Ухвала суду № 96353820, 19.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2029/21

У Х В А Л А

іменем України

13 квітня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Окілка В. М.

склад учасників провадження :

прокурор Романишин В.В.

представник ЛВК № 30 Волкова М.Я.

засуджений

(в режимі відеоконференцзв?язку) ОСОБА_1

захисник Рудакевич Ю. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в режимі відеоконференції спільне клопотання начальника установи - начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія №30» полковника вн. сл. О. В. Паук та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради М. Ю. Космина про умовно-дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

встановив:

12.03.2021 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшло спільне клопотання начальника установи - начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія №30» полковника вн. сл. О. В. Паук та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради М. Ю. Космина про умовно-дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова 18.03.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи на 13.04.2021 року (а.с.14).

В судовому засіданні представник ЛВК № 30 Волкова М.Я. надала пояснення аналогічні викладеним в клопотанні та просила його задовольнити.

В судовому засіданні в режимі відеоконференц зв?язку засуджений ОСОБА_1 клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Рудакевич Ю. Ю. клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав, просив задовольнити, зазначив, що засуджений довів соціальну значимість та може бути повернутий до суспільства

В судовому засіданні прокурор Романишин В. В. відносно задоволення клопотання, про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 заперечив, зазначив, що особа не стала на шлях виправлення, за час відбування покарання було 10 стягнень та неодноразово судимий.

Заслухавши пояснення представника ЛВК №30, думку прокурора, який заперечував проти задоволення даного клопотання, думку засудженого та захисника, перевіривши подані матеріали, вивчивши характеристику засудженого, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Судом встановлено, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17.02.2014 року ОСОБА_1 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 21.05.2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років 3 (три) місяці.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 10.02.2016 року в термін відбуття покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 13.02.2012 року по 23.06.2014 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до змісту ст. 81 КК України

До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

З поданих матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_1 характеризується наступним чином: перебуваючи під вартою в УВП (№19) м. Львова з 17.02.2012 року допустив чотири порушення вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Адміністрацією установи не заохочувався.

За час відбування покарання в ДУ «Сокальській виправній колонії (№47)» з 08.07.2014 року допустив три порушення встановленого режиму відбування покарання. Адміністрацією установи заохочувався три рази.

За час відбування покарання в ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» з 05.10.2017 року допустив чотири порушення встановленого режиму відбування покарання. Адміністрацією установи заохочувався два рази.

У ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» засуджений ОСОБА_1 прибув 05.08.2020 року. У вересні та жовтні працював на виробництві установи в цеху №2 дільниця виготовлення електромереж. На даний час не працює, у зв`язку із скороченням обсягів виробництва. За час відбування покарання в установі порушення вимог режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи один раз заохочувався.

Наявність у засудженого заохочень на думку суду не свідчить про те, що він довів своє виправлення, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання, його належна поведінка є для нього обов`язком впродовж всього строку відбування покарання.

Крім того суд враховує, що засуджений відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, раніше неодноразового судимий з призначенням покарань у виді позбавлення волі, однак висновків для себе не робить.

Суд вважає, що адміністрація «Личаківська виправна колонія №30» не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_1 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення.

На підставі викладеного та керуючись: ст.81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України,-

постановив:

У задоволенні спільного клопотання начальника установи - начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія №30» полковника вн. сл. О. В. Паук та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради М. Ю. Космина про умовно-дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України

- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Повний текст ухвали складено 19.04.2021 року.

СуддяО. Ф. Федорова