Рішення № 96362469, 07.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3881/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

представників позивача - Д`яченко Н.П., Сапсай О.І.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.09.2020 року № 0003020401,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 30 вересня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Колосc" отримало поштою податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16.09.2020 № 0003020401 та розрахунок штрафних санкцій до нього, відповідно до якого ТОВ "Колосc" нараховані штрафні санкції у сумі 21804,00 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

З податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2020 позивач не погоджується з огляду на те, що ТОВ "Колосс" своєчасно сплачує грошові зобов`язання з ПДВ, а також з огляду на те, що декларація з ПДВ, за якою встановлена несвоєчасна сплата податкових зобов`язань, вже перевірялась контролюючим органом, а тому товариство не має сплачувати штрафні санкції у відповідності до ст. 126 ПК України, нараховані ППР від 16.09.2020 з огляду на наступне.

В податковому повідомленні-рішенні від 16.09.2020 зазначено, що порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ встановлено відповідно до акта №1526/21-22-51-04-01/37125766 від 19.08.2020.

Як вбачається з акта перевірки від 19.08.2020, предметом перевірки стала податкова декларація з ПДВ № 9030413877 від 20.02.2020, тобто декларація за січень 2020 року.

Однак, попереднім актом перевірки від 20.03.2020 № 811/21-22-51-04-01/37125766 встановлено порушення терміну сплати самостійно задекларованого зобов`язання з ПДВ за тією ж податковою декларацією з ПДВ № 9030413877 від 20.02.2020, а саме встановлено несвоєчасну сплату грошового зобов`язання за цією декларацією у розмірі 4400,00 зі строком сплати 01.03.2020 та з фактичним погашенням 02.03.2020.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомленні-рішення від 15.04.2020 № 0127695104, яке скасоване рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №540/2386/20. Незважаючи на це, відповідач провів ще одну перевірку тієї ж самої декларації та зазначив нові строки фактичного погашення зобов`язань за нею.

Проведення повторної камеральної перевірки тієї ж декларації, яка вже перевірялась контролюючим органом раніше ПК України не передбачена. Відтак, камеральна перевірка, за результатами якої складено акт від 19.08.2020, є протиправною.

Крім того, оскаржуваним ППР від 16.09.2020 нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за декларацією від 20.02.2020, тобто за декларацією за січень 2020 року (граничний термін її подання 20.02.2020, а строк сплати - 01.03.2020 (вихідний день)).

Далі позивач зазначає, що своєчасно сплачує всі зобов`язання по податку на додану вартість, та жодних порушень сплати вищевказаних зобов`язань не лише за визначений період, а й за весь 2019 рік не допускало.

Так, у податковій декларації ТОВ "Колосс" з ПДВ за грудень 2018 року від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду складає 45011 грн.

На підставі даних декларації за грудень 2018 року, сума податкового кредиту наступного звітного періоду складає 45011 грн. Відповідно, платежі ТОВ "Колосс" на погашення задекларованого ПДВ за грудень 2018 року відсутні за відсутності самого зобов`язання.

Аналогічно з груднем 2018 року, склалась ситуація і з деклараціями за 2019 рік. Так за деклараціями з січня по травень 2019 року видно, що зобов`язання ТОВ "Колосс" по сплаті ПДВ до бюджету відсутнє.

У травні 2019 року ТОВ "Колосс" сплатило до бюджету ПДВ на загальну суму 104451,00 грн. (призначення платежів - "ПДВ за травень 2019 р.").

У червні 2019 року ТОВ "Колосс" задекларовані зобов`язання з ПДВ становлять 572075 грн. На погашення даного зобов`язання нами сплачено до бюджету ПДВ на загальну суму 673200 грн. за наступними платежами (призначення платежів - "ПДВ за червень 2019 р."). Відтак, переплата з ПДВ складає 101125,00 грн.

