Рішення № 96380282, 20.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р. № 400/109/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Миколаївського міжрайонного управління водного господарства, вул. Веселинівська, 51-а, м. Миколаїв, 54036

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2020 № 00004690706, № 00004700706,ВСТАНОВИВ:

Миколаївське міжрайонне управління водного господарства звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2020 р. № 00004690706 і № 00004700706.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи відповідача про порушення податкового законодавства зводяться не до відсутності первинних документів, а до суб`єктивних суджень перевіряючих, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач несе витрати на електроенергію на подачу води з точки водовиділу лише по тим споживачам, яким здійснює подачу води власними насосними станціями. Таким споживачам позивач включає вартість електроенергії до кошторису, а решта споживачів здійснюють забір води власним засобами, без використання насосних станцій позивача. До того ж, відповідач брав до уваги не фактичні об`єми поставленої позивачем води, а прогнозовані.

25.02.2021 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 69-71), в якому вказав, що позивачем до перевірки надані однотипні договори про надання послуг з подачі води для поливу сільськогосподарських культур на земельних ділянках замовників. У протоколах погодження договірної ціни, які є додатками до договорів, не зазначена вартість електроенергії для подачі води з точки водовиділу безпосередньо на полив замовникам. Згідно наданих калькуляцій встановлено, що по головним насосним станціям "Ковалівка", "Новоодеська", "Кандибінська" та "Нечаянська" вартість електроенергії, яка необхідна для подачі води водокористувачам у 2017-2019 роках та в період з 01.01.2020 р. по 31.08.2020 р., не врахована до вартості послуг з подачі води. Фактично для забезпечення подачі води до магістральних каналів використовуються головні насосні станції, у зв`язку з чим у вказаних точках водовиділу фактично використовується електроенергія, яка не відшкодовується водокористувачами. Внаслідок зазначеного, позивачем занижено вартість послуг з подачі води водокористувачам на суму ненарахованої вартості електроенергії у складі договірної ціни, що призвело до заниження бази оподаткування з ПДВ.

02.03.2021 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що витрати на електроенергію для головних насосних станцій фінансуються з бюджету. Деякі споживачі здійснюють забір води з точки водовиділу без використання електроенергії або власними насосними станціями. Перевіряючі вважають, що позивач повинен включати в ціну 1 м3 води споживачу вартість електроенергії, яку не витрачав, а споживачі повинні платити кошти за те, чого не отримували. Відповідно до п. 3.12 Порядку визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого наказом від 25.12.2013 р. № 544/1561/1130 (далі - Порядок № 544), витрати на подачу води до точки водовиділу, а також із точки водовиділу включаються до розрахунку ціни тільки у випадку, коли вони перевищать витрати, що профінансовані з бюджету.

03.03.2021 р. відповідачем подано письмові пояснення, а 11.03.2021 р. - заперечення, які дублюють акт перевірки.

За клопотанням представника позивача, проти якого не заперечив представник відповідача, рішення у справі прийнято в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води.

У вересні 2020 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 06.10.2020 р. № 440/14-29-07-06/01034136 (а. с. 7-44).

Перевіркою, серед іншого, встановлено такі порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 647573,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 647573,00 грн.

30.10.2020 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 00004690706, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на 647573,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 161893,25 грн, а також № 00004700706, яким за відсутність реєстрації податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 225995,59 грн (а. с. 44-46).

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань за період з 01.03.2017 р. по 31.08.2020 р. у сумі 647573,00 грн. Такого висновку перевіряючі дійшли, оскільки вважали, що позивач до вартості послуг з постачання води іншим суб`єктам господарювання не враховував вартість електроенергії в розмірі 3028225,00 грн (у тому числі ПДВ 605645,00 грн).

Так, за умовами договорів, укладених із суб`єктами господарювання про надання послуг, пов`язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, оплата вартості послуг, пов`язаних із забором води на полив зрошуваних земель, здійснюється за договірною ціною за 1 м3 води за фактично забрані обсяги води відповідно до калькуляцій та з урахуванням вартості електроенергії, що використана при їх подачі. Договірна ціна узгоджується у протоколі погодження договірної ціни. До перевірки позивачем надані типові договори, які укладалися із замовниками про надання послуг, пов`язаних із подачею води, в яких вартість 1 м3 води встановлена без урахування електроенергії. Такі порушення встановлено по головним насосним станціям "Ковалівка", "Новоодеська", "Кандибінська" та "Нечаянська".

З наданого позивачем типового договору про надання послуг, пов`язаних із подачею води, суд встановив, що договірна ціна узгоджується у протоколі погодження договірної ціни на послуги з подачі 1 м3 води для поливу сільгоспкультур. Вартість подачі води на полив сільгоспкультур діє при умові забезпечення бюджетного фінансування на оплату електроенергії, яка буде використовуватися головними і перекачувальними державними насосними станціями для подачі води до точок виділу. У разі нестачі бюджетного фінансування на оплату електроенергії для роботи головних і перекачувальних державних насосних станцій замовник здійснює 100% плановий платіж вартості електроенергії, що використовується для подачі води від точки забору (відбору) води до точки водовиділу (п. 4.2 договору).

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, витрати на електроенергію для головних насосних станцій повністю фінансуються з бюджету. З точки водовиділу споживачі здійснюють забір води різними способами, а саме: своїми насосними станціями (які самостійно забезпечують електроенергією та самостійно за неї сплачують); за допомогою мотопомп (без використання електроенергії); насосними станціями підкачки позивача (у такому випадку споживач несе витрати на електроенергію, затрачену позивачем, що включено до вартості 1 м3 води).

Отже, лише в останньому випадку (якщо доставка води до поля здійснюється насосними станціями підкачки позивача) витрати на електроенергію сплачуються споживачами. У решті випадків позивачем не витрачається електроенергія і, відповідно, вона не оплачується споживачами.

Перевіряючі під час перевірки вказаних обставин не дослідили, наслідком чого стали невірні висновки.

Відповідно до п. 3.3 Порядку № 544 до складу витрат на надання (виконання) платних послуг належать:

прямі витрати на оплату праці;

прямі матеріальні витрати;

інші прямі витрати;

загальногосподарські витрати, у тому числі витрати на оновлення та модернізацію основних засобів, що використовуються для надання платних послуг.

До інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які віднесені до конкретного виду надання послуг (п. 3.6 Порядку № 544).

Згідно з п. 3.11 Порядку № 544 вартість послуг з подачі води, що забирається юридичними і фізичними особами (сільгосптоваровиробниками) на полив зрошуваних або зволоження осушених сільськогосподарських земель, визначається водогосподарськими організаціями з урахуванням витрат з точки водовиділу.

Водночас, враховуючи п. 3.12 Порядку № 544 витрати на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу, які не покриваються бюджетним фінансуванням, згідно з розрахунками організації включаються до розрахунку договірної ціни (у тому числі електроенергія, капітальні видатки, заробітна плата).

Оскільки витрати на електроенергію для головних насосних станцій повністю фінансуються з бюджету, а з точки виділу деякі споживачі забирають воду власними засобами (без використання електроенергії позивача), позивач правомірно не включав таким споживачам до вартості 1 м3 води вартість електроенергії.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, відповідач не довів правомірність висновків акту перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень. Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 15532,00 грн (а. с. 54), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївського міжрайонного управління водного господарства (вул. Весинівська, 51-А, м. Миколаїв, 54036, реєстраційний номер облікової картки платника податків 01034136 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2020 р. № 00004690706 і № 00004700706 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.10.2020 р. № 00004690706 і № 00004700706.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) судовий збір у сумі 15532,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві грн 00 коп.) на користь Миколаївського міжрайонного управління водного господарства (вул. Весинівська, 51-А, м. Миколаїв, 54036, реєстраційний номер облікової картки платника податків 01034136).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.04.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська