Ухвала суду № 96388402, 20.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/1046/21

Провадження № 2/932/246/21

20 квітня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши заперечення позивача на дії головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДТЕК «Дніпровські електромережі» про відшкодування завданої немайнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДТЕК «Дніпровські електромережі» про відшкодування завданої немайнової шкоди.

У судовому засіданні ОСОБА_1 висловлені заперечення з приводу дій головуючого судді, що полягали у відхилені його повторного клопотання про витребування доказів у вигляді цивільної справи, що перебуває на розгляді у Дніпровському апеляційному суді. Також, роз`яснення головуючим суддею, що зловживанням правами може бути визнано подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, позивач вважає тиском на нього.

Статтею 214 ЦПК України регламентовано повноваження головуючого у судовому засіданні, а також визначено порядок розгляду заперечень, зокрема учасників справи, щодо дій головуючого, які заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Диспозиція ч. 3 ст. 214 ЦПК України, на яку посилається позивач, містить положення, що у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, вказана норма права встановлює право на подання заперечень щодо дій головуючого саме в судовому засіданні, і з приводу дій головуючого, вчинених у судовому засіданні. Незгода з судовими актами підставою для подання заперечень бути не може. Відповідно до вимог ст. 352 ЦПК України, учасники справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Судом встановлено, що ухвалою від 15.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів з Дніпровського апеляційного суду, якими, на думку позивача є матеріали цивільної справи № 201/7450/14.

У судовому засіданні позивач повторно, усно, клопотав про витребування доказів з Дніпровського апеляційного суду матеріалів цивільної справи № 201/7450/14.

Оскільки подання до суду клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, є ознакою зловживання правом, а на суд покладено обов`язок з запобіганню зловживання процесуальними правами, повторне клопотання позивача про витребування того ж доказу, залишено без задоволення, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Через те, що незгода з діями головуючого судді є фактичною незгодою з прийнятим головуючим суддею рішенням про залишення клопотання позивача про витребування доказів без задоволення, а також пов`язане з роз`ясненням позивачу ст. 44 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення заперечень позивача на дії головуючого без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відхилити заперечення позивача ОСОБА_1 на дії головуючого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куцевол