Постанова № 9634589, 24.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. Справа № 2-а-37103/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2009р. по справі№2-а-37103/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегастрой XXI" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст > <3 особи > <3 особа >

за участю Прокуратури Московського району м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегастрой ХХІ», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

1) № 0000312302/0 від 12.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37933883,9 грн., у тому числі за основним платежем 20996741 грн. та штрафні санкції 16937142,9 грн.,

2) № 0000322302/0 від 12.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 25196088 грн., у тому числі за основним платежем 16797392 грн. та штрафні санкції 8398696 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем було порушено п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. Порушення полягає в тому, що в акті перевірки лише констатовано факт порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», проте не викладено зміст порушення з конкретним посиланням на нормативно-правові акти. Зі змісту акту не вбачається в чому саме полягає порушення вказаних норм законодавства. Також, відповідачем в акті перевірки зроблено хибний висновок про неправомірність віднесення витрат до складу валових та нарахування податкового кредиту за договором з ТОВ «Керуюча компанія «Індустрія розвитку», а також хибний висновок про нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та ТОВ «Міткохер». Отже, позивач вважає, що правомірно відніс витрати за договорами з ТОВ «Керуюча компанія «Індустрія розвитку» та ТОВ «Міткохер» до складу валових, а також правомірно збільшив суму податкового кредиту за цими договорами.

Відповідач проти позову заперечував, вказавши, що ним правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивач не мав права відносити до складу валових витрати за договорами про виконання проектних робіт з ТОВ «Керуюча компанія «Індустрія розвитку», оскільки позивач не мав жодного відношення до виконання проектних робіт. Виходячи з цього, позивачем неправомірно занижено суму податкового зобовязання з податку на прибуток, а також неправомірно віднесено суму ПДВ за цими договорами до складу податкового кредиту. Також, позивач не мав права нараховувати податковий кредит та збільшувати валові витрати за договорами між позивачем та ТОВ «Міткохер», оскільки ці договори не направлені на настання реальних наслідків, отже є нікчемними. Відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2009 року позов ТОВ «Мегастрой ХХІ»задоволено у повному обсязі. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000312302/0 від 12.03.2009р., та № 0000322302/0 від 12.03.2009р.

Відповідач, не погодившись з постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач необґрунтовано відніс до складу валових витрати за договорами з ТОВ «Керуюча компанія «Індустрія розвитку»про виконання проектних робіт, оскільки позивачем не доведено зв'язок виконаних проектних робіт зі своєю господарською діяльністю, що є обовязковим згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідачем наголошено на нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Міткохер», виходячи з чого позивач неправомірно збільшив суму валових витрат та збільшив податковий кредит за цими правочинами.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, вказавши, що договори з ТОВ "Керуюча компанія "Індустрія розвитку" та ТОВ "Міткохер" укладені у відповідності до вимог законодавства, виконані обома сторонами, результати виконання договорів використовуються позивачем у власній господарській діяльності, отже оскаржувані повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню. Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Мегастрой ХХІ”з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт перевірки № 902/23-212/33118603 від 19 лютого 2009 р.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000312302/0 від 12.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 37933883,9 грн., у тому числі за основним платежем 20996741 грн. та штрафні санкції 16937142,9 грн.,

2) № 0000322302/0 від 12.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 25196088 грн., у тому числі за основним платежем 16797392 грн. та штрафні санкції 8398696 грн.

Підставами для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стало виявлення в ході перевірки та викладені в акті порушення позивачем вимог п.5.1. ст. 5, п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 7.4.1, п.7.4.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем неправомірно занижено суму податку на прибуток, а також неправомірно збільшено податковий кредит.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем та ТОВ “Керуюча компанія “Індустрія розвитку” було укладено договір на послуги по управлінню проектом № 01 від 01.11.2007р., про виконання якого свідчать акти виконаних робіт: № ИД-002 від 04.01.2008р. на суму 75000 грн., у т.ч. ПДВ 15000 грн.; № ИД-004 за лютий 2008 року на суму 41666,67 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; №ИД-005 за квітень 2008 року на суму 158333,33 грн., у т.ч. ПДВ 31666,67 грн.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції виходив з наступного.

У звязку з виконанням зобовязань за договором від 01.11.2007 р., позивач отримав від ТОВ “Керуюча компанія “Індустрія розвитку” послуги, розрахунки за які були здійснені шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ “Керуюча компанія “Індустрія розвитку”, що підтверджується виписками руху коштів по банківському рахунку позивача.

В звязку з тим, що факт отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт, а факт оплати послуг підтверджується виписками про рух коштів по банківському рахунку позивача, висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення ТОВ "Мегастрой ХХІ" п.5.1. ст. 5, п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та п. 7.4.1, п.7.4.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визнані судом першої інстанції безпідставними.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, з викладених норм можна зробити виновок, що законодавцем встановлено кілька вимог для виникнення права віднесення витрат до складу валових, що, в свою чергу, дає право на певні податкові вигоди, а саме зменшення суми податку на прибуток.

