Рішення № 96365032, 07.04.2021, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/151/19

2/579/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Моргуна О.В.,

за участі секретаря - Сергієнко Ж.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 1989 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю. 16 червня 2015 року між ними укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кролевець Сумської області помер ОСОБА_5 . На випадок смерті ОСОБА_5 залишив заповітне розпорядження, згідно з яким все своє майно залишив сину - ОСОБА_2 .

Внаслідок смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. з господарськими будівлями: літня кухня - літ. «Б», сарай - літ. «В», погріб - літ. «пг1», вбиральня - літ. «У», огорожа - літ. «N», що розташовані в АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок 27 липня 1992 року був подарований їх родині матір`ю ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у зв`язку з чим була здійснена заміна голови господарства. Після укладення договору дарування вони розпочали добудовувати будинок в АДРЕСА_1 (до АДРЕСА_2 ) за рахунок спільних коштів, та збільшили житлову площу з 5,5 кв.м. до 32,7 кв.м.

13 листопада 2010 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (до АДРЕСА_2 ). Земельна ділянка під вищезазначеним будинком, площею 0,75 га була безоплатно передана у приватну власність ОСОБА_5 , однак державний акт він не отримав.

У грудні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину та дізналася, що на майно претендує син померлого чоловіка - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4

25 січня 2021 року ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 , залучено до участі у справі як правонаступника позивача.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_3 просить суд: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , 1943 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1989 року по 16 червня 2015 року; визнати житловий будинок загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. з господарськими будівлями: літня кухня - літ. «Б», сарай - літ. «В», погріб - літ. «пг1», вбиральня - літ. «У», огорожа - літ. «N», що розташовані в АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. з господарськими будівлями: літня кухня - літ. «Б», сарай - літ. «В», погріб - літ. «пг1», вбиральня - літ. «У», огорожа - літ. «N», що розташовані в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Неуповноваженою та неналежною процесуальною особою подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 50-51), в якому зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає. Зазначено, що будинок в АДРЕСА_1 , був дійсно подарований ОСОБА_6 , однак ОСОБА_5 , за власні кошти добудував будинок. Позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки будинок збудований у 1996 році, на час дії Кодексу про шлюб та сім`ю України 1970 року, яким не передбачалося визнання права власності за однією з осіб, які не перебували в зареєстрованому шлюбі.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання з`явився, підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1989 року однією сім`єю як чоловіка та дружини. Однак наявність спільної сумісної власності - будинку в АДРЕСА_1 , не визнає, з тих підстав, що його батько будував будинок без допомоги ОСОБА_4 . Право власності ОСОБА_3 на 1/2 будинку не визнає.

Свідок ОСОБА_7 в ході судового розгляду дав показання про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали разом з 90-х років, будували господарство на дворищі матері ОСОБА_4 , вели домашнє господарство, жили як чоловік та дружина. До дня смерті ОСОБА_5 проживали в АДРЕСА_2 , та будували будинок.

Свідок ОСОБА_8 в ході судового розгляду дала показання про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали разом по АДРЕСА_1 , з 90-х років, будували будинок разом.

Свідок ОСОБА_9 в ході судового розгляду дав показання про те , що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали жити з 90-х років по АДРЕСА_1 . З 90-х років почали будувати будинок, та будували більше 10 років. Вони проживали як чоловік та дружина.

Свідок ОСОБА_10 в ході судового розгляду дала показання про те, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 спочатку жили в АДРЕСА_3 , та будували будинок в с.Червоний ранок. ОСОБА_4 працювала медичною сестрою в лікарні, отримувала найбільшу заробітну плату серед медичних сестер за рахунок підробітку. Зароблені кошти разом вкладали в будівництво будинку в с.Червоний ранок. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали як сім`я.

Суд, заслухавши вступне слово сторін та їх додаткові пояснення, пояснення свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16 червня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Божківської сільської ради Кролевецького району Сумської області, актовий запис №1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.11).

Згідно договору дарування, 27 липня 1992 року ОСОБА_11 подарувала ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 5,5 кв.м., що знаходиться в с.Червоний ранок Кролевецького району Сумської області (а.с.24).

Згідно п.15 постанови ВРУ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19.05.2016 року у Сумській області село Червоний Ранок Кролевецького району перейменовано на село Божок.

ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10)

Згідно копій записів погосподарської книги за період з 1991 по 1995 роки по домогосподарству в АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_1 ), особовий рахунок № НОМЕР_3 , відбулася зміна голови господарства з ОСОБА_11 на ОСОБА_5 . По відношенню до ОСОБА_5 ОСОБА_11 записана як теща. (а.с.29).

З 1996 - 2010 роки ОСОБА_5 значився як голова господарства, що підтверджується копіями відповідних записів погосподарських книг (а.с.30-32).

За ОСОБА_5 зареєстрований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м. на праві приватної власності, з часткою 1/1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 , виданим 13.11.2010 року Червоноранківською сільською радою, зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 32050288 та Витягу про державну реєстрацію прав від 13.11.2010 року. (а.с.14,15).

Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_4 на житловий будинок індивідуального житлового фонду) будинок № 4 загальною площею 59,6 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м, у тому числі, літня кухня - літ. «Б», площею 31,8 кв.м., сарай - літ. «В», площею 33,1 кв.м., погребу - літ. «пг1», площею 19,9 кв.м., вбиральні- літ. «У», огорожі - літ. «N» (а.с. 16-22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кролевець Сумської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Божок Кролевецького району Сумської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.45).

Згідно ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За положеннями ч. 1, 2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, потрібно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в ході судового розгляду підтвердили що ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_5 протягом тривалого часу з 90-х років, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, будували будинок.

В суду не має підстав вважати показання свідків неправдивими, та не має підстав вважати, що свідки заінтересовані у розгляді справи.

Показання свідків в судовому засіданні іншими доказами, які маються в матеріалах справи, та які заслуговують на увагу суду, не спростовано.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1989 року однією сім`єю як чоловіка та дружини.

Судом встановлено, що 16 червня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Божківської сільської ради Кролевецького району Сумської області (а.с.11).

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення підвідомчі судам. Якщо законодавство не передбачає можливості встановлення даних фактів іншим шляхом, але від їх установлення залежить зміна, виникнення особистих та майнових прав громадян, то згідно ст.259 ЦПК України, суд вправі встановити даний факт.

Оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тягнуть для заявника юридичні наслідки у вигляді визначення правового режиму майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності та права спадкування, а у позасудовому порядку встановити це неможливо, і чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення даного факту, тому на підставі ч.2 ст.256 ЦПК України вказаний факт необхідно встановити за рішенням суду.

За таких обставин, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 і встановлення факту, що ОСОБА_4 , 1943 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю з 1989 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 13.11.2010 року на підставі рішення 28 сесії п`ятого скликання від 17.08.2010 року (а.с. 14)

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що під час застосування ст.74 СК України, яка регулює поділ майна осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на частину майна за кожною із сторін.

Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівним, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 1989 року проживали разом, вели спільне господарство, будували будинок за спільні кошти, тобто проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. До майна, набутого ними під час спільного проживання сім`єю, будинку в АДРЕСА_1 , встановлюється режим спільної сумісної власності.

Дане майно є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і їх частки у праві спільної сумісної власності є рівними і становлять по 1/2 за кожним. Докази того, що інше встановлено домовленістю між ними, письмовим договором або законом відсутні.

Судом не встановлено наявності обґрунтованих підстав, що мають істотне значення та дають суду можливість відступити від засад рівності часток фактичного подружжя у спільному сумісному майні.

На час реєстрації зазначеного нерухомого майна, адреса місця розташування якого була: АДРЕСА_2 .

Суд вважає, що необхідно визнати об?єктом права спільної сумісної власності житловий будинок загальною площею 59,6 м.кв. житловою площею 32,7 м.кв. та господарські будівлі: літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ «пг1», вбиральню літ «У», огорожу літ «N» за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ) - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Оскільки їх частки у праві спільної сумісної власності є рівними, частка ОСОБА_4 становить 1/2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кролевець Сумської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса спадкоємцями ОСОБА_5 є ОСОБА_2 - син та ОСОБА_4 - дружина, які прийняли спадщину згідно наданих заяв (а.с. 36)

За змістом заповіту, ОСОБА_5 заповів все своє майно сину - ОСОБА_2 , заповіт посвідчено приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області 27 липня 2016 року і зареєстровано в реєстрі за №1307 (а.с.52).

Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заводилася спадкова справа № 62599594, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.02.2019 року (а.с.38).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Божок Кролевецького району Сумської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.45).

За змістом заповіту ОСОБА_4 заповіла все своє майно - ОСОБА_3 , заповіт посвідчено державним нотаріусом Кролевецької держнотконтори 27 листопада 1998 року і зареєстровано в реєстрі за №1794 (а.с.71).

ОСОБА_3 спадщину після смерті матері прийняв і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31.01.2020 року, яке складається з грошового вкладу (а.с.72).

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями він не може у зв`язку з тим, що право власності на дану нерухомість за спадкодавцем не зареєстровано.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України інші спадкоємці спадщину після ОСОБА_4 не прийняли.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим законом.

Згідно п.18 ч.1 постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року утворено у Сумській області Конотопський район у складі Кролевецької міської територіальної громади.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку загальною площею 59,6 м. кв. житловою площею 32,7 м.кв. та господарських будівель: літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ «пг1», вбиральню літ «У», огорожу літ «N» .

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, зокрема відповідачу, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень. Тобто, відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України - відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у іншому шлюбі і між ними були відсутні усталені відносини, що притаманні подружжю. Не надано доказів того, що вони не вели спільного господарства, побут та бюджет, не надано доказів, що батько будував будинок без допомоги ОСОБА_4 . Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Інших доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 365, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст. 74 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 259, 265, 268 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , 1943 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю з 1989 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати житловий будинок загальною площею 59,6 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м. та господарські будівлі: літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ «пг1», вбиральню літ «У», огорожу літ «N», за адресою:

АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку загальною площею 59,6 кв.м. житловою площею 32,7 кв.м. та господарських будівель: літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ «пг1», вбиральню літ «У», огорожу літ «N», припинивши на дані об`єкти право спільної сумісної власності .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 16 квітня 2021 року.

Суддя О. В. Моргун