Ухвала суду № 96376900, 20.04.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

УХВАЛА

"20" квітня 2021 р. Справа № 924/400/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали

за позовом релігійної організації "Релігійна громада Свято-Параскевського храму" с. Цвітоха Славутського району, Шепетівської єпархії Української православної церкви, с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області

до релігійної організації "Релігійна громада Свято-Параскевського храму с. Цвітоха Славутського району Православної церкви України", с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява релігійної організації "Релігійна громада Свято-Параскевського храму" с. Цвітоха Славутського району Шепетівської єпархії, Української православної церкви, с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області до релігійної організації "Релігійна громада Свято-Параскевського храму с. Цвітоха Славутського району Православної церкви України", с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області про визнання недійсними рішення, прийняті 14.02.2021р. на загальних Парафіяльних зборах згідно протоколу № 2 релігійної організації "Релігійна громада Свято-Параскевського храму с. Цвітоха Славутського району Православної Церкви України".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі, господарський суд виходить з наступного.

Приписами ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

За ст. 7 Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону. Частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (ст. 8 Закону).

Статтею 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Так, частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 3.1) вид релігійної організації; 3.2) віросповідна приналежність релігійної організації.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом юридичної особи 26495832 (який зазначено в позовній заяві як код позивача), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована: релігійна організація "Релігійна громада Свято-Параскевського храму с. Цвітоха Славутського району Православної церкви України".

Однак, відомості щодо актуальних реєстраційних даних стосовно юридичної особи (точний пошук за назвою) - релігійна організація "Релігійна громада Свято-Параскевського храму" с. Цвітоха Славутського району, Шепетівської єпархії Української православної церкви, с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області (саме від імені якої пред`являється даний позов) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в якості відповідача у справі визначено юридичну особу за тим самим ідентифікаційним кодом, який належить позивачу, а саме - 26495832.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Частинами 2, 5, 6 статті 44 ГПК України визначено, що юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов`язки через своїх учасників.

Окрім того, як вбачається із позовної заяви, остання підписана настоятелем Свято-Параскевської парафії с. Цвітоха Української православної церкви Климейчук Богданом (Георгієм).

Частиною 2 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як слідує із даних сформованого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 26495832 (зареєстрована юридична особа - релігійна організація "Релігійна громада Свято-Параскевського храму с. Цвітоха Славутського району Православної церкви України"), керівником юридичної особи є ОСОБА_1 .

Проте, з долучених позивачем до позовної заяви доказів не вбачається, що релігійна організація - юридична особа за ідентифікаційним кодом 26495832, яку він вказує позивачем у позові, уповноважувала Климейчук Богдана (Георгія) на підписання даного позову.

Отже, з огляду на зазначене, суду не доведено, що подана позовна заява від імені позивача підписана особою, яка має право її підписувати.

Пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подану особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, оскільки позовну заяву подано від імені особи, яка не має процесуальної дієздатності та обсяг правосуб`єктності якої взагалі неможливо встановити через відсутність жодних актуальних та достовірних реєстраційних відомостей щодо вказаної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у зв`язку із підписанням позову особою, яка не має права її підписувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020р. у справі № 910/15213/19.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, твердження позивача про те, що 16.10.1991р. "Релігійна громада Свято-Параскевського храму" с. Цвітоха Славутського району, Шепетівської єпархії Української православної церкви була зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 26495832, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб, судом до уваги не береться, оскільки вказаного доказу позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.

Окремо суд звертає увагу на те, що в даному випадку суб`єктний склад сторін по справі жодним чином не відповідає вимогам господарсько-процесуальних норм, оскільки фактичне поєднання у межах одного провадження позивача і відповідача в одній юридичній особі (з одним і тим самим ідентифікаційним кодом) унеможливлює як факт реального існування порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (в тому числі захист таких інтересів повноважними представниками обох сторін безпосередньо у судових засіданнях, оскільки одна й та сама юридична особа не може набути та реалізувати взаємовиключних процесуальних прав та обов`язків за одним й тим самим позовом в розумінні положень ст. 44 ГПК України), так і технічну можливість ухвалення рішення по справі на користь однієї із таких сторін.

Також судом звертається увага позивача (у разі наступного звернення із позовом до суду), що згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В свою чергу, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, а тому розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову, повинен складати 2270,00 грн.

Натомість, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази сплати позивачем судового збору.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) як передбачено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку. Бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Таким чином, підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), та опис вкладення.

З огляду на зазначене, документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з переліком доданих до неї документів, до позовної заяви не додано.

Також звертається увага позивача, що статтею 162 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, ч. 3) встановлено вимоги до позовної заяви, а саме, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

повернути позовну заяву і додані до неї документи заявнику.

Додаток: позовна заява з додатками на 35 арк.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 2 примірника:

1 - до справи;

2- позивачу (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Котляревськго, 1) - рекоменд. з повідомленням.