Ухвала суду № 96337300, 16.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2021 року м. Київ № 640/9777/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Держави України в особі Київської обласної прокуратурипро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держави України в особі Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код ЄДР: 02909996), в якому просить суд:

1) визнати бездіяльність Київської обласної прокуратури, яка відповідно до ст. 52 КАСУ з 11.09.2020, є правонаступником прокуратури Київської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме: невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 14.04.2017 по 22.04.2020 протиправною;

2) зобов`язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати у розмірі 802 266,40 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В той же час, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даній позовній заяві позивача відсутні вимоги про стягнення заробітної плати.

При цьому, зі змісту позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що позивачу або слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. або переформулювати позовні вимоги таким чином, щоб така вимога мала вимогу про стягнення заробітної плати, яка б надала позивачу можливість для звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, як вже було зазначено позивачем у позовній заяві позивач просить суд:

1) визнати бездіяльність Київської обласної прокуратури, яка відповідно до ст.52 КАСУ з 11.09.2020, є правонаступником прокуратури Київської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме: невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 14.04.2017 по 22.04.2020 протиправною;

2) зобов`язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати у розмірі 802 266,40 грн.

Разом з тим, до суду позивач звернувся лише 07.04.2021.

Тобто, із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані, з огляду на що, посилання позивача на позбавлення його доступу до правосуддя є безпідставним та необґрунтованим.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відносно даного спору строк звернення до суду слід застосовувати з урахуванням положень ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, тобто такий строк звернення до суду є необмеженим, є помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком, визначеним ч. 2 ст. 233 КЗпП України застосовується лише у тому випадку, коли предметом позову є саме стягнення належної йому заробітної плати.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що предметом даного позову є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, що вочевидь не є стягнення.

Відтак, позивачем подано позовну заяву поза межами строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 908,00 грн. або надати уточнену позовну заяві (відповідно до кількості учасників справи), в якій позовні вимоги необхідно переформулювати (сформувати) таким чином, щоб така вимога мала вимогу про стягнення заробітної плати, яка б надала позивачу можливість для звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін