Рішення № 96385491, 19.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/1896/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в письмовому провадженні справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Чернігівській областіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не запрошення позивача на розгляд його скарги, а також ненадання відповіді на його скаргу від 10.12.2020 у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що враховуючи положення Закону України «Про звернення громадян» відповідачем було порушено його право бути присутнім на засіданні з розгляду його скарги, а також право своєчасне отримання відповіді за результатами її розгляду.

Відповідач у відзиві зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю, оскільки посилаючись на правові норми Закону України «Про звернення громадян», Цивільного кодексу України, вважає, що останнім днем розгляду звернення позивача є 11.01.2020, в цей же день йому і була направлена відповідь. Водночас зазначає, що з наданої позивачем ксерокопії конверта дату його відправки встановити неможливо. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, зазначає, що з метою запобігання поширенню коронавірусу в управлінні поліції прийом громадян обмежено та скасовано ведення особистого прийому громадян.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до п. 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Оскільки, на штемпелі вказана дата 20.01.2021, отже відповідно до вимог, визначених у Законі України «Про звернення громадян», саме дата прийняття листа до пересилання, є датою надання відповіді, а не дата реєстрації відповіді в журналі обліку звернень громадян. Жодних обмежень щодо присутності скаржника при розгляді його скарги, вказаною відповідачем постановою не визначено, а отже його посилання на обмеження, визначені нею є необґрунтованими.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Із скаргою від 10.12.2020 позивач звернувся до відповідача. Згідно штампу відділу документального забезпечення ГУНП в Чернігівській області скарга була отримана останнім 10.12.2020. З-поміж іншого ОСОБА_1 просив забезпечити його право бути присутнім при розгляді скарги, завчасно повідомивши про дату, час та місце її розгляду (а.с. 4).

У відповідь листом від 11.01.2021 № 09/м-52 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його скарги, а також зазначив, що скарга розглянута без його участі, оскільки на виконання вимог Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SAR CoV-2»; постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострих респіраторних хвороб COVID-19, спричиненої коронавірусом», доручення МВС № 3297/09 від 01.02.2020 «Про організацію заходів щодо протидії захворюваності на коронавірус», листа НПУ №2818/01/25-2020 від 03.03.2020 «Про заходи реагування на можливі випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом», та у зв`язку із продовженням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 карантину до 28.02.2021, прийом громадян керівництвом ГУНП обмежено (а.с. 5).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» (далі - Закон).

Відповідно до положень Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1).

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (ч. 1, 4 ст. 3).

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне) (ч. 1, 2 ст. 5).

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 16).

Відповідно до статті 18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19 Закону, зокрема, закріплює обов`язки органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб. Зокрема, вони в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Із змісту скарги позивача від 10.12.2020, що надійшла відповідачу вбачається, що він з-поміж іншого просив забезпечити його право бути присутнім при розгляді скарги, завчасно повідомивши про дату, час та місце її розгляду.

Однак, із змісту листа-відповіді від 11.01.2021 № 09/М-52 вбачається, що розгляд скарги позивача був проведений за його відсутності у зв`язку з тим, що на виконання вимог Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SAR CoV-2»; постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострих респіраторних хвороб COVID-19, спричиненої коронавірусом», доручення МВС № 3297/09 від 01.02.2020 «Про організацію заходів щодо протидії захворюваності на коронавірус», листа НПУ №2818/01/25-2020 від 03.03.2020 «Про заходи реагування на можливі випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом», та у зв`язку із продовженням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 карантину до 28.02.2021, прийом громадян керівництвом ГУНП обмежено.

До посилань відповідача, як на підставу для відмови у розгляді скарги позивача за його присутності, на Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 13.03.2020 № 87/2020, постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236, суд ставиться критично, оскільки, проаналізувавши зміст зазначених нормативно-правових актів встановив, що їх положення не містять посилання щодо обмежень прийому громадян правоохоронними органами у спірний період.

До посилань відповідача на доручення Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію заходів щодо протидії захворюваності на коронавірус» від 01.02.2020 № 3297/09 та лист Національної поліції України «Про заходи реагування на можливі випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом» від 03.03.2020 № 2818/01/25-2020, як на підставу для відмови позивачу бути присутнім при розгляді його скарги, суд також ставиться критично, оскільки вказані документи не є нормативно-правовими актами, які встановлюють, змінюють, регулюють поведінку громадян, вони не можуть звужувати або обмежувати права громадян, передбачені законами України. Вони є лише внутрішніми документами відповідача, які стосуються організаційних моментів його діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав та об`єктивно непереборних обставин, тобто тих, які не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали здійснити розгляд скарги позивача від 10.01.2021 у його присутності.

Також судом встановлено, що до ГУНП в Чернігівській області скарга від позивача надійшла 10.12.2020, відповідь на неї відповідачем сформовано 11.01.2021. Щодо своєчасності її направлення позивачу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.

Дослідивши дату на календарному штемпелі на конверті, в якому позивач отримав лист-відповідь № 09/М-52 за результатами розгляду його скарги, суд зазначає, що дата, яка значиться на ньому є 20.01.2021 (а.с. 6).

До аргументів відповідача щодо того, що відповідь була відправлена 11.01.2021, що підтверджується копією аркуша журналу обліку звернень громадян (а.с. 21)_суд ставиться критично зважаючи на таке.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно зі ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Із аналізу наведених вище положень слідує, що органи, до яких направлені звернення, зобов`язані об`єктивно і своєчасно їх розглядати, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їхнє виконання, повідомляти осіб про наслідки розгляду заяв.

Також Законом встановлений обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду з доведенням змісту відповіді до заявника.

Отже, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

У спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі № 826/11164/16.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що створення листа-відповіді відповідачем на скаргу позивача та направлення його поштою зафіксовано в журналі обліку звернень громадян.

Втім, суд зауважує, що реєстрація вказаного факту в журналі обліку звернень громадян не є належним доказом своєчасного надіслання заявнику такої відповіді у розумінні положень Закону. Запис у журналі обліку звернень громадян підтверджує лише наявність самого листа-відповіді, але жодним чином не підтверджує його надіслання на адресу позивача.

Суд констатує, що доказів, які б підтверджували надіслання 11.01.2021 ГУНП в Чернігівській області листа-відповіді № 09/М-52 позивачу відповідачем до суду не надано.

Отже, оскільки скаргу відповідач отримав 10.12.2020, а лист-відповідь позивачу направив 20.01.2021, суд дійшов висновку про порушення відповідачем місячного строку, передбаченого ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», розгляду скарги позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч. 1, п.1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

В частині 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Враховуючи зміст ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, які підтверджують право на зайняття адвокатською діяльністю є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії: Договору про надання правової допомоги від 09.03.2021, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 та Додаткової угоди до нього від 09.03.2021; Розрахунку оплати роботи (послуг) адвоката за надання правової допомоги від 08.04.2021; квитанції від 08.04.2021 № 18/08/04/01.

Однак, позивачем не додано документів на підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 .

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Підстави для стягнення судового збору з відповідача також відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в частині не запрошення ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 10.12.2020.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на його скаргу від 10.12.2020 у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651.

Дата складення повного рішення суду - 19.04.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб