Рішення № 96333072, 14.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Справа № 160/15048/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"» до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500020/2020/000143/2 від 14.10.2020, прийняте Одеською митницею Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, декларантом у повній відповідності до вимог ст.53 МК України подані до митного органу усі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить дійсним обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача 25.02.2021 до суду надійшов відзив, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"» зареєстровано юридичною особою 20.03.2019, видами діяльності підприємства є (46.72) оптова торгівля металами та металевими рудами, (24.33) холодне штампування та гнуття, (46.76) оптова торгівля іншими проміжними продуктами, (47.99) інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, (52.10) складське господарство, (52.29) інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, (68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Міротранс БГ» укладено Контракт від 13.01.2020 №13012020 за умовами якого продавець, зобов`язаний продати, а покупець - прийняти та оплатити товар, за ціною, в асортименті, марки сталі, в кількості та з іншими характеристиками, вказаними в Специфікації до даного контракту. Згідно п.2.1 контракту, поставка товару здійснюється на умовах «Інкотермс-2010».

До відділу митного оформлення №2 митного посту "Одеса-центральний" 29.09.2020 прибув вантаж: фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 440Вт сонячні батареї LR4-72НІН-440М , код УКТЗЕД - 85414090, в кількості 1980шт., коносамент СОSU6271674840, на умовах поставки товару DAP-Spasskoye, Україна від постачальника MIROTRANS BG LTD на адресу покупця ТОВ "Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"". Ціна за контрактом складає 89,85 доларів США за шт., що підтверджується Контрактом №13012020 від 13.01.2020, специфікацією №1/1 від 09.08.2020, інвойсом №LS-МІRO8.3-К200720 від 09.08.2020, експортною декларацією №223120200002383842 від 16.08.2020.

Позивачем подана декларації №UА500020/2020/228457 до якої додано: сертифікат якості б/н від 10.08.2020, пакувальний лист від 09.08.2020, рахунок-фактура (інвойс) LS-MIRO8.3-K200720 від 09.08.2020, коносамент COSU6271674840 від 21.08.2020, навантажувальний документ №1347 від 28.09.2020, сертифікат про походження товару 20С6100С0322/0361 від 24.08.2020, комерційна пропозиція №1 від 17.07.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару №45 від 28.09.2020, прайс лист виробника товару №1 від 14.07.2020, страховий поліс ЕМ72502587-000003 від 19.08.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) №13012020 від 13.01.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1/1 від 09.08.2020, копія митної декларації країни відправника 223120200002383842 від 16.08.2020.

З матеріалів справи вбачається, шо повідомленням №1 від 14.10.2020 визначено наступні розбіжності в наданих до оформлення документах:

- страховий поліс від 19.08.2020 та декларація країни відправлення від 16.08.2020 містить номер коносаменту, який було видано лише 21.08.2020. Тобто на момент складання страхового полісу та декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;

- відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МК України) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У п.5.1. контракту зазначено, що умови щодо пакування визначені в інвойсі. Проте, у наданому інвойсі жодних відомостей щодо пакування та вартості даної складової митної вартості не зазначено, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- у п.1.1. контракту зазначено, що у специфікації до контракту повинна бути зазначена марка сталі «товару». Проте, у наданій специфікації дана інформація відсутня. При цьому, товаром є «сонячні модулі».

- у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів зазначені ціни товарів на умовах DАР Спаське, крім того, прайс адресований імпортеру, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;

- відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах DАР Спаське, тобто обов`язок відправника здійснювати страхування відсутній. До митного оформлення надано страховий поліс, таким чином страхування товару здійснювалось. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах, страховому полісі, ДМВ тощо) відсутня будь-яка інформація щодо вартості даної складової митної вартості та взагалі включення її до ціни, що сплачена за товар;

- у спеціально визначеній графі копії митній декларації країни відправлення зазначений реквізити контракту/інвойсу, що відрізняються від тих, що надані до митного оформлення.

Враховуючи дані обставини, відповідачем витребувано додатково наступні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

- переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

Позивачем на адресу відповідача 14.10.2020 направлено електронне повідомлення, в якому зазначено, що всі документи, відомості про які зазначені у графі 44 МД, та передбачені ст. 55 МКУ надано разом з митною декларацією, інших документів, в т.ч. передбачених ч.6 ст.53 МКУ на даний час надати немає можливості.

Відповідачем 14.10.2020 прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА500020/2020/000143/2 та збільшено митну вартість товару з 3,82 дол./кг. до 4,32 дол./кг.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною 6 статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ МК України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд виходить з наступного.

Щодо не зазначення в інвойсі відомостей про пакування, суд зазначає, що в інвойсі зазначено умови поставки DАР Spasskoye, що визначає, що вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням та навантаженням включена до ціни зазначеної в інвойсі. Таким чином з супроводжувальної документації випливає, що всі витрати за межами України включені до митної вартості в тому числі і пакування та навантаження, перенавантаження.

Щодо не зазначення у специфікації марки сталі, суд вказує, що контракт передбачає поставку не тільки сонячних модулів, а і несучих конструкцій до них з певних марок сталі. Суд погоджується з доводами позивача про те, що якщо в наступних поставках буде прийнято рішення про металоконструкції, то в Специфікаціях, згідно п.1.1. контракту, буде обумовлена марка сталі. Суд звертає увагу відповідача, що дана обставина жодним чином не впливає на вартість зазначеного в інвойсі товару та не впливає на складові митної вартості.

Щодо не зазначення в наданих документах інформації про страхування, суд зазначає, що страхування здійснювалось відправником (виробником) товару, а матеріали справи не містять відомостей щодо вимоги про компенсації таких витрат.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у поданих позивачем документах є достатні відомості, що підтверджують заявлений позивачем рівень митної вартості товарів за митною декларацією, тому оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці та на лікарняному, рішення у справі приймається в перший робочий день - 14.04.2021.

Керуючись ст.77, 242-246, 257 - 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500020/2020/000143/2 від 14.10.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство "Тайгер Стіл"» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська