Ухвала суду № 96383117, 19.04.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1899/20

Номер провадження 2-з/341/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Галич

Галицький районний суд Івано–Франківської області в особі судді Гаполяка Т.В., розглянувши клопотання представника відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Матвійчука М.З. про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лисецької селищної ради Дем`янек Іванни Антонівни, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано–Франківської області з позовом до Державного реєстратора Лисецької селищної ради Дем`янек І. А., АТ «Альфа-Банк» та просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55063190 від 10 листопада 2020 року державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської обл. Дем`янек І.А.;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 39111431 про реєстрацію права власності за АТ «Альфа –банк» на нерухоме майно – домоволодіння, загальною площею 174,1 м2., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2217657726212);

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55105927 від 12 листопада 2020 року державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської обл. Дем`янек І.А.;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 39151174 про реєстрацію права власності за АТ «Альфа-банк» на нерухоме майно – земельну ділянку, площею 0,25 га., кадастровий номер 2621281301:01:001:0127, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2219800526212.

Ухвалою Галицького районного суду Івано–Франківської області від 23 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно – домоволодіння, загальною площею 174,1 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2217657726212);

Накладено арешт на нерухоме майно – земельну ділянку, площею 0.25 га. кадастровий номер 2621281301:01:001:0127, що за адресою; АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2219800526212).

15 квітня 2021 року до суду поступило клопотання представника АТ «Альфа-Банк» Матвійчука М.З. про зустрічне забезпечення позову.

Представник відповідача вважає, що позивач своїми діями намагається затягувати процес та уникнути стягнення по кредиту.

У клопотанні зазначено, що відповідно до статті 22 ЦК України, власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду і позбавлення його такої можливості. Відповідач, позбавлений права реалізувати повноваження власника майна в інший спосіб – відчужити таке. Зазначені втрати є непрямими збитками (упущеною вигодою).

У зв`язку із накладенням арешту на нерухоме майно та забороною, власник фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним, наявна упущена вигода, що складає 145 085 грн. 20 коп. (10% вартості майна), тому просить суд забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі шляхом внесення на депозитний рахунок Галицького районного суду Івано-Франківської області зазначеної суми.

В силу пункту 1 статті 153, пункту 6 статті 154 ЦПК України, заяву розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Статтею 19 Конституції України, визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством

Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, що передбачено в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України.

Згідно частини 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із клопотання про зустрічне забезпечення, представник відповідача посилається на те, що вжиття судом заходів забезпечення позову створює відповідачу непрямі збитки (упущену вигоду), оскільки власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду, продаж. Проте, зазначені обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Таким чином, сума можливих збитків є недоведеною та ґрунтується на припущеннях представника відповідача.

Доказів щодо майнового стану позивача, представник відповідача не надав, окрім цього, представником відповідача не доведено, що заходи зустрічного забезпечення позову є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для застосування зустрічного забезпечення у даній цивільній справі, клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення є необґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 19 Конституції України, статями 149-154, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

У клопотанні представника відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Матвійчука М.З. про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Лисецької селищної ради Дем`янек Іванни Антонівни, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення

- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Т. В. Гаполяк