В декларації за липень 2019 року ТОВ "Колосс" задекларовані зобов`язання з ПДВ на суму 539212 грн. За даною декларацією сплачено до бюджету 343050,00 грн. наступними платежами (призначення платежу - "ПДВ за липень 2019 р. Враховуючи переплату минулих періодів, недоїмка відсутня.

За декларацією за серпень 2019 року відсутнє зобов`язання ТОВ "Колосс" по сплаті ПДВ до бюджету.

У вересні 2019 року задеклароване ТОВ "Колосс" зобов`язання з ПДВ становлять 125670 грн. За даною декларацією сплачено до бюджету 135200,00 грн. (призначення платежу - "ПДВ за вересень 2019 р."). Відтак, переплата з ПДВ складає 9530,00 грн.

В декларації за жовтень 2019 року задеклароване ТОВ "Колосс" зобов`язання з ПДВ становить 159196 грн. На погашення даного зобов`язання сплачено до бюджету 178300,00 грн. (призначення платежу - ПДВ за жовтень 2019 р."). Відтак, переплата з ПДВ складає 19104,00 грн.

У листопаді 2019 року задеклароване ТОВ "Колосс" зобов`язання з ПДВ становить 48912 грн. Після подання уточнюючої декларації 25.02.2020 року, зобов`язання склало 42495 грн. На погашення даного зобов`язання сплачено до бюджету 23800 грн. наступними платежами. З урахуванням переплати за минулі періоди, недоїмка відсутня.

За декларацією за грудень 2019 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 10564 грн. (відсутнє зобов`язання ТОВ "Колосс" по сплаті ПДВ до бюджету).

Сума зобов`язань за 2019 рік, з урахуванням уточнюючої декларації за листопад 2019 року, становить 1438648,00 грн., а сплатило ТОВ "Колосс" 1458001,00 грн., тобто, на початок 2020 року у товариства, не враховуючи наявну переплату за минулі роки, є переплата в сумі 19353 грн., що виключає наявність боргу за 2019 рік.

У січні 2020 року задеклароване ТОВ "Колосс" зобов`язання з ПДВ складає 162385 грн. На погашення даного зобов`язання позивач сплачено до бюджету 125400 грн. за наступними платежами. З урахуванням переплати товариства за минулі періоди, недоїмка відсутня.

Таким чином, із вищенаведеного позивач зазначає, що своєчасно сплачує задекларовані зобов`язання, а тому нарахування штрафних санкцій, за нібито несвоєчасну сплату зобов`язань, є протиправним.

Позивачем проаналізовано стан розрахунків ТОВ "Колосс" з ПДВ за червень 2015 - вересень 2020 року і встановлено, що товариство щороку сплачує ПДВ в більшому аніж потрібно розмірі.

Між сторонами регулярно виникають судові спори з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог тощо, про які контролюючому органу достеменно відомо. Проте, контролюючий орган систематично не виконує рішення судів.

Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2020 № 0003020401, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" зобов`язано сплатити штраф у сумі 21804,00 грн.

Ухвалою від 08.12.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.01.2021 року.

22.12.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає щодо посилання позивача на те, що декларація за січень 2020 року вже була предметом камеральної перевірки за результатами якої, було складено акт від 20.03.2020 №81121-22-51-04-01/37125766. З аналізу вищевказаних приписів законодавства вбачається, що законодавцем розмежовано проведення камеральної перевірки податкових декларацій та проведення камеральних перевірок з інших питань.

Відповідач звертає увагу, що ним перевірялася своєчасність сплати податків до бюджету, а не декларації позивача за січень 2020 року. Також станом на 20.03.2020 (дата складання акту №81121-22-51-04-01/37125766) позивачем не було повністю погашено зобов`язання за декларацією за січень 2020 року. Таким чином проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету за березень 2020 року відповідає нормам чинного законодавства.

Другою обставиною є наведений у позовній заяві аналіз стану розрахунків з ПДВ за 2019-2020 роки. Проаналізувавши вказаний розрахунок, відповідач дійшов до висновку, що так званий "аналіз стану розрахунків" не може бути прийнятий до уваги, оскільки базується виключно на припущенні позивача, що у нього була відсутня заборгованість з ПДВ до 2019 року, що в свою чергу, не відповідає дійсності.

Щодо доводів позивача стосовно зобов`язань відповідача зарахувати переплату, яка обліковується в ІКП по КБК 14010160 в рахунок погашення боргу в ІКП по КБК 14010100, останній зазначає наступне. У постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі №821/1914/17, на яку посилається позивач суд дійшов вищевказаного висновку, не зазначивши при цьому жодної норми яка б регламентувала облік та сплату "різновиду платежу "податок на додану вартість" як один платіж.

Також необхідно зазначити, що вищевказаною постановою, у якій суд дійшов згаданого висновку, було залишено без змін рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.02.2018. У зазначеному рішенні щодо цих самих правовідносин суд дійшов зовсім протилежного висновку, а саме: "Що стосується доводів представників позивача про обов`язок відповідача зарахувати суму переплати, яка обліковувалась в ІКП по коду 14010160 на інші інтегровані картки позивача, які відкриті та ведуться контролюючим органом, то суд вважає їх також необґрунтованими.".

Відповідач зазначає, що всі суми відображені в ІКП по КБК 14010160 фактично зараховуються на спеціальний рахунок позивача, а не в бюджет.

Стосовно посилань позивача на невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 по справі №821/762/16, а саме не скасування відповідачем в СЕА ПДВ запису про транзакцію здійснену на підставі документа №4342065 від 15.02.2016 про анулювання поповнення рахунку ТОВ "Колосс" в СЕА ПДВ № НОМЕР_1 на суму 324344 грн., відповідач зазначає, що відповідно до реєстру транзакцій СЕА ПДВ, будь-які записи від 15.02.2016 відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване ППР підписано неуповноваженою особою, відповідач зазначає що Невдах Н.М. є заступником начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (про що зазначає сам позивач), а тому мала повноваження для підпису оскаржуваного ППР.

Таким чином, оскаржуване ППР винесене відповідно до вимог чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

13.01.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що неконкретне відображення розрахунків створює негативні наслідки для товариства не лише в момент некоректного відображення, а й надалі при подальших розрахунках ПДВ. Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже товариство своєчасно сплачувало зобов`язання з ПДВ, тому воно є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

13.01.2021 року відкладено розгляд справи на 01.02.2021 року за клопотанням представника відповідача.

22.01.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що несвоєчасне опрацювання ухвали про відкриття провадження по справі № 540/1584/19, в межах якої розглядалася правомірність ППР від 20.06.2018 № 0124515112, № 0124505112 за підсумками, не вплинуло на розрахунки позивача з бюджетом, а тому не створило для нього жодних правових наслідків. Щодо тверджень позивач, що з 01.01.2017 позивач не може розпоряджатися коштами на спецрахунку, відповідач зазначає, що казначейством заблоковано рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 ст. 200-1 ПКУ, а не спеціальний рахунок.

26.01.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення. Позивач зазначає, що переплата з ПДВ неявна у товариства не на банківському рахунку, а на спеціальному рахунку, відкритому у казначействі, до якого товариство доступу немає.

01.02.2021 року вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 24.02.2021 року.

24.02.2021 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

24.02.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2021 року.

19.03.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2021 року.

26.03.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення. Позивач зазначає, що відповідачем визнано, що у ТОВ "Колосс" є переплата з ПДВ, яка погашає наявні заборгованості.

02.04.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення. Відповідач зазначає, що залишки коштів в розмірі зазначеному в ІКП по КБК 14010160 на рахунках відповідача або казначейства відсутні.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 по справі №821/762/16 позов ТОВ "Колосс" задоволено, визнано незаконними дії Херсонської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області по анулюванню 15.02.2016 в СЕА ПДВ запису про суму повернення ТОВ "Колосс" переплати з ПДВ в розмірі 324344 грн. та зобов`язано Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області скасувати запис в СЕА ПДВ про транзакцію здійснену на підставі документа №4342065 від 15.02.2016 про анулювання поповнення рахунку ТОВ "Колосс" в СЕА ПДВ № НОМЕР_1 на суму 324344 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі №821/1914/17 визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 16 листопада 2017 року № 9346-17 та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про опис майна у податкову заставу від 16 листопада 2017 року № 9346-17.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №540/2386/20 задоволено позовні вимоги товариства, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 15.04.2020. № 0127695104.

19.08.2020 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Зіміною С.О. проведено камеральну перевірку ТОВ "Колосс" своєчасності сплати податків до бюджету ТОВ "Колосс" у березні 2020 року. Складено акт перевірки № 1526/21-22-51-04-01/37125766 від 19.08.2020.

16.09.2020 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003020401 відповідно до якого ТОВ "Колосс" нараховані штрафні санкції у сумі 21804,00 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість

Застосувавши відповідні норми права, суд надає таку правову оцінку спірним правовідносинам.

Щодо посилання позивача на те, що декларація за січень 2020 року вже була предметом камеральної перевірки, за результатами якої було складено акт від 20.03.2020 №81121-22-51-04-01/37125766 суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних га/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Проведення повторної камеральної перевірки тієї ж декларації, яка вже перевірялась контролюючим органом раніше ПК України не передбачена. Відтак, камеральна перевірка, за результатами якої складено акті від 19.08.2020, є протиправною.

В постанові від 05.02.2019 по справі №824/51/16-а Верховний Суд зазначив, що протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.03.2015 по справі №21- 955а15 погодився із застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та з їх висновками про те, що ДПІ при проведенні повторної камеральної перевірки вийшла за межі своїх повноважень та двічі застосувала до товариства фінансові санкції за одне і те саме правопорушення (Верховний Суд України в даній справі відмовив податковій в задоволенні заяви та залишив в силі рішення судів попередніх інстанції, якими скасовано податкове повідомлення-рішення).

Щодо доводів позивача стосовно зобов`язань відповідача зарахувати переплату, яка обліковується в ІКП по КБК 14010160 в рахунок погашення боргу в ІКП по КБК 14010100, суд зазначає наступне.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства було врегульовано статтею 209 ПКУ, Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 №11 (далі - Порядок №11).

Відповідно до статті 209 Кодексу, від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду окремо за кожним видом зазначених операцій.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, підлягає перерахуванню окремо в межах кожного виду зазначених операцій в розмірах, визначених пунктом 209.2 статті 209 Кодексу, до державного бюджету та на: спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування; на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.

Отже, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб`єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначаються за кожним видом операцій.

Підпунктом 209.2.2. п. 209.2 ст. 209 ПК України зазначено, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у п.п.209.2.1 п.209.2 ст.209 ПК України, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

а) з рахунків, зазначених у п.п. "а" п.п.209.2.1 п.209.2 ст.209 ПК України: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

б) з рахунків, зазначених у п.п. "б" п.209.2.1 п.209.2 ст.209 ПК України: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПК України для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Підпунктом 209.2.4 п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, що сільськогосподарські підприємства суб`єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Зі змісту вищевказаних норм, суб`єкт спеціального режиму оподаткування відкриває спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) (п. 2 Порядку №11). Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. (п. З Порядку №11, п. 209.2 ст. 209 ПКУ). Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 01.01.2017 перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, (п. 4 Порядку №11).

Для такого акумулювання сільськогосподарські підприємства зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкриті для перерахування коштів на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, (п. 209.2 ст. 209 ПКУ).

Кошти, зараховані на такі рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, (п. 209.2 ст. 209 ПКУ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 розд. 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. На виконання вищевказаного припису відповідачем було відкрито ІКП за КБК 14010160 для обліку сум ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємств згідно ст. 209 ПКУ.

