Рішення № 96334696, 16.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4655/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання незаконною бездіяльність щодо не зняття арешту з майна боржника та зобов`язати зняти арешт, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 26 березня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або Перший Суворовський ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ОДеса)), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - третя особа або АТ «ПУМБ»), в якому позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях;

- зобов`язати Перший Суворовський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , який було накладено постановами від 14.10.2013 року у виконавчому провадженні №39984354, від 21.06.2012 року у виконавчому провадженні №33714734, постановою АА №632416 від 07.06.2012 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що відповідачем було відкрито виконавче провадження №33714734, в якому було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , в тому числі квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказане провадження було закінчено 27.08.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»(у старій редакції закону), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В подальшому, як вказує позивач, відповідачем було знов відкрито провадження за виконавчим написом №1370 за номером 39984354, яке також було закінчене 03.04.2015 року на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»(у старій редакції закону), а саме: стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. В цьому провадженні відповідач також наклав арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

У позові зазначено, що державним виконавцем Першого Суворовського ДВС Боржемським С.І. було накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 постановою АА№632416 від 07.06.2010 року.

Як вказує позивач, всі перелічені провадження було закінчені, проте, арешти з нерухомого майна позивача не були скасовані.

05.03.2021 року позивачем було подано заяву про скасування арештів, проте, листом від 10.03.2021 року відповідач відмовив у скасуванні арештів, так як перелічені виконавчі провадження були закінчені, а матеріали - знищенні.

Позивач звертає увагу, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які відкриті виконавче провадження, так як відсутня заборгованість перед ПАТ «ПУМБ», оскільки останнє звернуло стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку». Внаслідок цього дія кредитного та іпотечного договір припинилась, оскільки відповідач реалізував своє право на задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач вважає бездіяльність відповідача у частині не скасування арештів у порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» - неправомірною та такою, що порушує його майнові права, адже наразі він не має можливості розпоряджатися на власний розсуд власним майном.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 1-а Сортувальна, 36-г, м. Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405290) усі наявні на час розгляду справи та належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для накладення головним державним виконавцем С.І. Боржемським арешту на нерухоме майно, а саме: 1/3 частину квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику/власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

13 квітня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із додатками: довіреність №14692 від 13.04.2021 року; лист №14667 від 13.04.2021 року; витяг ВП (вхід. №ЕП/9995/21). Проте, суд не приймає до уваги поданий відзив, оскільки на документі відсутній електронний цифровий підпис.

Крім того, до відзиву на позовну заяву, відповідачем надано лист №14667 від 13 квітня 2021 року в якому повідомляється, що надати витребувані судом матеріали виконавчих проваджень не можливо у зв`язку з тим, що згідно Наказу №1829/5 від 07.06.2017 року про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, термін зберігання архівних виконавчих проваджень становив 3 роки.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

27 січня 2021 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати відомості про:

1) стан виконавчого провадження №39984354, в тому числі: на підставі якого(яких) виконавчих документів відкрито зазначене провадження, та чи виносились у рамках даного провадження постанови про накладення арешту на майно(якщо так - надати копії). Також, просив надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження №39984354, з ідентифікатором доступу до АСВП;

2) стан виконавчого провадження №33714734, в тому числі: на підставі якого(яких) виконавчих документів відкрито зазначене провадження, та чи виносились у рамках даного провадження постанови про накладення арешту(якщо так-надати копії). Також, просив надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження №33714734 з ідентифікатором доступу до АСВП;

3) стан виконавчого провадження АА №632416, в тому числі: на підставі якого(яких) виконавчих документів відкрито зазначене провадження, та чи виносились у рамках даного провадження постанови про накладення арешту (якщо так-надати копії). Також, просив надати копію постанови про відкриття виконавчого-провадження АА №632416;

4) повідомити про будь-які інші виконавчі провадження, де ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є боржником (а.с.22-23).

Листом за №5527 від 15 лютого 2021 року відповідач повідомив позивача, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (спец розділ - виконавчі провадження що перебували на примусовому виконанні до 2016 року) у відношенні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на примусовому виконанні перебували наступні виконавчі провадження:

- ВП №22819944 з примусового виконання виконавчого напису №1370 видав Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ю.Н.Бадахов 27.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 97598,54 долларів США та 2200,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 , для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ». Виконавче провадження закінчено 25.06.2011 року на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №29187009 з примусового виконання виконавчого напису №1370 видав Приватний нотаріус Донецького міського нотаріальної о округу Ю.Н.Бадахов 27.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 97598,54 долларів США та 2200,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 , для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ». Виконавче провадження закінчено 27.06.2013 року на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №33714734 з примусового виконання виконавчого напису №1370 видав Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ю.Н. Бадахов 27.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 97598,54 долларів США та 2200,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 , для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ». Виконавче провадження закінчено 27.08.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №39984354 з примусового виконання виконавчого напису №1370 видав Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ю.Н. Бадахов 27.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 97598,54 долларів США та 2200,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 , для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ». Виконавче провадження закінчено 03.04.2015 року на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №41167230 з примусового виконання виконавчого напису №1370 видав Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ю.Н. Бадахов 27.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 97598,54 долларів США та 2200,00 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_3 , для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ». Виконавче провадження закінчено 24.06.2014 року на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №49416449 з примусового виконання виконавчого листа №2-2697/11 видав Суворовський районний суд м. Одеси 26.09.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 102934,35 долларів США та 43860,00 грн. Виконавче провадження закінчено 15.04.2016 року на підставі п.9 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №44321315 з примусового виконання виконавчого листа №2-2697/11 видав Суворовський районний суд м. Одеси 26.09.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 102934,35 долларів США та 43860,00 грн. Виконавче провадження закінчено 27.05.2016 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- ВП №22991064 з примусового виконання виконавчого листа №2-6071 видав Суворовський районний суд м. Одеси 26.01.2009 року, про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Виконавче провадження закінчено 24.06.2014 року на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція закону);

- надати інформацію про стан виконавчого провадження АА№632416 неможливо, оскільки зазначена абревіатура використовувалась для бланків строгої звітності про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, та не є номером виконавчого провадження (а.с.24-25).

Також, листом за №6916 від 01 березня 2021 року відповідач повідомив позивача, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчого провадження виявлено, що наявне зареєстроване обтяження №9954680 від 21.06.2010 року, на підставі постанови АА№632416 від 07.06.2010 року, головним державним виконавцем С.І. Боржемським Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: 1/3 частину квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику/власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с.28).

05 березня 2021 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив:

1) зняти арешт, накладений на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 постановою про накладення арешту від 14.10.2013 року ВП №39984354;

2) зняти арешт, накладений на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 постановою про накладення арешту від 21.06.2012 року у ВП №33714734;

3) зняти арешт, накладений на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 постановою про накладання арешту від 07.06.2010 року (а.с.29-31).

Листом за №9320 від 10.03.2021 року відповідач повідомив позивача, що згідно з ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні правові підстави для поновлення виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій у вигляді скасування арешту майна. Підстави скасування арешту при закінченні виконавчого провадження передбачені ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», перелік підстав є вичерпним (а.с.32-33).

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканності самого майна власника. Всі особи мають утримуватись від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №606-XIV) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Згідно з приписами статті 50 Закону України №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року по справі №817/928/17.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був зняти арешт з майна боржника при закінченні виконавчих проваджень №39984354, №33714734 та №632416, а також вилучити відповідний запис із реєстру.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з майна боржника у виконавчих провадженнях №39984354, №33714734 та №632416 при закінченні виконавчих проваджень є протиправною.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 908 грн. 00 коп., що сплачені згідно квитанції №37816 від 25 березня 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання незаконною бездіяльність щодо не зняття арешту з майна боржника та зобов`язати зняти арешт - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях.

Зобов`язати Перший Суворовський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , який було накладено постановами від 14.10.2013 року у виконавчому провадженні №39984354, від 21.06.2012 року у виконавчому провадженні №33714734, постановою АА №632416 від 07.06.2012 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405290) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Перший Суворовський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 1-а Сортувальна, 36-г, м. Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405290).

Третя особа: акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (вул. Андріївська, 4, буд.4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829).

Суддя С.О. Cтефанов