Рішення № 96385054, 20.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1826/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо розгляду поданої позивачем заяви від 07.02.2020; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо розгляду поданої позивачем заяви від 02.11.2020; Зобов`язати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України нарахувати та виплатити кошти ОСОБА_1 у розмірі 100 тис. грн., одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ №1122 від 11.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував у полоні з 03.06.2014 року та за сприянням спілки Воїнів-афганців Луганської області був звільнений 24.06.2014 року.

Згідно довідки штабу АТЦ при СБУ від 25.09.2018 року № 33/8-КО-1344-138 позивача, ОСОБА_1 , було враховано, що він є особою, як такою, що знайдено в інформаційному обліку з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.04.2019 року по справі № 686/2959/19 заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районах проведення антитерористичної операції Антитерористичного центру при службі безпеки України про встановлення факту перебування у полоні незаконних збройних формувань в період виконання обов`язків військової служби на окупованій території Донецької та Луганської областей задоволено повністю.

Позивач зазначає, що дізнався із засобів масової інформації, що особи, які потрапили у полон мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 100 тисяч грн 00 коп. відповідно до Постанови КМУ №1122 від 11.12.2019 року.

Однак на звернення позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відмовило позивачу у визнанні його особою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України без зазначення підстав.

Не погоджуючись з такими діями Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України вважає їх незаконними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначає, що до 21 серпня 2020 року була відсутня необхідна нормативна-правова база, яка б дала можливість розглянути звернення ОСОБА_1 до Мінреінтеграції по суті, тому відповідь на звернення ОСОБА_1 від 07.02.2020 була направлена заявнику лише 19.10.2020 року.

До функцій і повноважень Мінреінтеграції відноситься перерахування коштів одноразової грошової допомоги, але після прийняття Комісією рішення про визнання особою такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Про вказане було повідомлено позивачу у відповідях від 19.10.2020 за № 22/А-144-22-1477 та від 20.11.2020 за № 22/А-1562-22-1707, які надавались за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 .

Передумовою для розгляду Комісією звернення особи про визнання її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, є підтвердження факту включення такої особи до переліку звільнених осіб, який формується СБУ.

В отриманому від СБУ та сформованому нею переліку звільнених осіб, на момент надання відповідей позивачу були відсутні відомості щодо ОСОБА_1 .

За таких обставин, факт бездіяльності зі сторони Мінреінтеграції відсутній, оскільки Мінреінтеграції об`єктивно і всебічно розглянуло заяви позивача від 07.02.2020 та від 02.11.2020, за результатами чого надало обґрунтовані відповіді позивачу.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника 2 групи охорони та патрульно-постової служби 1 взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку відділу за контрактом у Хмельницькому зональному відділі Військової служби правопорядку.

ОСОБА_1 з 02.06.2014 перебував у службовому відрядженні по виконанню бойового завдання у районі проведення антитерористичної операції та в період з 03.06.2014 по 18.06.2014 незаконно утримувався (перебував заручником) незаконними збройними формуваннями у районі проведення антитерористичної операції та був звільнений 18.06.2014, що підтверджується довідкою Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку.

По даному факту 14.06.2014 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014240010002857 за ч.1 ст.147 КК України, що підтверджується довідкою Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області.

Згідно Наказу начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку від 18.10.2017 №20-РС ОСОБА_1 звільнено зі служби у запас.

Наказом начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку (по стройовій частині) від 20.10.2017 №220 сержанта ОСОБА_1 з 20.10.2017 виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.

Згідно Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.04.2019 року по справі № 686/2959/19 заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районах проведення антитерористичної операції Антитерористичного центру при службі безпеки України про встановлення факту перебування у полоні незаконних збройних формувань в період виконання обов`язків військової служби на окупованій території Донецької та Луганської областей задоволено повністю. Визнано факт перебування ОСОБА_1 у полоні, заручником незаконними військовими формуваннями на окупованій території Луганської області у період з 03.06.2014 по 18.06.2014.

На підставі Порядку здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1122, позивач 07.02.2020 звернувся до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб України з заявою про надання йому грошової допомоги у розмірі 100000,00 гривень.

Міністерство у справах ветеранів тимчасово окупованих територій та внутрішньо перемішених осіб скерувало заяву ОСОБА_1 до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

02.11.2020 року ОСОБА_1 , було подано звернення до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з проханням нарахування та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 100000,00 грн.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відмовило позивачу у визнанні його особою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, оскільки необхідною передумовою для перерахування Мінінтеграції коштів одноразової грошової допомоги є рішення міжвідомчої комісії про визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Вважаючи такі дії Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України незаконними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Перелік та послідовність здійснення заходів, спрямованих на соціальний захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, та регулює питання системної, безперервної та ефективної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час надання допомоги таким особам визначає Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1122 (далі - Порядок № 1122).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1122, рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінреінтеграції.

Згідно п.п.12, 14 Порядку № 1122 після повернення звільнених осіб на територію України їм виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 100 тис. гривень за рахунок та в межах коштів, передбачених за програмою "Заходи щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв`язку з громадською, політичною або професійною діяльністю вказаних осіб, підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, заходи з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, виплати державних стипендій імені ОСОБА_2 ". Для виплати допомоги звільнена особа звертається до Мінреінтеграції з відповідною заявою, в якій зазначаються реквізити її особового рахунка, відкритого у банківській установі, на який перераховується допомога. До заяви додаються: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України особи, яку було незаконно позбавлено особистої свободи; копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, яку було незаконно позбавлено особистої свободи (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); копія паспортного документа іноземця або особи без громадянства та документ, що підтверджує законність їх перебування на території України.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1122, Мінреінтеграції після зіставлення заяви та документів, зазначених у пункті 13 цього Порядку, з переліком осіб, визнаних міжвідомчою комісією такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, перераховує відповідні кошти на особовий рахунок особи, відкритий у банківській установі, який зазначено в заяві.

Згідно з пунктами 1, 2 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.07.2020 №57 "Про утворення міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист", утворено міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Затверджено Положення про міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист (далі - Положення).

Згідно пп. 1 п. 1 розділу ІV Положення, основними завданнями Комісії є, зокрема, прийняття рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідно до п. 2 розділу ІV Положення, для прийняття рішення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, особа, позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, член сім`ї, близький родич, законний представник або представник, який діє за довіреністю в інтересах такої особи, звертаються до Мінреінтеграції з письмовим зверненням. До звернення додаються: 1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України особи, позбавленої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та заявника (а у разі, якщо заявником є представник, який діє за довіреністю - також, копія такої довіреності); 2) відомості або документи, що підтверджують факт та обставини позбавлення особи свободи внаслідок збройної агресії проти України; 3) інші документи та/або інформація, які заявник вважає за потрібне додати до звернення.

Суд звертає увагу, що відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви позивача від 02.11.2020 листом, що вказує на його бездіяльність, враховуючи вимоги Порядку № 1122 та Положення.

Також, вказаний висновок суду не спростовується запитом відповідача від 06.07.2020 №22/22-2019-20 щодо надання інформації про звільнених військовополонених, заручників та осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів за період 2014-2020 років, оскільки заява позивача була подана 02.11.2020, що підтверджує бездіяльність відповідача з 03.11.2020, яка триває до цього часу.

Враховуючи наведене вище, суд встановив бездіяльність відповідача, щодо розгляду поданої позивачем заяви, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тис. грн., суд зазначає, що з врахуванням відсутності рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, яке приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінреінтеграції, зобов`язання відповідача здійснити виплату такої допомоги буде передчасним.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , з врахуванням наявної інформації про включення позивача до сформованого СБУ переліку звільнених осіб.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо вирішення заяви ОСОБА_1 від 02.11.2020, що потребує усунення шляхом її вирішення у встановленому порядку, тому позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, щодо розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 02.11.2020.

Зобов`язати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка подана 02.11.2020.

В решті позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (площа Лесі Українки, будинок 1,Київ 196,01196 , ідентифікаційний код - 40446210)

Головуючий суддя О.П. Шевчук