Ухвала суду № 96349095, 16.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4691/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

16 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши заяву представника позивача – адвоката Марини Віктора Георгійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом першого позивача – ОСОБА_1 , другого позивача – ОСОБА_2 , до першого відповідача – Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, другого відповідача – Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокат Марина Віктор Георгійович, звернулися до суду із позовною заявою до відповідачів Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, у якій просять суд: 1.визнати незаконним (протиправним) та скасувати повністю рішення засідання постійної комісії з питань земельних відносин Руськокомарівської сільської ради, оформлене Протоколом № 20 від 18.11.2020; визнати незаконними (протиправними) та скасувати рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 18 листопада 2020 року щодо (в частині) затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства, а саме:

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства в селі Руські Комарівці, ур. «Гурка», кад.номер; 2124881800:13:012:0066;

- ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 . Земельна ділянка площею 0.1029 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 ) кад. номер: 2124881800:10:012:0060;

- ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 земельна ділянка площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства в селі Глибоке, кад. номер: 2124881800:11:010:0058;

- ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 земельна ділянка площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства в селі Глибоке, контур 205 кад. номер: 2124881800:11:010:0059;

- ОСОБА_7 , АДРЕСА_6 , земельна ділянка площею 0.2019 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 кад. номер: 2124881800:13:014:0037;

- ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , земельна ділянка площею 0.1055 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_9 , кад. номер: 2124881800:12:010:0098;

- ОСОБА_9 , АДРЕСА_10 , земельна ділянка площею 0.1941 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_11 , кад. номер: 2124881800:13:010:0067;

- ОСОБА_10 , АДРЕСА_12 , земельна ділянка площею 0.7730 га для ведення особистого селянського господарства в селі Нижнє Солотвино, ур. «Деренівка» кад. номер: 2124881800:12:010:0107;

- ОСОБА_11 , АДРЕСА_13 , земельна ділянка площею 1.0000 га для ведення особистого селянського господарства в селі Нижнє Солотвино, ур. «Деренівка» кад. номер: 2124881800:12:010:0108;

- ОСОБА_12 , АДРЕСА_10 , земельна ділянка площею 0.7730 га для ведення особистого селянського господарства в с. Нижнє Солотвино, ур. Деренівка, кадастровий №2124881800:12:010:0105;

Одночасно з пред`явленням позову представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки із забороною будь-яким фізичним та/або юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-якій формі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що спірні рішення прийняті відповідачем з порушенням ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні, Регламенту роботи Руськокомарівської сільської ради сьомого скликання, Положення про земельну комісію сільської ради і таке порушують права позивача, подальше відчуження спірних земельних ділянок істотно ускладнить ефективний захист і поновлення порушених та оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в суду, може призвести до залучення нових відповідачів у справу, а також затягування спору.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

В зв`язку з тим, що розгляд даної заяви здійснюється за відсутності учасників фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позиву слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Зі змісту позовної заяви та вимог у заяві про забезпечення позову вбачається, що предметом спору у даній справі є рішення суб`єктів владних повноважень щодо передачі у власність фізичних осіб земельних ділянок, внаслідок чого і виник приватноправовий спір між сторонами у даній справі.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року по справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 321 ЦК України встановлює принцип непорушності права власності. Відповідно до цієї норми право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд зазначає, що заявник клопоче про необхідність застосування заходів забезпечення позову у найбільш обтяжливій для відповідачів формі - шляхом накладення арешту, внаслідок чого будуть порушуватися права ряду володільців земельних ділянок.

Також, представник заявника просить «заборонити будь-яким фізичним та/або юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження в будь-якій формі вищевказаних земельних ділянок», тобто вимога носить невизначений характер як за формою так і суб`єктом – адресатом вимоги, що в свою чергу може бути прямим втручанням в діяльність як суб`єктів владних повноважень, так і мирне здійснення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, права власності третіх осіб, на переконання суду така правова невизначеність суперечить діючому законодавству.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивачів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заява представника заявника про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача – адвоката Марини Віктора Георгійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом першого позивача – ОСОБА_1 , другого позивача – ОСОБА_2 , до першого відповідача – Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, другого відповідача – Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда