Рішення № 96362588, 19.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7559/20

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.розглянувши адміністративну справу за позовом приватної фірми "Гвоздиковас" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування відмови, рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному декларуванні, рішення про коригування митної вартості та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ПФ «Гвоздиковас» здійснювало розмитнення товару на Подільській митниці ДМС України Митний пост «Хмельницький», а саме: напівпричіп вантажний, 3-х вісний, цистерна, цементовоз, що використовувався: марка SPITZER, модельSF24, шасі № НОМЕР_1 , календарний та модельний рік випуску - 1999, виробник: SpitzerSilo, торгівельна марка: Spitzer.

08 липня 2020 року Подільською митницею ДМС України за результатами перевірки митної декларації було винесено картку-відмови №UA401160/2020/00544 у митному оформленні товарів з причин: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р., яким було збільшено митну вартість задекларованого товару до 34 958,13 PLN.

Позивач вказує, що у відповідності до норм ст.55 Митного кодексу України, ПФ «Гвоздиковас» було направлено до Подільської митниці ДМС лист Вих. №08/20 від 05.08.2020 р. із доданими додатковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість декларантом. Однак, позивачем було отримано відповідь за результатами розгляду скарги щодо скасування рішення про коригування митної вартості вих. №7-12-08-1/15/13/6157 від 14.08.2020 р., якою відмовлено ПФ «Гвоздиковас» у визнанні заявленої митної вартості.

Позивач не погоджується із карткою-відмови №UA401160/2020/00544 від 08.07.2020 р. та рішенням про коригування митної вартості товарів №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р., відповіддю Вих. №7-12-08-1/15/13/6157 від 14.08.2020 р. та твердженнями викладеними митним органом у вказаному рішенні, вважає їх незаконними і такими, що підлягають скасуванню, тому що вони суперечать чинному законодавству України, в зв`язку із чим позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 07 грудня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначає про те, що позивачем самостійно було задекларовано 6 «Резервний» метод, а сумніви митниці щодо достовірності заявленої митної вартості були обгрунтованими, тому рішення про коригування митної вартості №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р. та картка-відмови №UA401160/2020/00544 від 08.07.2020 р. є правомірними. Просить у задоволенні позовних вимоги відмовити у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач подав митну декларацію №UA401160/2020/018261 від 07 липня 2020 р., відповідно до якої здійснював декларування товару, а саме: несамохідний транспортний засіб - напівпричіп вантажний, 3-х вісний, цистерна, цементовоз, що використовувався: марка SPITZER, модельSF24, шасі № НОМЕР_1 , календарний та модельний рік випуску - 1999, виробник: SpitzerSilo, торгівельна марка: Spitzer.

У відповідності до ст.53 Митного кодексу України, разом із декларацією до митного оформлення позивачем було подано Контракт №31-06 від 30.06.2020 р., рахунок-фактуру № 10/06/2020 від 30.06.2020 р., калькуляцію транспортних витрат №16 від 06.07.2020 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.03.2019 р., сертифікат форми EUR 1 №PL/MF/AP 0024761 від 03.07.2020 р., митну декларацію країни відправлення №20PL445010E0984390 від 03.07.2020 р. Згідно контракту вартість товару становить 12 000,00 PLN, що в еквіваленті національної валюти України гривні, станом на дату митного оформлення, становить 84 371,27 грн.

Також, позивачем 25 червня 2020 року здійснено розмитнення аналогічного товару, а саме: несамохідний транспортний засіб: Напівпричіп вантажний, 3-х вісний, цистерна, цементовоз, що використовувався: марка SPITZER, модель SF24, шасі № НОМЕР_3 , календарний та модельний рік -1999, у відповідності до МД №UA401160/2020/016943 від 25.06.2020 р. В графі 22 декларації UA401160/2020/016943 від 25.06.2020 р. зазначено загальну суму за рахунком 12 000,00 PLN, курс валюти (графа 23) 6,7602. В той же час, в графі 42 «Ціна товару» зазначено суму 12 000,00 PLN, графі 43 «Код МВВ» - 6, графі 46 «Коригування» - 117 263,25 гривень. Отже позивачем було розмитнено аналогічний товар за митною вартістю у розмірі 17 346,12 PLN (117 263,25 грн./6,7602).

Враховуючи той факт, що розмитнення аналогічного товару за вищевказаної митною вартістю без жодних зауважень митного органу, позивачем було заявлено митну вартість товару №UA401160/2020/018261 від 07 липня 2020 р. у розмірі 17 346,12 PLN (119 233,76 грн./6,8738). При цьому, у графі 22 поданої ПФ «Гвоздиковас» декларації №UA401160/2020/018261 від 07.07.2020 р. зазначено загальну суму 12 000,00 PLN, курс валюти (графа 23) 6,8738. При цьому, в графі 42 «Ціна товару» зазначено суму 12 000,00 PLN, графі 43 «Код МВВ» - 6 (Резервний), графі 46 «Коригування» - 119 233,76 гривень.

Таким чином, позивачем заявлено митну вартість у розмірі 17 346,12 PLN, що еквівалентно 119 233,76 грн.

08 липня 2020 року Подільською митницею ДМС України за результатами перевірки митної декларації винесено картку-відмови №UA401160/2020/00544 у митному оформленні товарів з причин: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ. Також Подільською митницею ДМС України було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р. (далі по тексту - Рішення), яким збільшено митну вартість задекларованого товару до 34 958,13 PLN.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, позивачем було сплачено гарантійні платежі та випущено товар у вільний обіг за митною декларацією №UA401160/2020/018398 від 08.07.2020 р. під гарантії. В графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації від 08.07.2020 р. зазначено про сплату гарантійного платежу з податку на додану вартість у сумі 30 708,66 грн. - код сплати 55.

Також згідно норм ст.55 Митного кодексу України, ПФ «Гвоздиковас» було направлено до Подільської митниці ДМС лист Вих. №08/20 від 05.08.2020 р. із доданими додатковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість декларантом, а саме: лист від митного агентства «Meritum AE» б/н від 03.07.2020р. з перекладом; копія закупівельної фактури країни відправника від 08.06.2020 р. на суму 11 000,00 PLN; копія Висновку № 239 експертного автотоварознавчого дослідження від 08.07.20 р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 140720/1143599U у сумі 12 000,00 PLN; Бухгалтерська довідка про балансову вартість ПФ «Гвоздиковас» від 22.07.2020 р.;

Однак, 20 серпня 2020 року позивачем було отримано відповідь за результатами розгляду скарги щодо скасування рішення про коригування митної вартості, вих. №7-12-08-1/15/13/6157 від 14.08.2020 р., якою відмовлено ПФ «Гвоздиковас» у визнанні заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Таким чином, саме декларант визначає митну вартість товару. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16).

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною задекларованою декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Стосовно використаної відповідачем при коригуванні митної вартості ціни з мережі Інтернет, зокрема з сайту -.pl, суд ставиться критично, оскільки така оцінка була здійснена без технічного огляду вказаного автомобіля щодо його реального стану.

Слід зауважити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 809/784/16.

Крім того, митний орган, здійснює посилання на вартість ціни з мережі Інтернет на аналогічні товари у розмірі 40000,00 PLN, при цьому в рішенні про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля, митна вартість автомобіля визначена в розмірі - 34 958,13 PLN.

Так, приймаючи рішення про коригування митної вартості відповідач не навів жодних даних щодо того, які саме складові вплинули на формування вартості у визначеному розмірі, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості саме у такому розмірі, що вказує на порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Щодо взяття за основу контролюючим органом при визначенні митної вартості ВМД від 16.01.2020 №UA100060/2020/301142, за якою випущений у вільний обіг схожий напівпричіп марки SPITZER, модель SF24, тип: напівпричіп-цистерна для перевезення сипучих вантажів, ідентифікаційний номер: 1193792, календарний рік виготовлення - 1993, то суд вважає за необхідне наголосити про те, що згідно чинного законодавства України відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань щодо умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 січня 2019 року у справі №820/636/17 зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України (яка використовувалася відповідачем під час визначення митної вартості транспортного засобу), оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що транспортний засіб, що розмитнювався позивачем згідно митної декларації №UA401160/2020/016943 від 25.06.2020 р. за своїми характеристиками є більш наближеним до транспортного засобу, зазначеного в митній декларації №UA401160/2020/018398 від 08.07.2020 р. в той час коли транспортний засіб зазначений від 16.01.2020 №UA100060/2020/301142 є менш наближеним за своїми характеристиками до транспортного засобу, зазначеного в митній декларації №UA401160/2020/018398 від 08.07.2020 р., зокрема - рік виготовлення.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При цьому, відповідачем не наведено доказів та обґрунтування причин неприйняття до уваги даних, що містяться в митній декларації №UA401160/2020/016943 від 25.06.2020 р., а також не наведено обґрунтувань взяття за основу митної декларації від 16.01.2020 №UA100060/2020/301142, оскільки митна вартість задекларованою товару за вказаною декларацією відрізняться від митної вартості зазначеної в рішенні про коригування митної вартості.

Також, в матеріалах справи міститься висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 08 липня 2020 року № 239, копія якого надавалася разом із додатковими документами до Подільської митниці Держмитслужби. Згідно вказаного висновку експерта, вартість транспортного засобу є значно меншою від визначеної митним органом. Вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 08 липня 2020 року є дійсним та не скасованим, в судовому порядку не дійсним не визнавався. В той же час, відповідач не довів формування та числове обґрунтування митної вартості товару, зазначеної у рішенні про коригування.

З приводу тверджень відповідача про можливе здійснення страхування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стосовно переліку документів, визначених в пунктах 7-8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України (страхові документи), то такі документи не стосуються спірних правовідносин, оскільки згідно законодавства України подання останніх під час декларування транспортного засобу є правом декларанта, а не обов`язком.

Також, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Будь-яких доказів того, що ціна імпортованого транспортного засобу є недостовірною, або що позивач поніс додаткові витрати у зв`язку з придбанням імпортованого транспортного засобу, що не зазначені у наданих позивачем документах, відповідач до матеріалів справи суду не надав.

При цьому, посилання відповідача про не зазначення вартості страхування є лише припущенням, та таким, що не може достовірно свідчити про таку обставину. У постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 803/1112/17 вказано, що у разі, якщо митниця стверджує, що страхування все-таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого автомобіля ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо за твердженням позивача, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, а повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №814/1204/15.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Звежинський проти Польщі", заява N 34049/96 відповідно до п. 71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії" від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява № 23620/05, відповідно до п. 17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до виноску про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/00544 від 08.07.2020 р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р. підлягають задоволенню.

Щодо позовним вимог позивача про стягнення з Подільської митниці Держмитслужби надміру сплачених митних платежів в сумі 30 708,66 грн., суд зазначає наступне.

Згідно митної декларації, що міститься в матеріалах справи №UA401160/2020/018398 від 08.07.2020 р., позивачем відповідно до ст.55 Митного кодексу України, було сплачено гарантійні платежі та випущено товар у вільний обіг під гарантії. Вказане підтверджується графою 47 «Нарахування платежів» митної декларації від 08.07.2020 р., де зазначено про сплату гарантійного платежу з податку на додану вартість у сумі 30 708,66 грн. - код сплати 55. Вказане не заперечується та не спростовується і відповідачем.

В той же час, оскільки судом встановлено протиправність рішення про коригування митної вартості, тому гарантійний платіж з податку на додану вартість у розмірі 30 708,66 грн. (гарантійний код платежу 55) є надмірно сплаченим митним платежем та підлягає поверненню на користь позивача.

Враховуючи вказане, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/00544 від 08.07.2020 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2020/000028/2 від 08.07.2020 р.

Зобов`язати Подільську митницю Держитслужби вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення Приватної фірми «Гвоздиковас» надміру сплачених митних платежів в сумі 30 708,66 грн, у тому числі: гарантійний платіж з податку на додану вартість у розмірі 30 708,66 грн. (гарантійний код платежу 55).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Подільської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 6306 грн (шість тисяч триста шість гривень) на користь приватної фірми "Гвоздиковас".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватна фірма "Гвоздиковас" (вул. Чорновола, 159/2,Хмельницький,Хмельницька область,29006 , код ЄДРПОУ - 21314949) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя В.К. Блонський