Рішення № 96337135, 15.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
15.04.2021
Номер справи
640/21639/19
Номер документу
96337135
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Київ № 640/21639/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника служби містобудівного кадастру Антоненко Валентини Анатоліївни про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Скала» (далі - позивач, ПП «НВФ «Скала») з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1), заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника служби містобудівного кадастру Антоненко Валентини Анатоліївни (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника служби містобудівного кадастру Антоненко Валентини Анатоліївни, які полягають у зазначенні такої підстави у відмові щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 у Дніпровському районі м. Києва (лист №1104 від 11.09.2019), як: відсутність зазначених намірів щодо забудови земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами безпідставно відмовлено йому у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 у Дніпровському районі м. Києва та безпідставно зазначено таку підставу як відсутність зазначених намірів щодо забудови земельної ділянки, оскільки такі вимоги частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його позиція з приводу оскаржуваних дій.

Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 17.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «НВФ «Скала» подано до Центру адміністративних послуг заяву про надання містобудівних умов та обмежень від 28.08.2019 №50320-004245397-013-16 для реконструкції нежитлового торговельного приміщення літера «А», яке знаходиться у Дніпровському районі м. Києва по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 без зміни геометричних розмірів їхніх фундаментів у межах земель їх розміщення з облаштуванням окремих трьох вхідних груп у віконних пройомах зі зміною фасаду будинку на підставі розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.10.1997 №850 без намірів забудови земельної ділянки.

До заяви позивачем подано наступні документи:

заяву про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (довільна форма);

копію виписки з ЄДРПОУ;

копію витягу з ДРРП на нерухоме майно на нежиле приміщення;

копію договору купівлі-продажу майна на аукціоні;

копію акту передачі проданого нежитлового приміщення;

копію свідоцтва про власність;

інформаційну довідку з БТІ;

копію листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві;

копію листа №754 від 25.06.2019, видавник Департамент містобудування та архітектури;

копію листа №312 від 02.08.2019;

копію розпорядження №850 від 13.10.1997;

копію довідки з ЄДРПОУ;

технічний паспорт (копія першої сторінки);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

черговий кадастровий план.

За результатами розгляду заяви та поданих документів Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 11.09.2019 №1104 відмовлено позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 у Дніпровському районі у зв`язку з відсутністю: зазначених намірів щодо забудови земельної ділянки.

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 наведеного Закону уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження віднесено до основних складових вихідних даних.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з частиною третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, якими є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Таким чином, відповідач, як спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури у відповідності до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відповідною заявою протягом 10 днів на безоплатній основі надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Правові підстави для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень визначено частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання містобудівних умов та обмежень для планування реконструкції нежитлового торговельного приміщення літера «А», яке знаходиться у Дніпровському районі м. Києва по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24, ПП «НВФ «Скала» подано до Центру адміністративних послуг заяву, а також документи, перелік яких наведений в описі документів, копію якого долучено до позовної заяви.

Згідно вказаного опису вбачається, що позивачем подавались: заява про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (довільна форма) та копії виписки з ЄДРПОУ; витягу з ДРРП на нерухоме майно на нежиле приміщення; договору купівлі-продажу майна на аукціоні; акту передачі проданого нежитлового приміщення; свідоцтва про власність; інформаційну довідку з БТІ; листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві; листа №754 від 25.06.2019, видавник Департамент містобудування та архітектури; листа №312 від 02.08.2019; розпорядження №850 від 13.10.1997; довідки з ЄДРПОУ; технічний паспорт (копія першої сторінки); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план.

Підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 11.09.2019 №1104 вказано пункт 1 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

При цьому, частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не подано копій документів, які надавались ним разом із відповідною заявою до Центру адміністративних послуг з метою отримання містобудівних умов та обмежень, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку повноти та відповідності поданих документів, у тому числі перевірити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації.

Разом з тим, позивачем подано клопотання про врахування судом обставин, що мають значення для справи, посилаючись на судову практику в інших аналогічних справах за участю позивача щодо визнання протиправних дій відповідача стосовно відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції на вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 у Дніпровському районі м. Києва.

Суд не бере до уваги вказані судові рішення, оскільки вони не містять преюдиційних обставин стосовно розгляду даної справи, адже у кожній справі подавались заяви про отримання містобудівних умов та обмежень по вказаному об`єкту за різними датами та до яких додавались різні документи, відповідно, Департаментом зазначались різні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

В той же час, судом з`ясовано, що в ході розгляду адміністративної справи №640/23019/19 за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заступника директора департаменту- начальника служби містобудівного кадастру Антоненко В.А. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії Шостим апеляційним адміністративним судом встановлено, що наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2020 № 115 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (реконструкція нежилого приміщення. (Літ А) без зміни функціонального призначення з влаштуванням окремих вхідних груп) по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 в Дніпровському районі м. Києві.

Таким чином, судом встановлено, що порушене право позивача відновлено шляхом видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (реконструкція нежилого приміщення. (Літ А) без зміни функціонального призначення з влаштуванням окремих вхідних груп) по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 в Дніпровському районі м. Києві.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, а точніше вже порушене.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір по суті, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача не скористався своїм правом на подання відзиву, відтак суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів у справі.

Натомість, суд вважає, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Скала» (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 6-а, кв. 47, код ЄДРПОУ 19024291) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко

Часті запитання

Який тип судового документу № 96337135 ?

Документ № 96337135 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 96337135 ?

Дата ухвалення - 15.04.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 96337135 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 96337135 ?

В Окружний адміністративний суд міста Києва
Попередній документ : 96337134
Наступний документ : 96337136