Рішення № 96336647, 16.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року справа № 580/424/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - адміністрація, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області у видачі ОСОБА_1 довідки щодо постійного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 (Додаток № 11);

- зобов`язати Катеринопільську районну державну адміністрацію Черкаської області видати ОСОБА_1 довідку щодо його постійного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, за формою: Додаток № 11 до Порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскільки позивач у період з 13.05.1982 по 09.01.1988 та з 21.07.1989 по 02.12.2004 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , яка відносить до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи, то має право на отримання довідки щодо постійного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (додаток № 11).

У зв`язку з вказаними обставинами позивач звернувся до адміністрації щодо видачі такої довідки, однак отримав лише листа № 2359 від 10.11.2020 відповідно до якого відповідач зазначив, що у зв`язку із недостатнім (станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років) терміном постійного проживання (роботи) на території посиленого радіоекологічного контролю, посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 , видане 09.12.1993 Катеринопільською РДА було визнане недійсним.

Вказану відмову позивач вважає неправомірною, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (письмовому провадженні).

12 березня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що архівними документами підтверджується фактичне місце проживання позивача у період з 24.08.1983 по 01.07.1989 в місті Умань та в місці проходження військової служби, а не на території зони посиленого радіоекологічного контролю смт. Катеринопіль.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що відповідно до витягу із протоколу № 3 від 20.03.2020 засідання комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з недостовірним (станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років) терміном постійного проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 , видане 09.12.1993 Катеринопільською районною державною адміністрацією вважати недійсним.

23 жовтня 2020 року позивач звернувся до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області із зверненням щодо видачі довідки встановленого законом зразка, однак відповідач направив на адресу ОСОБА_1 лист № 2359 від 10.11.2020, в якому зазначив, що згідно архівної довідки Уманського Національного університету садівництва від 14.11.2019 № 02-13/148, позивач навчався на денній формі даного університету з 1983 ро 1989 рік, та що м. Умань не входить до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно зі статтею 15 Закону № 796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Як свідчать матеріали справи, згідно довідки Катеринопільської селищної ради № 3117 від 21.11.2019 позивач був зареєстрований та проживав з 13.05.1982 по 09.01.1988 і з 21.07.1989 по 02.12.2004 у господарстві № 1512 по АДРЕСА_2 .

Разом з тим, згідно копії довідки Уманського національного університету садівництва № 02-13/148 від 14.11.2019 ОСОБА_1 навчався на денній формі навчання у вказаному університеті з 24.08.1983 по 28.06.1989. У період навчання позивачу була надана академічна відпустова в зв`язку з призовом до лав Радянської армії.

Також на підтвердження вказаного посилання відповідач надав копію диплому Уманського ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарського інституту ім. М.М. Горького.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією відповідача, що станом на 1 січня 1993 року позивач постійно не проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років, а відтак підстав для видачі такої довідки немає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 13.03.1997 Катеринопільським РВУМВС України в Черкаській області);

2) відповідач - Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області (20501, Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 12, код ЄДРПОУ 04061228).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 16.04.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк