
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року Справа № 160/14238/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. секретарі судового засіданняФедуркіній А.В. за участі: представника позивача предстанивка відповідача Сидоров Ю.В., Кравченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39, код ЄДРПОУ 42302519) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
02 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.03.2021 року, просить:
- визнати протиправними дії щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» на підстав наказу № 1713-П від 11.08.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008073203 від 17.09.2020 року на суму штрафних (фінансових) санкцій 274 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ головного управління ДПС у Дніпропетровській області містить лише посилання на статті Податкового кодексу України, без зазначення яка саме була отримана інформація, що стала підставою для отримання перевірки.
Також, зазначено, що контролюючі органи для перевірки використовують зіставлення при перевірках з питань дотримання норм законодавства у сфері виробництва та обігу пального та спирту етилового, проте, сама система працює у тестовому режимі, тому притягнення до відповідальності платника податків за відсутність рівнемірів – лічильників, якими мають бути обладнані резервуари, за умови відсутності доказів того, що ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» надає податковому органу недостовірну інформацію щодо залишків та обліку обсягу пального, є проявом формалізму у вигляді незабезпечення передачі даних в автоматичному режимі з боку самого відповідача та покладеним на платника податків надмірного тягаря у вигляді по суті примусу придбання коштовного обладнання (докази отримання комерційної пропозиції додаються), яке ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» на даний час не може придбати з фінансових міркувань.
На думку позивача, податковий орган під час перевірки помилково встановлено, що позивачем зберігається пальне у стаціонарних резервуарах введених в експлуатацію у кількості (7 штук) не обладнаними рівнемірними-лічильниками рівня палива, що було встановлено під час проведення фактичної перевірки візуальним оглядом, а також не подання щоденної звітності про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального, що спростовується наданими до суду доказами.
Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
09.12.2002 року від головного управління ДПС у Дніпроптеровській області надійшов відзив на позовні заяву, за результатами розгляду якого судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року подальший розгляд адміністративної справи № 160/14238/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39, код ЄДРПОУ 42302519) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 14 січня 2021 року о 11:00 год.
В подальшому розгляд справи перенесено на 28.01.2021.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2021 року продовжити строк підготовчого провадження у справі № 160/14238/20 на 30 днів, підготовче засідання призначено на 18 березня 2021 року.
В подальшому розгляд справи перенесено на 23.03.2021, на 06.04.2021.
Протокольною ухвалою від 06.04.2021 року закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.
09.12.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнім зазначено, що у межах строків встановлених наказом від 11.08.2020 №1713-п та зазначених у направленнях на перевірку, у період із 13.08.2020 по 14.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку позивача.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт про результати фактичної перевірки від 13.08.2020 №45964/04-36-32-03/42302519, яким задокументовано порушення позивачем пп. 230.1.2 та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки від 13.08.2020 №45964/04-36-32-03/42302519 головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення - рішення 17.09.2020 №008073203 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 274 000 грн, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 274 000,00 грн.
У порушення норм Податкового кодексу України TOB «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» не обладнано 7 введених в експлуатацію резервуарів рівнемірами-лічильниками та відповідно не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, тому, на думку представника відповідача, правомірно штрафну санкцію у розмірі 140000 грн. (7 резервуарів * 20000 грн.).
Також, перевіркою даних автоматизованої системи ДПС України «Податковий блок», в якій формується дані подання зазначеної звітності, встановленої, що ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» з 01.04.2020 року по 12.08.2020 року не подано до контролюючого органу дані про фактичні залишки пального та про осяг пального по акцизному складу протягом 134 днів, оскільки взагалі не мав рівнемірів - лічильників, до нього було застосовано штрафні санкції в розмірі 134 000,00 грн за кожень день не подання електронного документу.
У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
На підставі п.п. 80.2.5 п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, направлення на перевірку від 12.08.2020 року № 2304, 2305 прийнято наказ від 11.08.2020 року № 1713-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТСМ» (код ЄДРПОУ 42302519), яким передбачено провести фактичну перевірку ТОВ «ТСМ» (код ЄДРПОУ 42302519) за адресою: Дніпропетровська область, с. Партизанське, вул.Заводська, буд.25/В, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів; період діяльності ,який буде перевірятись згідно з ст. 102 Податкового кодексу України. Перевірку розпочати з 12.08.2020 року, тривалість не більше 10 діб.
Направлення на перевірку від 12.08.2020 року № 2305 та наказ від 11.08.2020 року № 1713-п вручені представнику позивача, а саме: ОСОБА_1 начальнику складу ПММ, що підтверджується матеріалами справи.
У період із 13.08.2020 по 14.08.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт про результати фактичної перевірки від 17.08.2020 №45964/04-36-32-03/42302519, яким встановлено порушення позивачем пп. 230.1.2 та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме:
- не обладнання 7-ми резервуарів рівнемірами-лічильниками та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію 7-ми резервуарів, на акцизному складі, відповідно застосовано штрафну санкцію у розмірі 140000 грн. (7 резервуарів * 20000 грн.);
- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДПС України електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального за період з 01.04.2020 року по 12.08.2020 року включно (134 дні), а саме: не подано до контролюючого органу дані про фактичні залишки пального та про осяг пального по акцизному складу протягом 134 днів, оскільки взагалі не мав рівнемірів - лічильників, до нього було застосовано штрафні санкції в розмірі 134 000,00 грн за кожень день не подання електронного документу.
17.09.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 008073203, яким до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 274 000,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» зареєстровано в Єдиному реєстрі підприємств та організацій 11.07.2018 року, код ЄДРПОУ 42302519, за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 39.
ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» зареєстровано за наступними видами діяльності за КВЕД:
46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;
46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;
46.13 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
47.30 Роздрібна торгівля пальним;
52.10 Складське господарство;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
41.10 Організація будівництва будівель;
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» здійснює господарську діяльність відповідно до зареєстрованих видів діяльності, серед яких є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним.
Відповідна діяльність здійснюється на підстав ліцензії на право зберігання пального за реєстраційним № 04170414201900041 від 10.09.2019 року (термін дії до 10.09.2024 року) та електронної ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202000245 від 12.05.2020 року.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення та наказ протиправними, ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» звернулося до суду із даною позовною заявою.
На думку позивача, в даному випадку наявні процесуальні порушення проведення перевірки, висновки якої не можуть бути взяті до уваги при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
За приписами п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).
Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на те, що наказ головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.08.2020 року № 1713-п містить лише посилання на п.п. 80.2.2., 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України без зазначення, що стало підставою для проведення фактичної перевірки, тобто за відсутності контролюючого органу підстав для проведення перевірки, як формально складеного.
З даного питання слід зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
При цьому, у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) Верховний Суд сформував новий правовий висновок, наступного змісту: «оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, такими підставами позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Відтак, аналіз обов`язкового до врахування висновку Верховного Суду дає підстави вважати, що позивач вправі посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, однак таке право платник податків може реалізувати при оскарженні в подальшому наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, а не при оскарженні наказу про проведення перевірки.
Оцінка таких підстав позову є першочерговою при розгляді справ про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень рішень.
З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п.п.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Підставою для проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 460/1239/19 зазначив, що в межах даних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, не зазначення такої підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст. 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
З огляду на викладені норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» на підстав наказу № 1713-П від 11.08.2020 року не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується правомірність дій контролюючого органу при призначені перевірки та прийнятті спірного наказу.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008073203 від 17.09.2020 року на суму штрафних (фінансових) санкцій 274 000,00 грн.
При винесені податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 008073203, прийняте на підставі акту перевірки від 17.08.2020 року № 45964/-4-36-32-03/42302519, яким встановлено порушення позивачем пп. 230.1.2 та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме:
- не обладнання 7-ми резервуарів рівнемірами-лічильниками та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію 7-ми резервуарів, на акцизному складі, відповідно застосовано штрафну санкцію у розмірі 140000 грн. (7 резервуарів * 20000 грн.);
- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДПС України електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального за період з 01.04.2020 року по 12.08.2020 року включно (134 дні), а саме: не подано до контролюючого органу дані про фактичні залишки пального та про осяг пального по акцизному складу протягом 134 днів, оскільки взагалі не мав рівнемірів - лічильників, до нього було застосовано штрафні санкції в розмірі 134 000,00 грн за кожень день не подання електронного документу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями ПК України.
Згідно зі статтею 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (статті 8,9 ПК України).
Підпунктом 14.1.4 статті 14 ПК України визначено, що акцизний податок непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Штрафні санкції до позивача застосовані за порушення підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та пункту 12, 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пунктів 5,6,7 Порядку № 891.
Згідно з пунктом 230.1 статті 230 акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Поняття акцизного складу визначено підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, норми пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.
Відповідно до вимог статті 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 N 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок).
Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (підпункт 3 пункту 2 Порядку).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Враховуючи норми пункту 22 підрозділу 5 розділу XX ПК України та відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019;
2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019;
3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.
Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України № 391-ІХ від 18.12.2019 було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.
Законом України № 391-ІХ від 18.12.2019 були внесені зміни та слово січня замінено словом квітня.
Отже, законодавець надав розпорядникам акцизних складів додатковий термін ( до 01.04.2020) для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Зі справи вбачається, що у порушення вказаної норми ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» не обладнано 7 введених в експлуатацію резервуарів рівнемірами-лічильниками та відповідно не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників.
В матеріалах справи наявна довідка від 26.10.2020 року № 133, де директором ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» зазначено, що на момент складання акта головним управлінням ДПС від 17.08.2020 року № 45964/04-36-32-04/42302519 резервуари № 2 та № 3 не експлуатувались, проте, суд не приймає її як належний доказ, оскільки належним доказом того, що резервуари не працювали має бути, зокрема, акт опломбування резервуарів, тощо. Таке посилання не може бути підставою для звільнення від відповідальності , оскільки відповідно до пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України у суб`єктів господарювання виникає обов`язок обладнання кожного введеного в експлуатацію стаціонарного резервуару, що є імперативною нормою та не має винятків.
Крім того, згідно з звітних даних, які наявні в матеріалах справи, резервуари № 2 та № 3 використовувались позивачем до 22.07.2020 року.
Позивач не заперечує той факт, що ним не встановлювались витратоміри-лічильники у спірний період з 01.04.2020 року по 12.08.2020 року згідно з вимогами ст. 230 ПК України.
В позовній заяві та в судовому засідання представником позивача заначено, що ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» у квітні 2019 року придбало рулетку металеву вимірювальну «Р20УЗГНф», де в паспорті рулетки вимірювальної металевої, містить інформацію про позитивний результат повірки даного приладу – 20.09.2019 року.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача на наявність повіреної рулетки металевої вимірю, якою він і здійснює облік палива, адже остання не є обладнанням не є належним та допустимим обладнанням пального у розумінні пп.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, оскільки нормою законодавства прямо встановлено, що таким засобом має бути саме рівнемір-лічильник, тому штрафна санкція у розмірі 140000 грн. (7 резервуарів * 20000 грн.), що застосована до позивача є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства і, як наслідок, не підлягає скасуванню.
Стосовно не надання звітності та обсягу пального, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов`язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
Для цілей статей 230-233 цього Кодексу скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Згідно з п. 128-1.1 Податкового кодексу України не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891.
Згідно з пп.5, 6 п.2 Порядку № 891 реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри та рівнеміри, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
6) електронні засоби зв`язку - кінцеве телекомунікаційне обладнання, за допомогою якого можливо передавати на відстань певну інформацію у вигляді електричних сигналів, що посилаються через проводи, кабель, оптоволоконними лініями або взагалі без напрямних ліній.
Відповідно до п. 3 Порядку № 891 адміністратором та держателем Реєстру є контролюючий орган, який забезпечує: створення програмного продукту, що забезпечує функціонування Реєстру, приймання від розпорядників акцизних складів електронних документів для наповнення Реєстру, обробку електронних документів для наповнення Реєстру та перенесення з них даних до Реєстру, збереження даних, що містяться в Реєстрі; захист інформації, що міститься в Реєстрі, в установленому законодавством порядку.
Пунктом 4 порядку № 891 передбачено, що програмним продуктом, який забезпечує функціонування Реєстру, є набір комп`ютерних програм і пов`язаних з ними даних, що дають змогу, а саме:
- створити та вести Реєстр;
- формувати розпорядниками акцизних складів електронні документи для наповнення Реєстру, передавати їх до Реєстру телекомунікаційною мережею загального користування із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації, що мають документ про відповідність або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації;
- вести в Реєстрі за кожним розпорядником акцизного складу облік обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів, де повинні бути встановлені (розташовані) витратоміри та рівнеміри;
- вести в Реєстрі уніфіковану нумерацію всіх резервуарів у розрізі акцизних складів, на яких вони розташовані;
- переглядати внесену до Реєстру за кожним розпорядником акцизного складу інформацію про всі наявні у нього акцизні склади, розташовані на них резервуари, витратоміри і рівнеміри та облікові дані щодо обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі акцизних складів.
Відповідно до пп. 5 п. 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:
обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;
добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);
Згідно з п. 6 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Підпунктом 2 пунктом 7 Порядку № 891 передбачено інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру:
автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;
відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Податковим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 134 000,00 грн (134 дні) за несвоєчасне подання звітності про залишки пального та про обсяг обігу пального за період з 01.04.2020 року по 12.08.2020 року.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС» подавалась звітність з 01.07.2020 року по 12.08.2020 року, яка підтверджує зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишки пального на акцизному складі пального, які отримані контролюючим органом, що підтверджується квитанціями про отримання.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що звітність за період з 01.07.2020 року по 12.08.2020 року подавалась у неналежній формі оскільки законодавець дає можливість позивачу (відповідно до Порядку № 891) подавати звітність в альтернативній формі, тобто формі якає прийнятна та зрозуміла для позивача та коли у позивача не має можливості подавати звіти в іншій формі, що не свідчить про порушення платником податків законодавчих норм і виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій за неподання у належній формі звітності про залишки пального на акцизному складі, тому суд робить висновок, що штрафні санкцій у розмірі 84 000,00 грн за подання звітності у період з 01.07.2020 року по 12.08.2020 року підлягають задоволенню та скасуванню.
За решту періоду з 01.04.2020 року по 01.07.2020 року позивачем не надано до суду належних доказів про подання звітності про залишки пального на акцизному складі, тому податкове повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій за цей період не підлягають скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1260,00 грн.
Керуючись ст. ст.ст. 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39, код ЄДРПОУ 42302519) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 008073203 від 17.09.2020 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84 000,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕТАЛОСЕРВІС" (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39, код ЄДРПОУ 42302519) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 а, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 1260,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 квітня 2021 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 96378150, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/14238/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: