Рішення № 96361094, 12.04.2021, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа№ 141/65/21

Провадження№2/141/277/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Маліцькому В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, без виклику сторін,

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 01.02.2021 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 29230.74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.01.2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердила своїм підписом у заяві свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугу А-банку разом з Умовами та правилами і Тарифами,які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms складає між нею та банком договір. Також всі умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 07.12.2020 року має заборгованість в розмірі 29230,74 грн., яка складається з наступного: 23107,11 грн. заборгованість за кредитом; 6123,63 грн. заборгованість по відсоткам, 0.00 грн. штрафи, а тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 29230,74 грн. за кредитним договором та суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Позивач АТ «А-Банк» у позові просив розглядати справу за його відсутності в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 09.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідачем отримано ухвалу суду 17.03.2021 року, при цьому, відзиву, заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Згідно ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.01.2020 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Згідно інформації, викладеної у анкеті-заяві № б/н від 30.01.2020 року, ОСОБА_1 підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг отримує шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www. a-bank.com.ua.

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав до кредитного договору паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», які викладені на банківському сайті https://а-bank.com.ua/terms.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредиту, про що свідчить анкета-заява від 30.01.2020 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка підписана ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором № SAMABWFC10073094380 від 30.01.2020 року, з якого вбачається, що позичальник користувалася грошима та частково погашала забогованість.

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07.12.2020 року становить 29230,74 грн, з яких: 23107,11 грн. заборгованість за кредитом; 6123,63 грн. заборгованість по відсоткам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.

Відповідачу було 30.01.2020 року відкрито кредитний рахунок на підставі анкети-заяви, підписаної 30.01.2020 року, та встановлено початковий кредитний ліміт.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до кредитного договору додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» , в якому зазначено, зокрема, тип кредиту: поновлювальна кредитні лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту: за карткою «Універсальна» - до 50000, грн.., за карткою «Універсальна Gold» - до 50000 грн.; строк кредитування 240 місяців; мета: на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, строк надання кредиту - протягом одного дня; процентна ставка: пільгова процентна ставка 0,000001 відсотка на місяць; базова процентна ставка: за карткою «Універсальна» - 3,9% в місяць (46,8% річних), за карткою «Універсальна Gold» - 3,7 % в місяць (44,4% річних) тощо. Відповідно до п. 5. паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» відповідач зобов`язався щомісячно до 25 числа поточного місяця здійснювати часткове повернення кредиту в розмірі 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості. З паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» відповідач була ознайомлена 30.01.2020 року, що підтверджується її електронним підписом.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сто-ронами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Зако-ном одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 абз. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

АТ «А-Банк», звернувшись із вимогою про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав у борг позичальник) стягнути заборгованість по відсоткам. Щодо розміру відсотків, то суд враховує, що сторонами було погоджено, зокрема процентну ставку, її розмір і порядок нарахування.

На підставі наведеного суд вважає, що заборгованість по відсоткам підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитка картка».

Відповідачем відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості за тілом кредита та за відсотками за користування кредитом, та не надано доказів сплати суми боргу в вказаному розмірі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, які підлягають захисту шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н у розмірі 29230,74 грн., яка складається з: 23107,11 грн. - заборгованість за кредитом, та 6123,63 грн. - заборгованість про процентам за користування кредитом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» слід стягнути судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049 1054, 1055 ЦК України, ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2020 року станом на 07.12.2020 року у розмірі 29230,74 грн. (23107,11 грн. - заборгованість за кредитом, 6123,63 грн. - заборгованість про процентам за користування кредитом).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Акцент-Банк» витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2270,00 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 19.04.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: АТ "Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, буд. 11,м. Дніпро, 49074).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Климчук