Реальність вчинення операції з придбання товару, робіт або послуг повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно матеріалів справи, реальність виконання угоди між позивачем та ТОВ "Керуюча компанія "Індустрія розвитку" підтверджується виписками з банівського рахунку позивача (а.с. 89-92) та актами виконаних робіт (а.с. 75, 80, 84).

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято акти виконаних робіт за договором № 01 від 01.11.2007р. в якості належного доказу, що підтверджує виконання зобовязання, оскільки зміст актів не відповідає вимогам, які предявляються до оформлення облікових документів.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту цієї норми вбачається, що наявність кожного, викладеного в ній реквізита, є обовязковою для того, щоб документ вважався оформленим належним чином.

Акти виконаних робіт, на які посилається позивач як на доказ належного виконання зобовязання за договором з ТОВ "Керуюча компанія "Індустрія розвитку", не містять в собі змісту та обсягів господарських операцій та одиниці їх виміру, а також не містять дати та місця їх складення. При цьому, колегія суддів виходить з того, що договором передбачається виконання дуже складних робіт, а саме узгодження проектно-кошторисної документації, організація та супроводження будівництва обєкта тощо. Виконання таких робіт неможливе шляхом проведення однієї господарської операції.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують виконання зобовязання за договором № 01 від 01.11.2007р. з ТОВ "Керуюча компанія "Індустрія розвитку", а відтак висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про неправомірність віднесення витрат за цим договором до складу валових та нарахування податкового кредиту є законним.

Стосовно правомірності збільшення валових витрат та нарахування податковгого кредиту за договорами підряду між позивачем та ТОВ "Міткохер" судом першої інстанції зазначено наступне.

ТОВ "Мегастрой ХХІ" з ТОВ "Міткохер" було укладено наступні договори підряду:

договір підряду №2007-12-10/1 від 10.12.2007 р. на суму 1737403,33 грн., ПДВ 347480,67 грн. на виконання загально будівельних робіт на будівництві торгівельного комплексу за адресою м. Керч, вул. Горького;

договір підряду №2007-12-10-1/1 від 10.12.2007 р. на суму 1809124,17 грн., ПДВ 361824,83 грн. на виконання загальнобудівельних робіт за адресами м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, м. Кривий Ріг, вул. Незалежності;

договір підряду №2007-12-11/1 від 11.12.2007 р. на суму 39003,33 грн., ПДВ 7800,67 грн. на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві торгового комплексу за адресою м. Херсон, пр-т 200-річчя Херсона;

договір підряду №2008-01-02 від 01.02.2008 р. на суму 6297365,11 грн., ПДВ 1259473,02 на виконання загальнобудівельних робіт за адресами м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, м. Кривий Ріг, вул. Незалежності;

договір підряду №2007-02-01 від 02.02.2008 р. на суму 157471,67 грн., ПДВ 31494,33 грн. на виконання робіт по монтажу систем вентиляції багатоповерхового житлового будинку по пр. Л.Свободи, кут пр. Перемоги;

договір підряду №2008-02-05-1 від 05.02.2008 р. на суму 16716000,00 грн., ПДВ 3343200 грн. на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві торгового комплексу “Метро Кеш енд Кері”Таіровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Мизикевича, ж/м “Дружний”масив №10;

договір підряду №2008/06/02-1 від 06.02.2008 р. на суму 12144,00 грн., ПДВ 2428,8 грн. на виконання робіт по ізоляції трубопроводів в топочних №1,2 торгового комплексу ЗАТ “Євротек”за адресою м. Керч, вул. Горького, 2Д;

договір підряду №2008-25-02/1 від 25.02.2008 р. на суму 13865,06 грн., ПДВ 2773,01 грн. на виконання робіт по ізоляції трубопроводів в топочній торгового комплексу ЗАТ “Євротек”за адресою м. Кривий Ріг, вул. Незалежності України, 16Б;

договір підряду №2008-03-05 від 05.03.2008 р. на суму 25100 грн., ПДВ 5020,00 грн. на виконання робіт по ізоляції топочної м Кривий Ріг;

договір підряду №2008-03-15/1 від 15.03.2008 р. на суму 1983333,33 грн., ПДВ 396666,67 грн. на виконання загально будівельних робіт на будівництві торгового центру Таіровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Мизикевича, ж/м “Дружний”, масив №10;

договір підряду №2008-03-18/1 від 18.03.2008 р. на суму 812585,50 грн., ПДВ 162517,10 грн. на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві торгового комплексу за адресою м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна;

договір підряду №2008-04-02 від 02.04.2008 р. на суму 135585 грн. ПДВ 27117 грн. на виконання робіт по монтажу систем вентиляції багатоповерхового житлового будинку в м. Харків, кут пр. Л.Свободи та пр. Перемоги;

договір підряду №2008-05-10/1 від 10.05.2008 р. на суму 27605425,27 грн. ПДВ 5521085,50 грн. на виконання загально будівельних робіт на будівництві торгового комплексу “Метро Кеш енд Кері”по ул. Вовчинецькій в с. Вовчинецьк, Івано-Франківської обл.,

договір підряду №2008-06-23/1 від 23.06.2008 р. на суму 13400583,00 грн. ПДВ 2680116,60 грн. на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві торгового комплексу “Метро Кеш енд Кері”по Євпаторійському шосе на території Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим;

договір підряду №2008-06-27/1 від 27.06.2008 р. на суму 8048336,50 грн., ПДВ 1609667,30 грн. на виконання загальнобудівельних робіт на будівництві торгового комплексу “Метро Кеш енд Кері”по вул. Вовчинецькій в с. Вовчинецьк Івано-Франковської області.

Обгрунтовуючи порушення позивачем вимог п.5.1. ст. 5, п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та п. 7.4.1, п.7.4.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” за цими договарми, ДПІ у Московському районі м. Харкова в акті перевірки зазначено, що вказані договори не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Суд першої інстанції не погодився з позицією відповідача, зазначивши, що висновки акту перевірки про нікчемність укладених ТОВ “Мегастрой-ХХІ” з ТОВ “Міткохер” угод суперечать ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 204, 215 Цивільного кодексу України, а також вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10 серпня 2005 р.

Між тим, такі висновки суду не грунтуються на встановлених обставинах справи та не відповідають вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків.

Відповідно пункту 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При цьому, правочин, недійсність якого встановлена законом, є нікчемним.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 877 Цивільного кодексу України обовязком підрядника при укладані договору підряду є надання проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, відповідно до якої підрядником здійснюється будівництво та повязані з ним будівельні роботи.

Відповідно до Інструкції про склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будинків і споруд, затвердженої Постановою Держбуду СРСР № 253 від 23.12.1985р. проектування нового будівництва здійснюється на підставі рішень, прийнятих та затверджених техніко-економічних обгрунтуваннях або техніко-економічних розразунках будівництва. Проектні та вишукувальні роботи здійснюються на підставі договорів, укладених з проектними організаціями - генеральними проектувальниками.

Розділом 3 вказаної Інструкції встановлений перелік документів, що має входити до складу робочої документації для будівництва. Зокрема, до складу робочої документації мають входити:

кошторисна документація;

відомості щодо обсягів будівельних та монтажних робіт;

відомості та зведені відомості потреби у матеріалах;

збірники специфікацій обладнання, що використовується тощо.

Отже, відповідно до діючого законодавства, договір будівельного підряду повинен супроводжуватись розробкою, погодженням та затвердженням проектно-кошторисної документації, яка затверджується у встановленому порядку.

Позивачем, в якості доказу розробки проектно-кошторисної документації надано лише копії кошторисів на правах договірної ціни. Необхідно зауважити, що жоден кошторис не містить дати його складання.

Таким чином, під час та після укладання договору підряду його сторони не обумовили всі істотні умови договору, а саме обсяг та зміст робіт, чим порушили вимоги ч.1 ст.877 ЦК України.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з актів виконаних робіт, складених позивачем та ТОВ «Міткохер», в зазначених актах визначено перелік, період та ціну виконаних робіт. Ці акти не містять в собі дати їх складання, що є обовязковим відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, встановлені колегією суддів обставини справи доводять обґрунтованість доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи договори підряду між ТОВ "Мегастрой ХХІ" та ТОВ «Міткохер», сторони не домовлялися щодо істотних умов правочину, а саме змісту та обсягів підрядних робіт. Також позивачем не надано доказів щодо складання до цих договорів проектно-кошторисної документації.

Відповідо до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки позивач не довів реальності виконання зобовязань ТОВ "Міткохер" по підрядним договорам з позивачем, вищенаведені договори є такими, що укладені з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України, отже у позивача були відсутні підстави для заниження податку на прибуток підприємств та нарахування податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено правомірність віднесення сум за договором з ТОВ "Керуюча компанія "Індустрія розвитку" та договорами підряду з ТОВ "Міткохер" до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту.

Натомість, ДПІ у Московському районі м. Харкова доведено обгрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень, як того вимагає частина 2 статті 71 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Викладені порушення, відповідно до статті 202 КАС України є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, пп. 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2009р. по справі№2-а-37103/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю"Мегастрой ХХІ" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000312302/0 від 12.03.2009р. та № 0000322302/0 від 12.03.2009р. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Шевцова Н.В.

Судді <підпис >

<підпис > Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список > <Текст > Повний текст постанови виготовлений 01.03.2010 р.