Вирок № 96384426, 16.04.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/864/20

провадження № 1-кп/624/14/21

ВИРОК

іменем України

смт. Кегичівка 16 квітня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Куст Н.М.,

за участі секретаря - Проскурні Л.М.,

прокурора - Іванчак В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Лисенка В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020220720000155 відносно якого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бесарабівка, Кегичівського району, Харківської області, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:

1) 08 січня 2015 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

2) 12 травня 2015 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України на підставі ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2019 року звільнений умовно-достроково на 7 місяців 21 день;

3) 16 листопада 2020 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.187, ч.2 ст.186 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- у вчиненні ним кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену установленому законом порядку судимість, повторно скоїв новий умисний злочин проти власності.

Так, 31 серпня 2020 року близько 24:00 години, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1 , перебуваючи без дозволу власника, на території домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , побачивши на території подвір`я автомобіль марки САЗ 3507 синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою подальшого його використання для власних потреб, попередньо знаючи, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, відчинив не замкнуту вхідну калітку та металеві ворота для виїзду з подвір`я, після чого через незачинені двері проник до салону вказаного транспортного засобу, де за допомогою ключа запалювання, який знаходився в замку запалення, завів двигун та незаконно, протиправно, повторно заволодів вказаним транспортним засобом, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, вартістю відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України, №6/1/216СЕ-20 від 22 вересня 2020 року складає: 59530 грн, таким чином спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно.

Крім того, встановлено, що в ніч з 07 вересня 2020 року на 08 вересня 2020 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1 , пішов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де на території подвір`я стояв автомобіль марки ВАЗ 21121 чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою подальшого його використання для власних потреб, попередньо знаючи, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, відчинив не замкнуту вхідну калітку та металеві ворота для виїзду з подвір`я, після чого незачинені двері, проник до салону вказаного транспортного засобу, де за допомогою ключа запалювання, який знаходився в замку запалення, завів двигун та незаконно, протиправно та повторно заволодів вказаним транспортним засобом, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, вартістю відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи Харківського НДЕУЦ МВС України, №6/1/217СЕ-20 від 23 вересня 2020 року складає: 76320 грн, таким чином спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно.

Під час досудового слідства між прокурором відділу Красноградської окружної прокуратури Іванчак В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника Лисенка В.В. була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, які підозрюваним не оспорюються.

ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується:

а) беззастережно визнати в судовому провадженні обвинувачення, в обсязі сформульованому в обвинувальному акті;

б) співпрацювати з правоохоронними органами та судом у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою.

Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 59530 грн. Завдані матеріальні збитки не відшкодовано. Потерпілий ОСОБА_2 під час досудового розслідування цивільний позов не заявляв.

Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 76320 грн. Завдані матеріальні збитки відшкодовано, а саме повернуто автомобіль ВАЗ 21121 на суму 76320 грн. Потерпілий ОСОБА_3 під час досудового розслідування цивільний позов не заявляв.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні надали добровільну згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодні.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року призначити покарання 5 (п`ять) років 2 (два) місяці позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з дня затримання з 19 вересня 2020 року. Зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком повністю відбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 16 грудня 2020 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку.

б) для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абз.1 і 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє положення п.1 ч.1 ст. 394, п.1 ч.3 ст. 424, абз. 1,4 п. 1 ч.4 ст. 474 КПК України.

ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов`язань іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і положень укладеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 476 КПК України прокурор, має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю та беззаперечно визнав себе винним у вчиненні діянь, викладених в обвинувальному акті обставини підтвердив повністю, та зазначив, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, стверджує, що розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, заявивши, що виконає взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Від захисника заперечень не надійшло, просив затвердити угоду.

Прокурор у судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості також не заперечила.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.289 КК України, які згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на обліку Кегичівського районного сектору з питань пробації не перебуває, раніше судимий, відбуває покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року, строк відбуття покарання рахується з дня затримання - 19 вересня 2020 року, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертиз, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року підлягає скасуванню з подальшим визначенням долі цих речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12020220720000155 укладену 15 квітня 2021 року між прокурором Красноградської окружної прокуратури Іванчак Валентиною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст.289 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року призначити 5 (п`ять) років 2 (два) місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 19 вересня 2020 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання за цим вироком повністю відбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2020 року.

Вартість витрат на залучення експерта, для проведення судової автотоварознавчої експертизи №6/1/217СЕ-2020 від 23 вересня 2020 року, №6/1/216СЕ-2020 від 22 вересня 2020 року в розмірі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн 70 коп. стягнути з ОСОБА_1 отримувач платежу - Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу - УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк - Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 10 вересня 2020 року на речові докази по справі.

Речові докази по справі: змив, зроблений за допомогою стерильної ватної палочки з дистильованою водою з поверхні дверної ручки водійського сидіння автомобіля ззовні, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; змив, зроблений за допомогою стерильної ватної палочки з дистильованою водою з поверхні магнітоли автомобіля, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; змив, зроблений за допомогою стерильної ватної палочки з дистильованою водою з поверхні рульового колеса автомобіля, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; змив, зроблений за допомогою стерильної ватної палочки з дистильованою водою з поверхні ручки коробки передач автомобіля, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; сліди папілярних візерунків з водійських дверей автомобілю з зовнішньої сторони, які вилучені та поміщені до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; в`єтнамок (тапок) синього кольору, які знаходяться у кімнаті речових доказів СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУНП у Харківській області - знищити.

Речові докази: картку платника податків на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » - з коврику для ніг водійського сидіння автомобіля, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; копію постанови слідчого судді О.С. Предоляка відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з коврику для ніг пасажирського сидіння автомобіля, за водієм, який поміщено до опечатаного паперового конверту з підписами понятих; рюкзак на гумовому коврику для ніг пасажирського сидіння спереду кольору «Хакі» з написами «Збройні сили України», «Одеса», «Mil-Tec» з наступними речами: футболка сірого кольору; желетка чорного кольору; чорні спортивні штани з написом «Nike»; чорні спортивні штани з написом «adidas»; спортивна кофта зеленого кольору; кросівки червоного кольору «BYTA»; спідня білизна (труси) 2 шт.; спортивна куртка сірого кольору; рушник з візерунком у вигляді жінки; 2 сім-карти «Київстар» НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; картка micro CD Transcend, обємом 8GB; USB-кабель білого кольору; зарядний пристрій чорного кольору; ніж складний; кусачки (ножиці) для нігтів сріблясті; дитяче мило «Шарм», що знаходяться у кімнаті речових доказів СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУНП у Харківській області - повернути власникам.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена - до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області суду протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Куст