Ухвала суду № 96343750, 19.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2509/21

Провадження № 2/183/2530/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради про захист прав споживачів, у якому позивач просить з підстав захисту його прав, як споживача послуг, стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Слід урахувати, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, передбачає, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.

Отже, при поданні позову позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, якою є вимога про відшкодування моральної шкоди, в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу його право, згідно зі ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір", на звернення до суду з обґрунтованим клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, з наданням відповідних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,185,260 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради про захист прав споживачів залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 19 квітня 2021 року .

Суддя Оладенко О.С.