Ухвала суду № 96358412, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 квітня 2021 року Справа №160/5568/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), до Відповідач-3: Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу №290к від 10.03.2021р., зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2021р. (згідно відмітки Нова Пошта) ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), до Відповідач-3: Дніпропетровської обласної прокуратури та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 ;

- визнати прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 такою, що успішно пройшла атестацію;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №290к від 10.03.2021р. про звільнення позивача з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 та органів прокуратури;

- зобов`язати Відповідача-3 поновити позивача на посаді прокурора Криворізької північної окружної прокуратури та органах прокуратури з 13.03.2021р., зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;

- стягнути з Відповідача-3 на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 13.03.2021р. по день фактичного винесення рішення;

- рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць звернути до негайного виконання.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви позивачем не зазначено номеру та дати оспорюваного рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, у позові не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо визнання позивача такою, що успішно пройшла атестацію з урахуванням способів захисту порушеного права, визначених ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів "Згідно з оригіналом", а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано деякі копії документів, які не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивач посилається на те, що її ознайомлено із оспорюваними наказом та рішенням 12.03.2021р., проте, таких доказів до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта.

Разом з тим, позивачем до позову додано копії оспорюваних наказу №290к від 10.03.2021р. про звільнення та рішення №1 від 24.12.2020р., які не завірені у встановленому законодавством порядку, а тому не є належними копіями оспорюваних індивідуальних актів, в порушення вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позові позивач вказує на те, що її звільнено від сплати судового збору за нормами п.1, п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивач звернулась з позовом, зокрема, у тому числі про визнання протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження атестації прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 , то вона не звільнена від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Вказана правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалах від 20.06.2018р. у справі №800/224/17 та від 12.06.2018р. у справі №800/156/16.

Також і відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з приводу оскарження рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження атестації прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 , яке не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то позивач не звільнена від сплати судового збору за подання даного позову згідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його ухвалах від 13.04.2020р., від 06.05.2020р. у справі №9901/70/20, та Верховного Суду, викладеній в його ухвалі від 24.09.2020р. у справі №428/10659/19, яка підлягає обов`язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн.

Тобто, за подання даного позову з вимогою немайнового характеру (визнання протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження атестації прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 , яка не відноситься до випадків визначених п.1, п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір"), позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 908 грн., виходячи із розрахунку: (2270,00 грн.*0,4)=908 грн., однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 908 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до вимог ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 та до позовної заяви додано його копію (не засвідчену у встановленому законодавством порядку) №1 від 24.12.2020р., тобто, позов повинен був бути поданий у строк до 25.01.2021р. включно (з урахуванням вихідних днів), однак згідно відмітки Нової Пошти даний позов подано позивачем лише 11.04.2021р., тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивач у позові посилається на те, що зі змістом оскаржуваного рішення №1 від 24.12.2020р. її ознайомлено лише 12.03.2021р., проте, доказів на підтвердження наведеного позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 , встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений, однак заяви про поновлення цього строку до позову не додано, як і не додано доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом враховується, що Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020р. набрав чинності Закону України №731-ІХ від 18.06.2020р., відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, із аналізу вищенаведених норм, можна дійти висновку, що строки продовжені на період дії карантину Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р. сплили 07.08.2020р., а тому посилання позивача на норми Закону України №540-ІХ від 30.03.2020р. в частині визначення строків є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 94, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у прохальній частині позовної заяви номеру та дати оспорюваного рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо визнання позивача такою, що успішно пройшла атестацію з урахуванням способів захисту порушеного права, визначених ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів на підтвердження того, що позивача ознайомлено із оспорюваними наказом та рішенням саме 12.03.2021р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) копій оспорюваних наказу №290к від 10.03.2021р. про звільнення та рішення №1 від 24.12.2020р., завірених у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

5) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

6) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.94, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.1, ч.3, ч.4, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, до Відповідача-2: Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), до Відповідач-3: Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу №290к від 10.03.2021р., зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у прохальній частині позовної заяви номеру та дати оспорюваного рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо визнання позивача такою, що успішно пройшла атестацію з урахуванням способів захисту порушеного права, визначених ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів на підтвердження того, що позивача ознайомлено із оспорюваними наказом та рішенням саме 12.03.2021р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) копій оспорюваних наказу №290к від 10.03.2021р. про звільнення та рішення №1 від 24.12.2020р., завірених у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

5) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача-2 про неуспішне проходження прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 Плющакової Л.М. та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

6) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 908 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва