше. В подальшому ОСОБА_4 розповідав, що відбулася якась сутичка, але деталі не повідомляв.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що подія відбувалася 19 лютого 2016 року, він разом з обвинуваченим та компанією відпочивали у кафе «Барс». ОСОБА_4 з потерпілим конфліктували біля барної стійки, потім виходили на вулицю та повернулися. З кафе вони пішли разом, через деякий час ОСОБА_4 повернувся сам, це було приблизно о 02 год. 30 хв. Коли розходилися по домівках, всі пішли в різні сторони, зустрілися наступного дня ввечері. ОСОБА_4 обмінявся з ним мобільним телефоном на його планшет, при цьому сказав, що телефон хтось забув у таксі, на той час ОСОБА_4 таксував. Потім телефон у нього вилучили працівники поліції.

Згідно висновку експерта № 494 від 19.02.2016 року у ОСОБА_3 виявлено осаднення шкіри на волосистій частині голови, синець на обличчі, крововилив та забійну поверхневу рану на лівій кисті, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою та необмеженою контактуючими поверхнями, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим, та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. В судовому засіданні судово-медичним експертом ОСОБА_10 підтверджено, що вказані тілесні ушкодження у потерпілого виникли внаслідок нанесення ударів тупими твердими предметами, малоймовірно їх виникнення внаслідок падіння.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 , так як вони повністю були спростовані в ході судового розгляду та суперечать встановленим обставинам справи, і розцінює часткове визнання обвинуваченим своєї вини як бажання уникнути покарання за вчинене, оскільки останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності обрав такий спосіб захисту.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Пом`якшуючими обставинами суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди (в частині вчинення кримінального правопорушення за ст. 185 ч. 3 КК України).

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, характеризується за місцем проживання посередньо, за станом здоров`я є інвалідом 2 групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. При обранні розміру покарання суд враховує також вимоги ст. 70 ч. 4 КК України, оскільки обвинувачений був засуджений за вчинення кримінального правопорушення до ухвалення даного вироку.

Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення з урахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 21.09.2016. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України з урахуванням вироку суду від 21.09.2016 щодо співучасника.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ст. 187 ч. 2 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частиною належного майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим остаточно призначити КУЛЯВИКУ В`ЯЧЕСЛАВУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частини належного майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання з урахуванням вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 16.11.2020 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частиною належного майна.

Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк покарання повністю відбуте покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 16.11.2020.

Речові докази: мобільний телефон торгової марки «LG D-690» - залишити потерпілому ОСОБА_3 ; навісний замок, автозапчастини та 68 кг металобрухту - залишити потерпілому ОСОБА_2 ..

Стягнути з ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 16 200 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 636 грн. 27 коп. процесуальних витрат за залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення, обвинуваченому протягом того ж строку з днЯ отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя Н.А.Гулак