В постанові від 05.02.2019 по справі №824/51/16-а Верховний Суд зазначив, що протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.03.2015 по справі №21- 955а15 погодився із застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та з їх висновками про те, що ДПІ при проведенні повторної камеральної перевірки вийшла за межі своїх повноважень та двічі застосувала до товариства фінансові санкції за одне і те саме правопорушення (Верховний Суд України в даній справі відмовив податковій в задоволенні заяви та залишив в силі рішення судів попередніх інстанції, якими скасовано податкове повідомлення-рішення).

Стосовно посилань відповідача суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 821/1914/17 (відповідач той самий, що й наразі), де позивачем також є ТОВ "Колосс" встановлено та підтверджено, що згідно з наданим ГУ ДФС в Херсонській області зворотнім боком облікової картки платника податків по КБК 14010160 за 2017 рік у ТОВ "Колосс" наявна переплата станом на 31.12.2016 у сумі 1515747,57 грн.

Судовим рішенням по справі № 821/1914/17 підтверджено, що для забезпечення розрахунків з бюджету та перерахування коштів з ПДВ на спеціальні рахунки, у підприємства (ТОВ "Колосс") наявні спеціальні рахунки. У ході розгляду справи, судом встановлено, що у січні 2016 року у позивача була наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов`язань зі сплати платежу з ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства.

В постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 821/1914/17 зазначено, що податковим кодексом визначається, що сільськогосподарські підприємства суб`єкти спеціального режиму оподаткування ведуть окремий податковий облік операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва; із зерновими та технічними культурами; з продукцією тваринництва, та повинні сплачувати податок на додану вартість до відповідного бюджету -Державного бюджету України, що позивачем і було зроблено.

Таким чином, вказані види операцій, згідно вимог діючого законодавства, є різновидами платежу "податок на додану вартість" та повинні сплачуватись як один платіж за всіма видами окремих операцій. Відповідно, передбачено зарахування надмірно сплаченої суми по податку на додану вартість в рахунок сплати сум боргу по спеціальному рахунку, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України (чинна на момент винесення рішення). Таке зарахування можливе без наявності заяви позивача (постанова ОААС від 27.06.2018 по справі № 821/1914/17).

На підставі аналізу положень ПК України, ОААС в постанові від 27.06.2018 по справі №821/1914/17 зроблено висновки, що для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок таких бюджетних платежів податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких дій, і надає податковому органу право вчиняти дії по зарахуванню надміру сплачених сум такого податку на сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу.

Зважаючи на те, що станом на 31.12.2016 за ТОВ "Колосс" рахується надмірно сплачена сума (переплата) з ПДВ у розмірі 1515747,57 грн., вона мала б зараховуватись в рахунок сплати сум боргу з ПДВ по рахунках ТОВ "Колосс".

Крім того, останнім судовим рішенням в спорі між ТОВ "Колосс" та відповідачем також підтверджується, що переплата на спеціальному рахунку могла б бути зарахована в рахунок погашення зобов`язань зі сплати ПДВ, а саме в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі № 540/826/20 суд зазначив, що "приймаючи до уваги, що станом на 31.12.2018 р. в ІКП Товариства по коду 14010160 (спец, рахунок) обліковується переплата у сумі 1483511,57 грн., судом першої інстанції правомірно вказано, що у позивача була наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов`язань зі сплати платежу з податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства".

На підставі ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ході розгляду справи по справі № 821/1914/17, судом встановлено, що у січні 2016 року у позивача була наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов`язань зі сплати платежу з податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване ППР підписано неуповноваженою особою, суд зазначає.

Пунктом 1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 передбачено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Невдах Н.М. є заступником начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (про що зазначає сам позивач), а тому мала повноваження для підпису оскаржуваного ППР.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.09.2020 року № 0003020401, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" зобов`язано сплатити штраф у сумі 21804,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" (код ЄДРПОУ 37125766, вул. Набережна, 11, с. Антонівка, м. Херсон, Херсонська область, 73485) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі одна дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 квітня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 111030300