Рішення № 96358955, 15.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 р. Справа№200/600/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Квасневської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6)

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 1156302 грн.

за участю:

від позивача: не з`явився (заява без участі)

від відповідача: Лушер Н.М. - витяг з ЄДР

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності відповідача щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України « Про прокуратуру», за період з 1 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року, зобов`язання відповідача сплатити на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1 156 302, 00 грн., а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (інфляційні втрати), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», починаючи з 1 липня 2015 року по день фактичного розрахунку, по недоотриманій заробітній платі з липня 2015 року по квітень 2020 року яка становить 1156302 грн.

Ухвалою від 18 січня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 1156302 грн., відкрити провадження в адміністративній справі № 200/600/21-а, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнив та ухвалив про розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 17 лютого 2021 року суд задовольнив заяву відповідача, ухвалив про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначив підготовче засідання на 11 березня 2021 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 11 березня 2021 року суд здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі № 200/600/21-а до 31 березня 2021 року 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 17 березня 2021 року суд відмовив ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 31 березня 2021 року в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 200/600/21-а.

Ухвалою від 31 березня 2021 року суд закрив підготовче провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 1156302 грн., призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 15 квітня 2021 року.

Під час судового засідання 15 квітня 2021 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом прокурора Донецької області № 368-к від 4 травня 2020 року його звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закон України «Про прокуратуру». Починаючи з 1 липня 2015 року заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону України «Про прокуратуру». Проте, починаючи з липня 2015 року по дату звільнення позивача заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України, тобто підзаконними нормативними правовими актами, що суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та нормам міжнародного права. Зазначає, що з липня 2015 року по квітень 2020 року різниця між фактично нарахованим посадовим окладом та посадовим окладом, який повинен бути нарахований позивачу, відповідно до вимог зазначеного закону становить 1156302 грн. Вважає, що бездіяльністю прокуратури Донецької області порушено право власності позивача на отримання заробітної плані у повному розмірі, гарантованої частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивач посилається на те, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 від

14 жовтня 2014 року зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (с неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, зазначає що позивач проходив службу в органах прокуратури Донецької області з грудня 2012 року по травень 2020 року. Нарахування та виплата заробітної плати позивачу здійснювалась на підставі та у розмірах, як нормативно-правовими актами, що мають силу Закону, так і вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 506 від 6 жовтня 2014 року, № 763 від 30 вересня 2015 року, № 657 від 30 серпня 2017 року. Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ (далі Закон № 113-ІХ), який набрав чинності 25 вересня 2019 року запроваджено процес реформування системи органів прокуратури. Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Наказом Генерального прокурора № 351 від 23 грудня 2019 року днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 2 січня 2020 року, наказом Генерального прокурора № 414 від 8 вересня 2020 року днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року. Тобто, на час створення Донецької обласної прокуратури позивач в органах прокуратури Донецької області вже на працював. Тому заробітна плата йому у розмірі, визначеному в статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, не нараховувалась. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 окреме положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 27 серпня 2019 року народження, РНОКПП НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що позивач з 11 грудня 2012 року до 4 травня 2020 року працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах.

Наказом прокурора Донецької області № 368-к від 4 травня 2020 року позивача звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до наданих позивачем розрахункових листів з липня 2015 року заробітна плата позивача виплачувалась виходячи з таких розмірів окладів: липень 2015 - 1395 грн., серпень 2015 - 1395 грн., вересень 2015 року - 1395 грн., жовтень 2015 року - 1460 грн., листопад 2015 року - 1460 грн., грудень 2015 року - 2048 грн., січень 2016 року - 2048 грн., лютий 2016 року - серпень 2017 року - 2023 грн., вересень 2017 року - травень 2020 року - 5730 грн.

Суд зазначає, що спірним питання по даним правовідносинам є перерахунок та виплата заробітної плати відповідно до частини 3 статті 81 Закону № 1697-VII «Про прокуратуру» за період з 1 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 4 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до частини 1 статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

Згідно з частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини 7 статті 81 Закону України № 1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно частина 9 статті 81 Закону № 1697-VII, фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 89 Закону України № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Статтею 90 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі по тексту - Закон № 108/95-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до статті 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів. <…>, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці.

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не був наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Такої позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 14.03.2018 у справі №825/575/16, від 21.03.2018 у справі №817/548/16, від 31.01.2018 у справі №810/1304/16 та від 26.04.2019 у справі №802/634/16-а.

Відповідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачу нараховувалась заробітна плата виходячи з розміру посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26 березня 2020 року.

Отже, правові наслідки рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 не можуть застосовуватись до правовідносин, які мали місце до 26 березня 2020 року.

Щодо оцінки правовідносин у сфері проходження публічної служби між позивачем та відповідачем з 26 березня 2020 року, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон України № 113-ІХ), який набрав чинності 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Так, у частині 1 статті 7 Закону № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон України від № 1697-VІІ) слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «обласні» та «окружні», а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено.

Отже, статтею 15 Закону № 1697-VІІ зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах (в редакції Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Також, пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ передбачено, що день початку роботи обласних прокуратур та окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».

Закон № 113-ІХ неконституційним не був визнаний.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі наказу прокуратури Донецької області від 4 травня 2020 року № 368-к.

Наказом Генерального прокурора № 351 від 23 грудня 2019 року днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 2 січня 2020 року, наказом Генерального прокурора № 414 від 8 вересня 2020 року днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року. Тобто, на час створення Донецької обласної прокуратури позивач в органах прокуратури Донецької області вже на працював. Тому заробітна плата йому у розмірі, визначеному в статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, не нараховувалась.

Також слушними є доводи відповідача про те, що нарахування та виплата заробітної плати позивачу здійснювалась на підставі та у розмірах, як нормативно-правовими актами, що мають силу Закону, так і постановою Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 506 від 06.10.2014, № 763 від 30.09.2015, № 657 від 30.08.2017.

Отже, на думку суду, заробітна плата позивача за період з 1 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року нарахована та виплачена згідно постанови від 31 травня 2020 року № 505 «Про порядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», враховуючи зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці прокурорів» від 30 серпня 2017 року № 657.

Відповідно до статті 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про визнання бездіяльності відповідача щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України « Про прокуратуру», за період з 1 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року, зобов`язання Донецької обласної прокуратури сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 156 302, 00 грн., а також зобов`язання Донецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (інфляційні втрати), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», починаючи з 1 липня 2015 року по день фактичного розрахунку, по недоотриманій заробітній платі з липня 2015 року по квітень 2020 року, яка становить 1156302 грн., відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 15 квітня 2021 року. Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар